ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" липня 2006 р.  о 10-00 год. в м. Харкові              Справа № АС-03/378-06

вх. № 8902/1-03

Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.

представників сторін :

позивача - Аладіна Р.Д., Останін К.Ю.

1-го відповідача - Романенко  Т.В.

2-го відповідача - не з'явився

по справі за позовом  ТОВ українсько-російська фірма "Ю. К. А. С." м. Х-в   

до  Відділення Держказначейства у Московському р-ні., м. Х-в  

про зобов'язання виконати постанову та стягнення 47658,48 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Українсько-російська фірма „ Ю. К.А.С” ТОВ звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом , в якому просить зобов’язати ВДК в Московському районі м. Харкова виконати постанову суду від 01.02.06 р. по справі № АС-04/448-05 та стягнути з ВДК Московського району на його користь  пеню у розмірі 47658,48 грн.

31.07.06 р. надав суду уточнення до позовної заяви , що прийнята судом, в якій вказав її розмір у сумі 42252,77 грн. та правове обґрунтування нарахування з посиланням на  пп. 16.4.1, 16.4.2 п.16.4 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Відповідач, ВДК у Московському районі з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 31 травня 2006р. Українсько-російська фірма „Ю.К.А.С."-ТОВ пред'явила до відділення на виконання виконавчий лист від 18 травня 2006р. по справі №АС-04/448-05, що згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства  свідчить про звернення судового рішення по цій справі до примусового виконання. Відповідно до пункту 4 статті 257 КАСУ примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження". Згідно ч.2 ст.9 Закону „Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  У зв'язку із тим, що прокуратурою Харківської області 28.04.2006р. подано касаційну скаргу по справі №АС-04/448-05 , згідно пункту 10 частини 1 статті 34 та абзацу 4 частини 2 статті 36 Закону України „Про виконавче провадження" обов'язкове зупинення виконавчого провадження до розгляду питання по суті Вищим адміністративним судом України.

В запереченнях зазначає, що про зазначені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, Українсько-російську фірму „Ю.К.А.С."-ТОВ було повідомлено під час подання виконавчого листа до відділення. Листом від 19.06.2006р. №02-03/860 відділення ще раз повідомило стягувача про ці обставини. Крім того, ця інформація неодноразово надавалась Українсько-російській фірмі „Ю.К.А.С."-ТОВ телефоном. Виходячи з наведеного, вимога позивача виконати постанову господарського суду Харківської області  від 01.02.2006р.  по справі №АС-04/448-05  в  порушення норм пункту 10 частини 1 статті 34 та абзацу 4 частини 2 статті 36 Закону України „Про виконавче провадження" є незаконною.

В запереченнях вказує, що незаконною є і вимога щодо стягнення з відділення Державного казначейства у Московському районі м. Харкова пені, яка взагалі не має ніяких правових та законних підстав і довільно розрахована позивачем на власний розсуд без посилання на будь-яку норму законодавства. Зокрема, чинним податковим та бюджетним законодавством не передбачено нарахування пені на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

З посиланням в запереченнях на ч. 2 статі 181 КАСУ вказує, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивач розраховує пеню починаючи з 31 травня 2006р., то він вважає, що його права, свободи чи інтереси було порушено 30 травня 2006р. або раніше. Виходячи з того, що предметом позовної вимоги є виконання постанови господарського суду Харківської області від 01.02.2006р., яка може бути виконана тільки шляхом перерахування коштів на рахунок Українсько-російської фірми „Ю.К.А.С."-ТОВ, то позивач повинен був дізнатися про ненадходження коштів на його рахунок не пізніше 31 травня 2006р., одержавши банківську виписку з власного рахунку за 30 травня 2006р. Із цього випливає, що десятиденний строк для подачі позовної заяви завершився 12 червня 2006р. Відповідно ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку  звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відділення Державного казначейства у Московському районі м. Харкова наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову згідно ч.1 ст.100 КАСУ.

