ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. Справа№ 43/75-15/7-б

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

Секретар судового засідання: Камінська Т.О.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 17.01.2019.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018

у справі № 43/75-15/7-б (головуючий судя Чеберяк П.П., судді, Мандичев Д.В., Яковенко А.В.)

за заявою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом із застосуванням особливостей передбачених ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2008р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 заяву Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 3 315 353 грн. 33 коп. задоволено частково.

Визнано поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп.

Зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп. до шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ".

В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" звернулося з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 43/75-15/7-б від 01.10.2018 в частині: - визнання поточних кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма"Радосинь" на загальну суму 2 762 567, 30 грн;

- зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної слжби у м. Києві на загальну суму 2 762 567, 30 грн. До шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь".

У скасованій частині ухвалити нове рішення, яким: - визнати поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного Товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на загальну суму 710 594, 29 грн.;

- зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 710 594,29 грн. До шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у справі № 43/75-15/7-б передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у справі № 43/75-15/7-б у визначеному складі та призначено до розгляду справу.

08.01.2019 через відділ документального забезпечення суду від ТОВ "Комбікормовий завод Піаст-Ніжин" надійшли письмові пояснення по справі в яких, товариство підтримало доводи апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 43/75-15/7-б від 01.10.2018 задовольнити в повному обсязі.

17.01.2019 в судовому засіданні арбітражний керуючий Ганюк Т.М., представник ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та представник ТОВ "Комбікормовий завод Піаст-Ніжин" надали пояснення по суті спору, підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 43/75-15/7-б від 01.10.2018 в частині: - визнання поточних кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма"Радосинь" на загальну суму 2 762 567, 30 грн;

- зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної слжби у м. Києві на загальну суму 2 762 567, 30 грн. До шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь". У скасованій частині ухвалити нове рішення, яким: - визнати поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного Товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на загальну суму 710 594, 29 грн.;

- зобов'язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 710 594,29 грн. До шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь".

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання 17.01.2019 року не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання 17.01.2019 року не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

27.09.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 04.07.2018 року в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №43/75-15/7-б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь", провадження в якій порушено ухвалою від 16.01.2008 у порядку ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

25.02.2013 Господарським судом ухвалено припинити процедуру санації Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" та постановлено визнати боржника банкрутом, відкрити щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Публікація оголошення щодо цього відбулася 02.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 заяву Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 3 315 353 грн. 33 коп. задоволено частково.

Визнано поточні кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп.

Зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп. до шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ".

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" посилається на те, що судом першої інстанції помилково ототожнено строк давності за податковими зобов'язаннями зі строком позовної давності, оскільки визначені статтею 256 ЦК України строки позовної давності застосовуються лише за заявою сторони спору згідно частини 3 статті 267 ЦК України та обмежують тільки можливість судового захисту, а строки встановлені у статті 101.1., 102.3. Податкового кодексу України визначають строк існування (дійсності) зобовязання (3 роки з моменту виникнення ).

Відтак, збіг строку давності податкового зобов'язання має своїм наслідком припинення дії обов'язку платника податків з його сплати, а отже вимоги ДПІ у Деснянському районі ГУ ДВС у м. Києві не можуть бути заявлені до боржника поза межами строків існування податкового зобов'язання.

Оскільки скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала суду першої інстанції лише в частині визнання поточних кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп. та зобов'язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ганюк Т.М. включити кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на загальну суму 2 762 567 грн. 30 коп. до шостої черги реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ", то у відповідності до ст. 269 ГПК України відповідна ухвала суду переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що заявлені кредитором вимоги складають консолідовану суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3 149 293 грн. 80 коп., земельного податку з юридичних осіб в розмірі 2 720 грн. 64 коп., податку на додану вартість в розмірі 149 079 грн. 00 коп., а також збору за спеціальне користування водними ресурсами державного значення в розмірі 1 873 грн. 90 коп.

Заборгованість з орендної плати виникла на підставі самостійно поданих боржником звітних податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зокрема за 2012 рік № 9006214706 від 17.02.2012 відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2012 рік - 634 617 грн. 73 коп.; за 2011 рік № 776 від 27.01.2011 відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2011 рік - 529 259 грн. 68 коп.; за 2010 рік № 3884 від 01.02.2010 відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2010 рік - 529 259 грн. 68 коп.; за 2009 рік № 3977 від 02.02.2009 відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2009 рік - 499 766 грн. 46 коп.; за 2008 рік №2933 від 30.01.08р. відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2008 рік - 433 825 грн. 05 коп.; за 2013 рік № 9003393168 від 31.01.2013 відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2013 рік - 634 615 грн. 20 коп. (розмір щомісячного платежу становить 52 884 грн. 60 коп.).

Протягом 2008 року боржником було частково погашено заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 112 050 грн. 00 коп.

Заборгованість боржника зі сплати земельного податку з юридичних осіб виникла на підставі поданої останнім звітну податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік № 1892 від 30.01.2011 відповідно до якої нараховано орендної плати за землю на 2011 рік - 5 075 грн. 61 коп. У продовж 2011 року боржником було частково сплачено дану заборгованість в розмірі 2 354 грн. 97 коп.

