Справа № 645/147/14-ц

Провадження № 2/645/239/19

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2019 року                                                                                                  м. Харків

Фрунзенський  районний суд  м.Харкова  у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при  секретарі – Проневич Д.О., за участі представника позивача - ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ОСОБА_1 плюс» про визнання договору іпотеки припиненим,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2014 р. ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2001/1207/98-021 від 28.12.2007 року у розмірі 31593,98 в США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 252530,68 грн.,  звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме  квартиру 7, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ощєпкова, буд.13, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, виселити та зняти з реєстраційного обліку громадян, що проживають та зареєстровані адресою: АДРЕСА_1.

В позовні заяві зазначено, що 28.12.2007 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «Сведбанк» кредитний договір № 2001/1207/98-021, відповідно до умов якого Банк зобов’язувався надати Позичальнику кредит в сумі 43000,00 USD, а Позичальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав. На забезпечення виконання зобов’язань за договором № 2001/1207/98-021 від 28.12.2007 року, Банк та ОСОБА_2 уклали Іпотечний договір від 28.12.2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку було передано квартиру №7 за адресою: м. Харків, Ощєпкова, буд.1, яка належить Іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2007 року. 28.11.2012 року Банк відступив ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», відповідно до Договору факторингу № 15 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами, свої права вимоги до Відповідача за зобов’язаннями по кредитному договору № 2001/1207/98-021 від 28.12.2007 року та Іпотечному договору від 28.12.2007 р.   В порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов’язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на  31.10.2013 р. заборгованість ОСОБА_3 за Кредитним договором склала 31593,98 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 252530,68 грн.

12.12.2014 р. ОСОБА_2 також звернувся до суду з позовом до ТОВ «Факторингова компанія «ОСОБА_1 плюс», в якому просив суд визнати припиненим договір іпотеки від 28.12.2007 р., укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, про надання в іпотеку квартири №7 у

будинку № 13 по вул. Ощепкова у м. Харків, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 10.04.2007 р., на забезпечення кредитного договору від 28.12.2007 р. № 2001/1207/98-021, укладеним між ПАТ Сведбанк» та ОСОБА_3

В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначив, що боржник ОСОБА_5 є помер 18.12.2010 р. Звернення стягнення на предмет іпотеки на виконання зобов’язань боржника ОСОБА_3 можливе за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше одного року. Відповідач повинен був звернутися до спадкоємців з вимогою про виконання зобов’язання замість померлого протягом року, як того вимагає закон. Якщо боржник помер, то в силу ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовільнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Враховуючи, що боржник помер, строк виконання ним своїх зобов’язань припинився з 18.12.2010 р. Натомість відповідач з будь-якою вимогою упродовж строку позовної давності не звертався ані до іпотекодавця, ані до спадкоємців боржника ОСОБА_3

Крім того, Іпотекодавцем виступила не належна особа, ОСОБА_2 за законом не може бути Іпотекодавцем, адже не є майновим поручителем. Правочин щодо забезпечення знання зобов’язань - договір поруки, вчинений не у письмовій формі, є нікчемним. На думку позивача за зустрічним позовом, договір іпотеки укладено в порушення діючого законодавства України, не відповідає по суті та по формі вимогам до даних видів договорів. Були порушені, зокрема, норми Цивільного кодексу України, а саме статті 572 і 583 і. як наслідок, порушено статті 203 і 209 цього ж кодексу.  Оскільки позивач за договором іпотеки забезпечує виконання зобов'язання іншої особи, а саме боржника - ОСОБА_3, який уклав Кредитний договір з ПАТ «Сведбанк», Позивач повинен виконати свої зобов’язання за цим Кредитним договором, згідно договору іпотеки Відповідач забезпечує виконання зобов'язання, взятого на себе позичальником - ОСОБА_3 за рахунок майна Позивача, тобто Позивач є майновим поручителем, що цілком відповідає діючому законодавству. Договір поруки між Позивачем та Відповідачем не укладався. Таким чином, Іпотекодавцем виступила не належна особа, яка за законом не може бути Іпотекодавцем, адже не є майновим поручителем. Крім того, на сьогодні існує факт різкого та значного знецінення національної грошової одиниці, яке позивач при всій своїй обачності не мав змоги передбачити (т.1 а.с.119).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.12.2014 р. позови ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ОСОБА_2 об’єднані в одне провадження (т.1 а.с.126).

23.04.2015 р. ТОВ «ФК «Вектор Плюс» свої позовні вимоги уточнив та збільшив. Вказав, що на момент звернення до суду із позовною заявою розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором складає: 31593,98 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 23.04.2015 р. становить 712 128,31 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №2001/1207/98-021 від 28.12.2017 р. у розмірі, що становить 31 593,98 доларів США, а саме: заборгованість по основній сумі 30 435,00 доларів США, заборгованість за процентами – 1014,50 доларів США, пеня - 144,98 доларів США, за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру№7, розташовану за адресою: м.Харків, вул.Ощєпкова, буд.13, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2007 р. ; виселити та зняти з реєстраційного обліку громадян, що проживають та зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 2525,31 грн. (т.1 а.с.190).

16.10.2015 року рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку та задоволено в повному обсязі позов ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про визнання договору іпотеки припиненим.

18.10.2016 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 року залишено без змін.

