Ухвала

Іменем України

17 січня 2019 року

м. Київ

справа № 1006/5366/12

провадження № 61-69ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В.І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року у складі судді Унятицького Д. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Т.М.М.» на незаконні дії державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві Гречух Олег Ярославович, департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Т.М.М.» (далі - ТОВ «Т.М.М.») звернулася до суду зі скаргою на незаконні дії державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби.

Скарга мотивована тим, що 01 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження № 39145306 з примусового виконання виконавчого листа № 1006/5366/12, виданого Бородянським районним судом 29 липня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_4 8 733 999,50 грн.

14 серпня 2018 постановою старшого державного виконавця зазначене виконавче провадження передане до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Київській області. Постанова винесена на підставі постанови в.о. директора Департаменту виконавчої служби Міністерства України від 10 серпня 2018 року, в якій зазначено, що його виконання здійснюється з порушенням вимог законодавства, оскільки у боржника відсутнє майно, що знаходиться у місті Києві. Фірма «Т.М.М.» зазначила, що у боржника є майно у м. Києві, а саме: прості іменні акції емітента ПАТ «АС» на рахунку в дипозитарній установі ТОВ «Фінтайм» у кількості 231 штук, на момент відкриття провадження за боржником були зареєстровані дві квартири в м. Києві, одна з яких була відчужена у незаконний спосіб, оскільки перебувала під арештом і забороною відчуження. Крім того, у 2018 році з рахунків боржника, відкритих у м. Києві, стягнуто 91 000,00 грн, що теж підтверджує наявність у нього майна саме в м. Києві.

ТОВ «Т.М.М.» вважало, що оскаржені постанови направлені не на виконання рішення суду, а намагання сприяти боржнику в ухиленні від його виконання, тому просила визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 14 серпня 2018 року про передачу виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області; визнати незаконною та скасувати постанову в.о. директора Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 серпня 2018 року про передачу виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року, скаргу ТОВ «Т.М.М.» задоволено. Визнано неправомірними та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи Олега Ярославовича від 14 серпня 2018 року та постанову в.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р. В. від 10 серпня 2018 року про передачу виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Рішення судів мотивовані тим, що у виконавчому провадженні містяться відомості про наявність у боржника майна в м. Києві, обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, не встановлені. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року, яка набрала законної сили, встановлена наявність у боржника ОСОБА_4 майна в м. Києві, а саме цінних паперів, які обліковуються за останнім в депозитарній установі ТОВ «Фінтайм» в м. Києві.

ОСОБА_4 подав 08 січня 2019 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Т.М.М.» у задоволенні заяви.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Встановивши, що постанова старшого державного виконавця від 14 серпня 2018 року та постанова в.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 серпня 2018 року про передачу виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час їх винесення), суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про задоволення вимог скарги.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З урахуванням того, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги Фірми «Т.М.М.» на незаконні дії державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Т.М.М.» на незаконні дії державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві Гречух Олег Ярославович, департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н.О. Антоненко

В.І. Журавель