ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року

м. Харків

справа № 643/5322/18

провадження № 22-ц/818/697/19

Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: Фізична особа - підприємць ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2018 року (в складі судді Довготько Т.М.),

встановив:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, в якому просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 3393 грн.09 коп. з яких: 1593,00 грн. вартість придбаної сумки, а 1800 грн.09 коп. - моральної шкоди, та судові витрати понесені нею під час розгляду справи.

Позов мотивований тим, що 19.12.2017 року вона придбала в магазині одяг для всієї сім'ї «Мир дубленок и кожи», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9 та власником якого є ФО-П ОСОБА_2, сумку ЕКК 546069, партія Diamond, модель 0193 за ціною 1593,00грн. 26.12.2017 року, у зв'язку із тим, що вона виявила приховані недоліки в товару: через декілька днів використання з'явилися тріщини на матеріалі, на всіх ручках, повзунках, лямках та окантовці зверху, вона звернулася до вказаного магазину з вимогою про розірвання договору купівлі продажу, повернення грошових коштів та сплати неустойки за затримку, відповідно до заяви від 09.02.2018 року, яка була прийнята продавцем цього магазину ОСОБА_4 10.03.2018 року через відсутність офіційної відповіді з вказаного магазину, їй довелось повторно надсилати заяву про розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів. Листом від 15.03.2018 року відповідач ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про відмову в задоволенні її заяви про розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів, у зв'язку з тим, що придбана нею сумка взагалі немає істотних недоліків, які роблять неможливим чи недопустимим її використання відповідно до цільового призначення, оскільки те, що в її розумінні дефектом виробу, у дійсності є засобом обробки бокового канту ребра ручки. 11.04.2018 року її адвокатом ОСОБА_3. направлено на адресу ОСОБА_2 адвокатський запит, в якому з посиланням за норми ЗУ «Про захист прав споживачів», повідомлено, що під час покупки споживачу не доводилася інформація, що обробка бокового канту Сумки, через декілька днів після її придбання може потріскатися, а тому їй не була надана вся інформація щодо придбаного товару, за наявності якої вона не здійснила б її купівлю, у зв'язку з чим це є підставою для розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів, однак відповіді від ОСОБА_2 не надходило. Крім того, зазначила, що їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 1800,09 грн.

Представником відповідача ОСОБА_5 було надано відзив на позов, в якому остання просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, з тих підстав, що товар, сумка Diamond, модель 0193, яка була придбана позивачем 19.12.2017 року не мала та на теперішній час не має істотних недоліків, які б перешкоджали її використання. Позивач звернулася до магазину з заявою, на реагування якої було проведено ремонт виробу та викликано покупця для отримання сумки. Вимоги позивача щодо проведення гарантійного ремонту було добровільно виконано, проте незважаючи на це, 10.03.2018 року вона завернулась з наступною заявою. Так, позивач застосовує подвійні наслідки, що законом не передбачено, а саме з одночасним усуненням недоліків товару, ще й поверненням грошових коштів без вимог про розірвання договору купівлі-продажу. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, у даному випадку зі сторони відповідача права позивача порушені не були.

Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, та просив його задовольнити з підстав викладених вище.

Представник відповідача - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиву.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача задоволено частково.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - грошові кошти в сумі - 1 593грн.00коп.

В решті позову про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 судовий збір в сумі - 704грн.80коп. на користь держави.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2018 року стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначена сумка придбавалась нею як подарунок на Новий рік та необхідність її повертати до магазину та бездіяльність відповідача та його працівників спричинили їй душевні хвилювання. У зв'язку із порушенням її прав та для їх відновлення їй доводилось декілька разів приїжджати до магазину, відпрошуватись з роботи та змінювати свій графік, що причиняло незручності.

Також, апелянт посилалась на той факт, що працівники магазину принижували її честь та гідність.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19.12.2017 року ОСОБА_6 придбала за 1593,00грн. у ФО-П ОСОБА_2 в магазині одяг для всієї сім'ї «Мир дубленок и кожи», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, сумку Diamond, модель 0193 (а.с.7).

26.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_2 із заявою про повернення грошових коштів, оскільки сумка має тріщини на матеріалі на всіх ручках, повзунках, лямках та окантовці зверху (а.с.11).

09.02.2018 року та 10.03.2018 року ОСОБА_1 зверталася повторно до ФО-П ОСОБА_2 із заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми та неустойки, заміну товару (а.с.12, 13-14).

15.03.2018 року ФОП ОСОБА_2 було повідомлено ОСОБА_1, що придбаний нею виріб не має дефектів чи пошкоджень, які б можливо було віднести до недоліків товару у розумінні діючого законодавства. Те, що у її розумінні є дефектом виробу, у дійсності є засобом обробки бокового канту ребра ручки, це не є пошкодженням та не потребує ремонту (а.с.15).

11.04.2018 року адвокатом позивача ОСОБА_3 на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено запит, в якому останній посилаючись на статтю 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» просив повернути ОСОБА_1 сплачені нею грошові кошти у розмірі 1593,00 грн. (а.с.16-19).

Відмовляючи у задоволені позову у частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано доказів у цій частині позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст.ст.23,1167 ЦК.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з подальшими змінами), спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України та бо випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Згідно п. 5 ч. 1ст. 4 Закону «Про захист прав споживача», споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 1 «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Згідно ст. 711 ЦК України, шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3глави 82 ЦК.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у спорах про захист прав споживачів діюче цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині немає.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і апеляційною скаргою не переглядалось.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складений 23 січня 2019 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С.Сащенко