Заборгованість боржника зі сплати податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданих боржником податкових декларацій з податку на додану вартість за 08міс. 2012 року № 9057302036 від 20.09.2012, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати - 6 808 грн. 00 коп.; за 07 міс. 2012 року № 9050324672 від 20.08.12, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 60 465 грн. 00 коп.; 06 міс. 2012 року № 9042777073 від 20.07.2012, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 7 889 грн. 00 коп.; за 05 міс. 2012 року № 9034585085 від 19.06.2012, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 8 899 грн. 00 коп.; за 09 міс. 2012 року № 909064572680 від 19.10.2012, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 9 995 грн. 00 коп.; за 10 міс. 2012 року № 9072780867 від 19.11.2012, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 12 685 грн. 00 коп.; за 11 міс. 2012 року № 9080000450 від 19.12.2012, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 13 606 грн. 00 коп.; за 12міс. 2012 року № 9085170046 від 18.01.2013, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 7 450 грн. 00 коп.; за 01 міс. 2013 року № 9008408177 від 20.02.2013, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 9 728 грн. 00 коп.; за 02 міс. 2013 року № 9014748421 від 20.03.2013, де платником податку самостійно зазначено суму до сплати 11 554 грн. 00 коп.

Заявлені кредитором вимоги, які складають заборгованість боржника зі сплати збору за спеціальне користування водними ресурсами державного значення виникли на підставі поданих боржником податкових декларацій збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод № 185464 від 09.02.2012, де платником податку самостійно нараховано суму збору за попередній звітний період в розмірі 378 грн. 40 коп.; за З квартал 2012 року № 9047249002 від 08.08.2012, де платником податку самостійно нараховано суму збору за попередній звітний період в розмірі 311 грн. 33 коп.; № 182043 від 08.02.2012, де платником податку самостійно нараховано суму збору за попередній звітний період в розмірі 431 грн. 34 коп.; № 9069462348 від 07.11.2012, де платником податку самостійно нараховано суму збору за попередній звітний період" в розмірі 420 грн. 56 коп.; № 908689150 від 07.02.2013, де платником податку самостійно нараховано суму збору за попередній звітний період" в розмірі 332 грн. 27 коп.

В свою чергу, заявлені кредитором вимоги визнані частково, а саме у сумі 710 594 грн. 29 коп., в тому числі, що включає: заборгованість по податку на додану вартість у сумі 127 797 грн. 00 коп. згідно поданих декларацій № 9034585085 від 19.06.2012, № 9042777073 від 20.07.2012, № 9050324672 від 20.08.2012, № 9057302036 від 20.09.2012, № 9064572680 від 19.10.2012, № 9072780867 від 19.11.2012, № 9080000450 від 19.12.2012, № 9085170046 від 18.01.2013; заборгованість боржника з орендної плати з юридичних осіб у сумі 581 733 грн. 13 коп. згідно поданих декларацій № 9006214706 від 17.02.2012 (період виникнення недоїмки - 30.03.2012 по 30.01.2013); заборгованість боржника по збору за спеціальне використання води у сумі 1 064 грн. 16 коп. згідно розрахунків № 9047249002 від 08.08.2012, № 9069462348 від 07.11.2012, № 9086899150 від 07.02.2013.

В іншій частині вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а саме 2 604 759 грн. 04 коп. (в тому числі пеня - 791 грн. 46 коп.), ліквідатором відмовлено з огляду на наступне.

Згідно із статтею 101.2.3 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено, що строк давності податкового боргу становить 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до статті 101.1 Податкового кодексу України передбачено, що безнадійний податковий борг, у т. ч. пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягають списанню.

Таким чином, вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Проте, оскільки кредитор, вимоги якого виникли під час проведення процедур банкрутства, може реалізувати своє процесуальне право та заявити їх до боржника у строк, встановлений ст. 38 Закону - в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тому посилання на строки позовної давності, які встановлені Цивільним кодексом України та передбачені Податковим кодексом України, в даному випадку є неправомірними, оскільки в процедурах банкрутства кредитор може реалізувати свої права лише у спосіб, передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічний правовий висновок викладений Вищим господарським судом України при винесенні постанови від 01.02.2017 у справі № 49/126-б-44/565-2012.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо не визнання заявлених кредитором вимоги з орендної плати з юридичних осіб нараховані згідно звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік № 9003393168 від 31.01.2013 за період з березня 2013 року по грудень 2013 року в розмірі 528 846 грн. 00 коп., заборгованість з податку на додану вартість, нараховану згідно податкової декларації № 9014748421 від 20.03.2013 в розмірі 11 554 грн. 00 коп.

Та щодо відмови у визнанні заявлених кредитором вимог, які складають пеню в розмірі 791 грн. 46 коп., оскільки відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Згідно із п. 8 ч. 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, зокрема, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наслідками розгляду заява Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 3 315 353 грн. 33 коп., підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 2 762 567 грн. 30 коп.

Разом з тим, враховуючи, що заява з кредиторськими вимогами до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "РАДОСИНЬ" була подана до суду після спливу строку, встановленого статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вказані вимоги підлягають включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року у даній справі в частині визнання поточних кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на загальну суму 2 762 567,30 грн. є такою, що прийнята відповідно до норм законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються положеннями чинного законодавства та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали у відповідній частині не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року у справі №43/75-15/7-б залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року у справі № 43/75-15/7-б залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписаний 22.01.2019.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко