Справа № 308/5280/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Джуги С.Д., Куштана Б.П.,

з участю секретаря : Балаж Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2018 року в справі (головуючий суддя Данко В.Й.) за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця,-

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду зі скаргою, яку обґрунтовувало тим, що 15 березня 2016 року товариство отримало виконавчий лист на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 119159,65 грн. та судові витрати, який було пред'явлено до примусового виконання до Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області.

22.05.2017 року заявник отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з підстав, передбачених п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Заявник вважає, що такі дії державного виконавця Саліхової М.І. є незаконними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від сплати авансового внеску звільняються державні органи. Законодавством не визначено поняття «державні органи». Конституція та закони України визначають поняття «органи державної влади» та «органи місцевого самоврядування». Разом з тим, АТ «Родовід банк» в розмірі 99,99 відсотків належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади і, здійснюючи право власника, формує його органи управління в повному складі із представників Держави, тобто є державним органом.

На підставі ч. 1 ст. 36 та ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набув всіх повноважень органів управління банку з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, а його уповноваженій особи делеговані повноваження вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління банку.

Таким чином, заявник вважає, що при примусовому виконанні рішення на підставі виконавчого документа за заявою АТ «Родовід Банк», згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач звільнений від сплати авансового внеску.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Саліхової М.І. при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12.05.2017 року та скасувати це повідомлення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2018 року у задоволенні скарги АТ «Родовід Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» просить скасувати ухвалу, як незаконну, і прийняти нове рішення, яким скаргу Банку задовольнити. Вказує на те, що стягувач відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» звільнений від сплати авансового внеску, так як ПАТ «Родовід Банк» є банком, власником 99,993664% статутного капіталу якого є держава в особі Міністерства фінансів України. Тобто стягувачем в даному випадку є держава (державний орган) та рішення про стягнення передбачає вчинення дій щодо майна державної власності.

У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець Саліхова М.І. просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу банку без задоволення, оскільки ухвала судом постановлена з додержанням вимог закону.

Сторони в судове засідання не з'явилися, однак про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник заявника подав апеляційному суду клопотання про розгляд справи без участі представника АТ «Родовід Банк», а тому колегія суддів вважає, що у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом установлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.112013 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором від 16.04.2006 р. у розмірі 119159,65 грн. та судовий збір у розмірі 1191,60 грн.

На виконання зазначеного рішення суду стягувачу ПАТ «Родовід Банк» 15.03.2016 року Ужгородським міськрайонним судом було видано виконавчий лист №712/21440/12 (а.с.7).

Представник стягувача ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Однак, старший державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Саліхова Мирослава Іванівна повідомленням від 12.05.2017 року повернула без прийняття до виконання вказаний виконавчий документ на підставі п. 8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску (а.с.9-10).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За ч. 2 ст. 26 Закону до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску, крім визначених у абзаці 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачів, також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Орган держави (державний орган) - це організаційно і структурно уособлена частина державного механізму, яка наділена у встановленому Конституцією України порядку державно - владними повноваженнями, правовими і матеріально - фінансовими ресурсами для реалізації завдань і функцій деравної влади. Завдання і функції держави реалізуються через діяльність відповідних державних органів, правовий статус яких закріплюється в конституції України, інших нормативно-правових актах.

Органи держави мають певні ознаки, які відрізняють їх від державних підприємств, установ, а також від недержавних структур, основними серед яких є :

1)державний орган є структурним елементом апарату держави;

2)державні органи наділені нормативно закріпленими державно-владними повноваженнями;

3)характеризуються відповідною організаційною структурою;

4)мають територіальні межі діяльності;

5)здійснюють свої функції від імені держави;

6)використовують символи держави в офіційному порядку;

7)мають відповідну компетенцію, приймають юридично обов'язкові нормативні та індивідуальні акти;

8)характеризуються певними особливостями підпорядкування у процесі взаємодії з іншими державними органами;

9)забезпечують державновладні повноваження шляхом застосування певних засобів (виховання, переконання, заохочення тощо).

З огляду на наведене, заявник ПАТ «Родовід Банк» не має вищезазначених ознак державного органу, оскільки не наділений державновладними повноваженнями та його діяльність не спрямована на виконання функцій держави, а тому він не є державним органом і відповідно не звільняється від сплати авансового внеску.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Родовід Банк» є банком, власником 99,993664% статутного капіталу якого є держава в особі Міністерства фінансів України, а тому апелянт вважає, що стягувачем в даному випадку є держава (державний орган) та рішення про стягнення передбачає вчинення дій щодо майна державної власності, не заслуговують на увагу, оскільки належність державі у вказаному банку 99,993664% статутного капіталу, не наділяє його державно-владними повноваженнями.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що повертаючи виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ПАТ «Родовід Банку» не є державним органом, а тому пільги щодо звільнення від сплати авансового внеску до нього не застосовуються.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до ст.374 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПАТ «Родовід Банку» без задоволення, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями 374, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року.

Головуюча : Судді :