Судове рішення 904/4592/15 від 24.01.2019

Судове рішення #76615533

УХВАЛА

21 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4592/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод",

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові феротехнології",

арбітражний керуючий, розпорядник майна - Ткаченко Денис Володимирович,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові феротехнології"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 16.10.2018

у складі судді: Примак С.А.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові феротехнології" (далі - ТОВ "Нові феротехнології", заявник) 26.10.2018 через Центральний апеляційний господарський суд, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 у справі № 904/4592/15.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4592/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2019.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Нові феротехнології" з наступних підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції маються передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Sevices v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

Пунктом 4 частини 1 статті 287 ГПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з касаційної скарги ТОВ "Нові феротехнології" просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018, водночас касаційна скарга не містить вимог щодо судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваної ухвали.

За таких обставин та в силу положень глави 2 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України подана ТОВ "Нові феротехнології" касаційна скарга не може бути розглянута в порядку касаційного провадження, як така, що не відповідає вимогам статті 287 ГПК України.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу заявника касаційної скарги на необхідність дотримання положень статті 43 Господарського процесуального кодексу, щодо добросовісного користування процесуальними правами та недопущення зловживання процесуальними правами.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 286, 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові феротехнології" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 у справі № 904/4592/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація