УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц -8245/08                                   Головуючий у 1-й інстанції - Хорошенко В.М.

Категорія - 24     Доповідач -   Пищида M.M.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області   в складі:

головуючого - Баранніка О.П.

суддів - Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.

при секретарі   - Сичевської А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради

на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року

по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення і про стягнення заборгованості по оплаті за послуги по водопостачанню та водовідведенню, -

встановила:

У серпні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідачі проживають у комунальній АДРЕСА_1. За період з 01 лютого 1999 року по 01 серпня 2008 року у них склалась заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 831, 83 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану заборгованість, а також розірвати договір №73 про реструктуризацію заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, укладеного з відповідачкою ОСОБА_2 08 жовтня 2003 року, оскільки вона належним чином не виконує умови цього договору.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року позов КП «Жовтоводський водоканал» задоволено частково (а.с.36-38). Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради 415, 92 грн. - заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення станом на 01 серпня 2008 року; 30 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат. Крім цього, стягнуто з відповідачів судовий збір у розмірі 51 грн. на користь держави. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі, посилаючись на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується, що відповідачі є мешканцями АДРЕСА_1 і користуються послугами позивача по водопостачанню та водовідведенню. Разом з тим, відповідачі користуючись послугами позивача починаючи з лютого 1999 року належним чином не здійснюють оплату за ці послуги, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 831, 83 грн.

Суд першої інстанції правильно, виходячи із вимог ст. 526-527 ЦК України зазначив, що зобов'язання має виконуватись належним чином в строки передбачені законом чи договором та боржник зобов'язаний повернути борг.

Але суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги позивача, виходив із того, що відповідач є працівником міліції та відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» йому надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм встановлених законодавством.

З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки при вирішенні справи по суті суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги Порядку надання пільг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начального складу», п. 2 якого передбачено, що пільги, компенсації та гарантії, на які мають право пільговики, у тому числі і працівники міліції надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія). Відшкодування зазначених витрат за надані пільговику послуги щомісячно чи раз у квартал за рішенням керівника такої установи проводиться за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик. Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик надає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом, паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї (раз у рік). Згідно п. 8 Порядку грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з щомісячними виплатами. Вказаний Порядок надання пільг стосується будь-яких бюджетних установ.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про міліцію» встановлено, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюється за рахунок коштів республіканського і місцевих бюджетів.

За таких обставин висновок суду про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення суми заборгованості, не ґрунтується на вимогах закону.

В той же час, відмовляючи позивачу в задоволенні його вимоги про розірвання договору № 73 про реструктуризацію заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, укладеного з відповідачкою ОСОБА_2  08  жовтня 2003 року, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки на час розгляду справи у суді дія договору вже закінчена у зв'язку з спливом строку на який його було укладено, то суд не може розірвати той договір, який вже не діє.

Виходячи з вище наведеного колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України ухвалене судове рішення змінити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради 831, 83 грн. заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню. В іншій частині рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, .303, 307, 309, 318 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради задовольнити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року - змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради 831, 83 грн. заборгованості за послуги по водопостачанню та водовідведенню.

В іншій частині рішення міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.