          В судове засідання , призначене судом після перерви  на 31.07.06 р. о 10 год. 15 хв. представник відповідача , ВДК не з’явився, хоча належним чином був повідомлений, про що свідчить його підпис в явочному листі. 31.07.06 р. після оголошення постанови в повному обсязі з канцелярії суду о 17 годині 00 хвилин надійшли  додаткові заперечення. Суд не розглядає такі додаткові заперечення як докази в розумінні ст.. 70 КАС України, оскільки надійшли після прийняття судом рішення у справі.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує  тим, що 07.04.2006р. ДПІ у Московському районі м. Харкова до Вищого адміністративного суду України була направлена касаційна скарга та згідно п.2.7 Порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду по безспірному списанню грошових коштів з рахунків, на яких враховуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого наказом Держказначейства України, ДПА України від 27.04.2004р. № 82/245 з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, про що було повідомлено ВДК. Відповідно до п.10 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче   провадження підлягає обов'язковому  зупиненню у   випадку  внесення  касаційного   подання   прокурора на рішення суду. Прокуратурою Харківської області на постанову суду від 01.02.2006р. по справі № 04/448-05 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. за позовом ТОВ УРФ „Ю.К.А.С." до ДПІ у Московському районі м. Харкова та ВДК у Московському районі м. Харкова про відшкодування бюджетної заборгованості ПДВ в сумі 3546,8 тис.грн. була внесена касаційна скарга № 05/1-174вих-06 від 28.04.2006р. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України „Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, ВДК у Московському районі м. Харкова правомірно зупинено процес виконання постанови Господарського суду Харківської області від 01.02.2006р. по справі № 04/448-05, а вимоги Позивача щодо стягнення з ВДК у Московському районі м. Харкова пені в сумі 47658,48грн. не обґрунтовані.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та подані ними докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог на підставі нижчевикладеного:

01.02.06 р. по справі № АС-04/448-05 за позовом Українсько-Російська фірма ТОВ “Ю.К.А.С.”  до ДПІ і ВДК в Московському районі м. Харкова про стягнення  з держбюджету 3467972,00грн. бюджетної заборгованості  по експортному відшкодуванню з податку на додану вартість  і відсотків у розмірі 287025,98грн.   позов задоволено частково - стягнуто з Державного бюджету України  на користь Українсько-Російської фірми ТОВ “Ю.К.А.С.” 3467972,00грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість  і процентів у розмірі 78824,14грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Українсько-Російської фірми ТОВ “Ю.К.А.С.” 25500,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити.  Постанова набрала законної сили згідно ухали апеляційного суду (ст. 254 КАС України).  18.05.06 р. видано виконавчий лист         ( ст.ст.258, 259 КАС України). 31.05.06 р. позивач  передав його для виконання до ВДК у Московському районі м. Харкова, який ним не виконується та не повідомляється підприємство про причини таких дій, що  зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права . Такі дії позивача відповідають ст.181 КАС України.

          Згідно п. 4 ст. 257 КАС України примусове  виконання  судових  рішень  в  адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

          Оскільки ВДК у Московському районі м. Харкова , як орган Державного казначейства України, який  обособлює державу у бюджетних правовідносинах та у справі № АС-04/448-05 був визначений як відповідач, його обов'язком є виконання рішення суду у цій справі відповідно  ст.1 п.4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України                                   від 21 грудня 2005 р. N 1232, яким передбачено  проводити Казначейством безспірне списання коштів з  рахунків,  на  яких обліковуються  кошти  державного  та місцевих бюджетів і бюджетних установ,  за рішенням,  яке було прийняте  державним  органом,  що відповідно до закону має право на його застосування. Суд  є саме таким органом.

Порядок відшкодування ПДВ, затверджений спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, передбачає здійснення відшкодування ПДВ з бюджету органами державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, ВДК  повиненно виконати приписи постанови суду по справі № АС-04/448-05  та  виданого виконавчого листа у цій справі.