16.05.2018 року постановою Верховного Суду скасовано рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.10.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18.10.2016 року, та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні при новому розгляді справи представник ТОВ «ФК «Вектор Плюс» - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов ОСОБА_2 не визнав. Пояснив, що даних про наявність у померлого боржника ОСОБА_3 спадкоємців та спадкового майна, про його вартість – позивач не має.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо позову ТОВ «ФК «Вектор Плюс»  заперечував, зустрічний позов підтримав у повному обсязі, пояснив суду, що померлий ОСОБА_3 був одружений, але спадкового майна не мав, тому й спадщину ніхто не приймав. До ОСОБА_2 банк з вимогами про сплату боргу не звертався, про спір він дізнався після отримання копії попереднього судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та правовідносини, які їм відповідають.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 28.12.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є позивач, був укладений кредитний договір № 2001/1207/98-021, відповідно до умов якого Банк зобов’язувався надати Позичальнику кредит в сумі 43000,00 доларів США, а Позичальник, в свою чергу, зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором № 2001/1207/98-021 від 28.12.2007 року, ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 уклали Іпотечний договір № б/н від 28.12.2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку було передано 2-кімнатну квартиру№7 за адресою: м. Харків, Ощєпкова, буд.1, яка належить Іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 10.04.2007 року .

Договір поруки між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 не укладався.

Згідно розрахунку позивача, станом на 23.04.2015 р. заборгованість за Кредитним договором №2001/1207/98-021 від 28.12.2007 року становить 31593,98 в США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 712 128,31 грн. , та складається із основної заборгованості у розмірі 30 435,00 доларів США, заборгованості за процентами у розмірі 1014,50 доларів США, пені у розмірі 144,98 доларів США.

Судом також встановлено, що позичальник ОСОБА_3  помер 18.12.2010 року, про що 18.12.2010 року зроблено відповідний актовий запис №17368 (свідоцтво про смерть серія І-ВЛ №291003 від 18.12.2010 року).

На підставі претензії кредитора ПАТ «Сведбанк» до спадкоємців померлого   ОСОБА_3 Шостою Харківською нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 156/2011. Станом на 02 липня       2015 року заяви від спадкоємців про прийняття та про відмову від спадщини після померлого не подані, свідоцтва про право на спадкове майно не видавались.

Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу,

якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як уже зазначалося, 18.12.2010 року ОСОБА_3 помер, заяви до нотаріальної контори від спадкоємців з приводу прийняття спадщини після померлого не надходили та свідоцтва про право на спадкове майно не видавались.

Разом з тим, згідно з частинами третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з записом у паспорті ОСОБА_3, копія якого надана позивачем, він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та зазначена особа не подавала заяви про відмову від спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Даних про те, що дружина померлого ОСОБА_3, яка постійно проживала разом з ним, відмовилась від прийняття спадщини – матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_2 на припинення зобов’язання за кредитним договором у зв’язку зі смертю позичальника ОСОБА_3 (ч.1 ст.608 ЦК України), оскільки вказане зобов’язання не є нерозривно пов’язаним з його особою і може бути виконане іншою особою – спадкоємцем померлого, в межах вартості спадкового майна.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про припинення іпотеки з підстав, передбачених ст.523 ЦК України, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк» на підставі Договору факторингу №15 передало ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» право вимоги за зобов’язаннями по вище зазначеним кредитному та іпотечному договорах.

На підставі вказаного договору факторингу до Державного реєстру іпотек внесено запис про іпотекодержателя ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» об’єкту обтяження квартири №7 на вул. Ощєпкова, 13 в м. Харкові, майнового поручителя – ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника ( ч.3 ст.583 ЦК України).

Згідно абз.2 ч.1 ст.593 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку», право застави також припиняється в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 статті 523 ЦК України, порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником.

Аналіз змісту договору іпотеки дає підстави вважати, що іпотекодавець ОСОБА_2 не погоджувався забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником, окрім ОСОБА_3, у зв’язку з чим в даному випадку суд вважає обгрунтуваним посилання на застосування до правовідносин, які виникли між сторонами, положень ч.1 ст.523 ЦК України, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_2 та визнає припиненою іпотеку за іпотечним договором від 28.12.2007 р., укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 на

забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним договором від 28.12.2007 р. № 2001/1207/98-021, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнає іпотеку припиненою з підстав, передбачених ч.1 ст.523 ЦК України.

Оскільки договір поруки з ОСОБА_2 не укладався, іпотека є припиненою, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення - відсутні.

У будь-якому випадку позовна вимога ТОВ «ФК «Вектор Плюс» щодо виселення громадян, які зареєстровані та проживають у спірній квартирі – не конкретизована, пропозицію суду про уточнення вказаної вимоги представник позивача відхилив, тому суд позбавлений можливості, розглянувши справу в межах заявлених вимог, ухвалити законне рішення з цього питання.

Керуючись ст.ст. 13, 76-82, 84, 133, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст.523, 526, 593, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст..ст.7, 17, 33, 39,41 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку  – відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ОСОБА_1 плюс» про визнання договору іпотеки припиненим - задовільнити частково.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 28.12.2007 р., укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 28.12.2007 р., реєстровий номер 9850, на забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним договором від 28.12.2007 р. № 2001/1207/98-021, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3.

Апеляційну скаргу  на рішення  суду може бути подано  до Харківського Апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом  30  днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з для отримання копії цього рішення.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчисляється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складене 22.01.2019 р.

Головуючий – суддя: