Справа - №22ц-7193/08 Головуючий в 1-й інстанції-Єлісєєва Т.Ю.,
Категорія -46 Доповідач Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.,
суддів - Сіромашенко Н.В., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна та визначення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна та визначення порядку користування квартирою та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна був задоволений частково; виділено ОСОБА_1 наступне майно: меблевий гарнітур, який складається зі стінки, 6 стільців, 2 крісел, дивану, тумби під телевізор; холодильник 2-х камерний «Мінськ»; кухонний куток, який складається з дивану, столу, 2 стільців; кухонний гарнітур; килими настінні 2 шт., килим на підлогу, стіл-книжку, тумбу для взуття, навісну кухонну шафу, пральну машинку «Полушка»; виділено ОСОБА_2: автомобільний гараж в кооперативі «Південний», телевізор «HEPPY», аудіомагнітофон «Соні», відеомагнітофон «Голдстар», пилосос «Аудра», магнітофон «ІЖ», набір кришталю, набір емальованого посуду, вази кришталеві в кількості 5 шт., ковдру пухову, плед, 4 набори постільної білизни, простирадла махрові - 2 шт., рушники махрові - 2 шт., чайний та кофейний сервізи, набір тарілок - 12 шт., набір ложок та виделок, люстри - 3 шт., освітлювач, праску, дошку прасувальну, електром'ясорубку, електрокавомолку, електросоковижималку. електровентилятор, подушки - 2 шт., швейну машину, електрокомбайн «Мрія», карнизи 3 м, 2,5 м, штори, корзину для білизни, пластмасові тази та відро, набори інструментів, електроперфоратор, хлібницю, ковдри у ванну кімнату та вбиральню, валізи дорожні - 4 шт., годинник настінний, дзеркало, виварку, підписні видавництва в 125 томах; припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартируАДРЕСА_1; визнано право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказану квартиру з визначенням належності кожному з них 1/2 частини даної квартири; визначений порядок користування спірною квартирою, виділено в користування ОСОБА_2 житлову кімнату площею 11,5 кв.м, в користування ОСОБА_1 - житлову кімнату площею 16,45 кв.м, у спільному користуванні залишено кухню, комору, коридор, вбиральню, ванну кімнату та лоджію; усунено перешкоди ОСОБА_2 в користуванні зазначеною квартирою.
Відповідно до додаткового рішення Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська, ухваленого 13 червня 2008 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 порушив питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було розподілено між сторонами майно, яке є об'єктом права їх сумісної власності, як подружжя, у відповідності до вимог положень ст.ст. 69-70 СК України. При цьому суд вважав за можливе відступити від рівності часток подружжя при поділі майна у вигляді побутових речей, виходячи з невизначеності вартості цього майна на час розгляду справи, і виділив кожному із подружжя майно, яке є їх спільною сумісною власністю, і, яким користується кожний з них.
Вирішуючи виниклий спір, суд прийшов до висновку про те, що заявлений до розподілу спальний гарнітур «Елеонора» придбано ОСОБА_1 29 вересня 1987 року з розстрочкою оплати до укладення шлюбу, а тому він не може бути включений до переліку майна, що є сумісною власністю подружжя, і в даному випадку поділу підлягає залишкова сума внеску. Також суд зазначив, що не підлягають розподілу носильні речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, включені в перелік майна ОСОБА_1; а також не підлягають розподілу автомобіль «Форд» та дачна ділянка №667 садового товариства «Зелений гай», оскільки суду не надано доказів, що дані об'єкти є спільним майном подружжя.
Розглядаючи питання про розподіл гаражу, враховуючи те, що він є неподільною річчю, і те, що сторони не заперечували виділити його саме ОСОБА_1, суд визначив, виходячи з вимог ст. 71 СК України, за доцільне виділити його останньому в кооперативі «Південний».
В своєму рішенні суд посилався на те, що право спільної сумісної власності на спірну квартиру сторони набули в результаті приватизації, а тому дана квартира не може бути об'єктом спільної сумісної власності і її розподіл повинен регулюватися загально цивільними правовідносинами.
Враховуючи, що ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спірної квартири і визначити порядок користування цією квартирою, оскільки поділити в натурі її неможливо, суд дійшов висновку відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України про можливість припинення права спільної сумісної власності подружжя на квартиру та визнання за кожним з них права власності на 1/2 частину квартири, а також до необхідності визначення порядку користування квартирою.
З огляду на те, що ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 проживати в квартирі, суд усунув перешкоди в користуванні останньою квартирою шляхом її вселення в неї.
Суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування йому заподіяної моральної шкоди, оскільки дані обставини не були доведені ним згідно зі ст. 60 ЦПК України.
Апеляційний суд вважає, що з'ясувавши в повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи, та, давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду є обгрунтованими і підтвердженні доказами по справі.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не мають правового значення для спору, який вирішений судом 1-ї інстанції правильно
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.