          Відповідно ст. 2 цього Закону України „Про виконавче провадження"  примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу  службу,  яке  здійснюють  державні виконавці  . Інші   органи,   установи,   організації   і  посадові  особи здійснюють  виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі  на вимогу чи за дорученням державного виконавця відповідно  до  статті  6  цього  Закону  .

Згідно статті 9 Закону у  випадках,  передбачених законом,  рішення  судів  та  інших органів  щодо  стягнення  коштів виконуються податковими органами, установами  банків,   кредитно-фінансовими   установами.   Рішення вказаних  органів  відповідно  до закону можуть виконуватися також іншими  органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Виконання  рішень  про  стягнення  коштів з рахунків, на яких обліковуються  кошти  Державного  бюджету  України   та   місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України.  

          Органи,  установи,  організації та особи, зазначені у частині першій  цієї  статті,  не  є  органами примусового виконання, крім органів  та  посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до  кримінальної  чи  адміністративної відповідальності.

          Тобто, у разі не виконання ВДК у Московському районі м.Харкова, як відповідачем у справі  рішення суду  по справі № АС-04/448-05 та не здійснення ним дій по безспірному списанню коштів,  або якщо ВДК поверне виконавчий лист підприємству без виконання , позивач , як стягувач, не позбавлений права направити  виконавчий лист до органу Державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду  в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), як то передбачено ст. 257 КАС України.

          Оскільки позивачу  до теперішнього часу  суми бюджетної заборгованості з ПДВ згідно рішення суду та виконавчого листа по справі АС-04/448-05  органом, який прийняв його до виконання, тобто ВДК у Московському районі м.Харкова не перераховані, виконавчий лист ( дійсний до 18.05.09 р.) не повернутий позивачу без виконання, суд зазначає, що ВДК безпідставно ухиляється від вчинення покладених на нього дій чинним законодавством з 31.05.06 р. , тому вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню і суд зобов’язує ВДК у Московському районі м. Харкова   виконати постанову господарського суду Харківської області від 01.02.06 р. по справі № АС-04/448-05.

Суд зазначає, що саме з вини  суб’єкта владних повноважень - ВДК  у Московському районі м.Харкова підприємство було вимушено звернутися до суду за захистом прав і охоронюваних законом інтересів з вимогою зобов’язати його вчинити певні дії.

Заперечення відповідача - ВДК про необхідність зупинення виконавчого провадження згідно ст. ст. 34,36 Закону України „Про виконавче провадження" у зв’язку з поданням прокуратурою Харківської області 28.04.2006р. касаційної скарги до  Вищого адміністративного суду України є безпідставними, оскільки дії ВДК по виконанню виконавчого листа проводяться не в межах  цього Закону та його положення на ВДК не розповсюджуються. Згідно норм КАСУ подання касаційної скарги не зупиняє виконання рішення суду, якщо такі дії не вчинені касаційним судом за клопотанням осіб, про що виноситься ухвала. Доказів порушення провадження  за касаційними скаргами   суду не надано, не зважаючи на вимогу від 28.07.06 р.

Твердження ВДК на лист від 19.06.2006р. №02-03/860 , яким нібито відділення повідомило стягувача про обставини подачі касаційної скарги прокурором та обов'язковість зупинення виконання рішення суду є безпідставними, оскільки не підтверджені жодним доказом. На вимогу суду від 28.07.06 р.  ВДК також не надало суду таких доказів, витребуваного листа від 19.06.06 р. тощо. Отримання такої інформації в телефонному режимі не є доказом  в розумінні ст. 70 КАС України та не визнається позивачем.

Заперечення ВДК з посиланням на ч. 2 статті 181 КАСУ та пропущення підприємством 10-ти денного строку для подачі позовної заяви є безпідставним, оскільки з 31.05.06 р. до  моменту подачі позову до суду  у позивача відсутня будь-яка інформація щодо вчинення ВДК будь - яких дій по надісланому підприємством  виконавчому листу, оскільки ВДК не інформувало  позивача про причини, підставі чи інше, з яких не виконується рішення суду, тому підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині з урахуванням вимог ч.1 ст.100 КАСУ  у суду немає.

