Справа № 640/15049/17

н/п 2/640/158/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 рокуКиївський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав , -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2, 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., з підстав ухилення його від виконання своїх батьківських обов'язків.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню їх спільного сина, не цікавиться його фізичним, духовним та моральним розвитком, не телефонує сину, не надає згоду на виїзд з дитиною за кордон.

Відповідач - ОСОБА_3, у судовому засіданні проти позову заперечував, при цьому зазначив, що позивач перешкоджає йому бачитись та спілкуватися із сином.

3- особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, просила розглянути справу без її участі, у поданому висновку вважала за доцільне позбавляти відповідача батьківських прав відносно його сина.

Суд заслухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.10.2011р.

Сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. , який проживає разом із позивачкою, відповідач мешкає окремо, що сторонами не оспорюється.

За рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.11.2011р. з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання сина.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з інформацією КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №5» дитина ОСОБА_3, знаходиться під наглядом поліклініки, догляд за дитиною у разі хвороби здійснює матір, батько хлопчика до поліклініки не звертався.

Також за відомостями учбово-спортивного центру «Акварена» дитина - ОСОБА_3 відвідує групи з плавання, догляд за дитиною та розрахунки здійснює мати, батько хлопчика до тренерів з приводу сина не звертався.

За інформацією ХПНВК «Ліцей Шаалавім» ОСОБА_3 навчається в ліцеї, батько хлопчика жодного разу не приходив до шкоди, не спілкувався з викладачами, сплату за навчання не здійснював.

Згідно довідки-розрахунку державного виконавця Київського ВДВС м.Харків ГТУЮ від 28.08.2017р., відповідач має заборгованість по аліментам, з моменту прийняття рішення суду не здійснив жодної виплати.

Саме на вказаних відповідях наданий і висновок №53 від 09.01.2018р. опікунської ради, про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина. Однак вказані документи не свідчать саме про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків.

Сам факт не сплати аліментів та не з'явлення відповідача до лікарні та шкоди, не свідчать про його ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків. Із пояснень сторін у судовому засіданні, вбачається що між ними склались неприязнені відносини.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76?81 ЦПК України.

У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батько ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання дітей. У свою чергу батько має довести, що він належним чином виконує свої батьківські обов'язки.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16, 18 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Безсумнівних доказів які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання сина, його винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов'язками суду не надано, внаслідок чого суд не вбачає підстав для застосування крайнього заходу та позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина.

Натомість із досліджений судом доказів, у їх сукупності, вбачається, що відповідач приділяє мало уваги сину, його розвитку, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не сплачує аліменти на утримання сина, внаслідок чого, суд вважає за необхідне попередити його про необхідність змінити ставлення до виховання сина - ОСОБА_3, а на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як орган опіки та піклування Харківської міської ради, покласти контроль за виконанням відповідачем батьківських обов'язків по відношенню до сина .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, суд -

вирішив :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, б.55) про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів - задовольнити частково.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина - ОСОБА_3. Покласти на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як орган опіки та піклування Харківської міської ради, контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків по відношенню до сина ОСОБА_3

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 22.01.2019р.

Суддя Бородіна Н.М.