У задоволенні вимог про стягнення з ВДК на користь позивача пені у розмірі 42252,77 грн. слід відмовити, оскільки ці вимоги незаконні, безпідставні та не відповідають Закону, як і здійснений розрахунок так як:

- по перше: згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції Закону N 3108-IV   від 17.11.2005 р.,  суми,    не    відшкодовані    платнику    податку   протягом визначеного   у   цьому   пункті   строку,   вважаються  бюджетною заборгованістю.  На суму   бюджетної   заборгованості  нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України,  встановленої на  момент  її  виникнення,  протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у  будь-який  момент  після  виникнення  бюджетної  заборгованості звернутися  до  суду  з  позовом  про  стягнення коштів бюджету та притягнення  до  відповідальності   посадових   осіб,   винних   у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Тобто,  вказаним Законом чітко передбачено стягнення коштів, процентів  та їх розмір з бюджету, а не з ВДК чи  іншої юридичної особи;

- по друге; нарахування відсотків можливо лише з моменту , встановленого пп.7.7.3 Закону та  до 01.06.06 р. , тобто до внесення змін в Закон України „Про ПДВ” Законом N 2505-IV від 25.03.2005 р. ;

- по-третє: ст. 16 Закону № 2181-ІІІ на яку посилається позивач в обґрунтування нарахування пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ передбачає порядок і строки  нарахуванням пені на   суму   податкового  боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх  наявності)  із  розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового  боргу  або  на  день його  (його  частини) погашення,  залежно від того,  яка з величин таких ставок є більшою,  за кожний календарний день прострочення у його сплаті, що не тотожно бюджетній заборгованості ( п.1.7 Закону № 2181-ІІІ – що таке податковий борг, п.1.8 Закону України „Про ПДВ” – що таке бюджетна заборгованість).

Згідно п. 3 Перехідних положень КАСУ до набрання чинності законом,  який регулює порядок сплати і розміри судового збору:  1) судовий  збір  при  зверненні  до  адміністративного  суду сплачується у порядку, встановленому  законодавством для державного мита; 2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про державне мито" ( 7-93 ),  крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту; 3) розмір судового збору щодо майнових  вимог  про  стягнення грошових  коштів  становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Позивачем заявлені немайнова і майнова вимога. Відповідно п. 3 Перехідних положень КАСУ за немайнову вимогу сплачується судовий збір у розмірі 3,40 грн., позивачем сплачено платіжним дорученням №6 від 29.06.06 р. держмито у розмірі 102,0 грн., тобто йому підлягає поверненню як надмірно сплачене держмито у розмірі 98,60 грн. Відповідно вказаної норми КАСУ за майнову вимогу ( про  стягнення грошових  коштів) слід сплатити 476,58 грн. , позивачем платіжним дорученням №13 від  07.07.06 р. сплачено 1700,0 грн., тобто держмито у розмірі 1223,41 грн. підлягає поверненню як надмірно сплачене . Оригінали платіжних доручень №6 від 29.06.06 р. про сплату  держмита у розмірі 102,0 грн. та платіжне доручення №13 від  07.07.06 р. на 1700,0 грн. знаходяться в матеріалах справи.

Судові витрати стягуються згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями   4 , 8, 86, 94, 160- 163 ,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. Зобов’язати ВДК в Московському районі м.Харкова виконати постанову суду від 01.02.06 р. по справі № АС-04/448-05.

В решті вимог у позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-російської фірми „ Ю.К.А.С."-ТОВ (61142, м. Харків, вул. Гарібальді, 3 , к. 243, код 24134596) 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита.

Повернути з державного бюджету Українсько-російській фірмі „Ю.К.А.С."-ТОВ (61142, м. Харків, вул.. Гарібальді, 3 , к. 243, код 24134596) надмірно сплачене державне мито у розмірі 98,60 грн.  та у розмірі 1223,41 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                            Подобайло З.Г.

  Постанова в повному обсязі виготовлена 31.07.06р. о 17-00 год.