ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2006                                                                                             Справа № 38/214  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Сизько І. А. (доповідача)

суддів:  Швець В.В., Тищик І.В.  

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Малий Є.В., довіреність №268-10  від 26.05.05,  представник;

від відповідача: Ковтунова О.В., довіреність №3395/К/10  від 27.02.06,  головний держподатінспектор юридичного відділу Північної МДПІ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Північної міжрайонної державної податкової інспекції у  м.Кривому Розі та Дочірнього підприємства “Криворізьке спеціалізоване управління №453” Закритого акціонерного товариства “Дніпроелектромонтаж”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області

на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  22.11.05р.  у справі № 38/214

за позовом Дочірнього підприємства “Криворізьке спеціалізоване управління №453” Закритого акціонерного товариства “Дніпроелектромонтаж”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у  м.Кривому Розі  

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство “Криворізьке спеціалізоване управління №453” ЗАТ “Дніпроелектромонтаж”, звернувся з позовом до Північної МДПІ у  м.Кривому Розі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0003581500/1/14832/1025 від 31.08.2004р. про застосування штрафних санкцій в сумі 162653,83грн. за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов’язання згідно акта перевірки від 02.08.2004р.

В подальшому позивач 12.09.2005р. клопотанням №437-10 доповнив позовні вимоги і просив також визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0003581500/0/12785/927 від 03.08.2004року про застосування штрафних санкцій в сумі 162653,83грн. за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов’язання згідно акта перевірки від 02.08.2004року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2005р. у справі №38/214 (суддя –Бишевська Н.А.)  позов задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0003581500/1/14832/1025 прийняте 31.08.2004р. заступником начальника Північної МДПІ у м.Кривому Розі Булгаковою Л.В., про застосування до Дочірнього підприємства Криворізьке спеціалізоване управління №453” ЗАТ ”Дніпроелектромонтаж” штрафних санкцій в сумі 99121,83грн. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0003581500/0/12785/927, прийняте 03.08.2004р. заступником начальника Північної МДПІ у м.Кривому Розі Лучук Н.О., про застосування до Дочірнього підприємства “Криворізьке спеціалізоване управління №453” ЗАТ ”Дніпроелектромонтаж” штрафних санкцій в сумі 99121,83грн. З Північної МДПІ у м.Кривому Розі на користь Дочірнього підприємства “Криворізьке спеціалізоване управління №453” ЗАТ “Дніпроелектромонтаж” стягнуто витрати по сплаті держмита в сумі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постанову обґрунтовано тим, що твердження позивача щодо неправомірного нарахування штрафних санкцій на суму розстроченого податкового боргу у розмірі 99121,83грн. є обґрунтованими, тому що за матеріалами справи відповідачем не приймалось рішення про дострокове розірвання договору та скасування рішення про розстрочення.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду  в частині визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

 Апеляційна  скарга  мотивована  тим,  що  підприємством були порушені граничні строки сплати сум  до бюджету, внаслідок чого були нараховані штрафні санкції; розстрочення сум податкового боргу не звільняє підприємство від обов’язку їх сплати у встановлені договором про розстрочення податкового боргу строки.

Дочірнє підприємство “Криворізьке спеціалізоване управління №453” ЗАТ  “Дніпроелектромонтаж” у своєму запереченні вважає доводи апеляційної скарги відповідача необґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог - без змін.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, також подав апеляційну скаргу, вважає, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, просить  частково скасувати рішення господарського суду у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0003581500/0/12785/927 від 03.08.2004року та №0003581500/1/14832/1025 від 31.08.2004 року на суму 63532грн. та прийняти нове рішення  про задоволення позовних вимог в повному об’ємі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що перевірка своєчасності сплати до бюджету сум податкових зобов’язань є складовою частиною планових та позапланових документальних перевірок фінансово-господарської діяльності, порядок проведення яких встановлено Указом Президента України №817/98 від 23.07.98р. “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим наказом  ДПА України від 16.09.2002р. №429. У  даному випадку перевірка граничних строків сплати підприємством податку на додану вартість проводилася не за місцезнаходженням підприємства, без присутності його представників, без отримання письмового повідомлення з зазначенням дати її проведення та без зазначення підстав проведення.

Північна МДПІ у своєму запереченні вважає доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі безпідставними, необґрунтованими, просить в задоволенні скарги відмовити.

Розглянувши апеляційні скарги позивача і відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Північною МДПІ у  м.Кривому Розі  проведено перевірку граничних строків сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, за результатами якої складений Акт від 02.08.2004р. (а.с.18-20).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено граничний строк сплати податкового зобов’язання по податку на додану вартість, за періоди, що визначені в додатку до акту (а.с.21-24).

Сума податкового зобов’язання складається з: суми розстроченого платежу у розмірі 198243,63грн. за договорами розстрочення №15 від 18.07.2001р. та №21 від 28.05.2002р.; суми податку на додану вартість 23109грн., задекларованої платником податків за серпень 2002р.; суми податку на додану вартість 18948грн., задекларованої платником податків за вересень 2002р.; суми податку на додану вартість 5846грн., задекларованої платником податків за жовтень 2002р.; суми податку на додану вартість 25091грн., задекларованої платником податків за листопад 2002р.; суми податку на додану вартість 21548грн., задекларованої платником податків за грудень 2002р.; суми податку на додану вартість 11111грн., задекларованої платником податків за лютий 2003р.; суми податку на додану вартість  1027грн., задекларованої  платником податків за березень 2003р.; суми податку на додану вартість 19190грн., задекларованої платником податків за квітень 2003р.; донарахування за актом  документальної перевірки 1194грн.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем застосовано штрафні санкції в розмірі 162653,83грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2004р. №0003581500/0/12785/927 (а.с.25).

За наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2004р. №0003581500/1/14832/1025 на суму 162653,83грн. штрафних санкцій (а.с.27).

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

За змістом наведеної норми підставою для нарахування штрафів є дві обов’язкові умови: податкове зобов’язання повинно бути узгоджене, а строк його сплати повинен бути визначений вказаним Законом.

Відповідно до п.5.3 ст.5 Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв’язку з відміною картотеки, затвердженого наказом ДПА України №81 від 01.03.2001р.(далі - Положення №81) розстрочення податкового боргу надається під проценти, розраховані за період, що починається від місяця укладення договору та закінчується місяцем погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент чергової сплати розстроченого платежу. Зазначені проценти нараховуються платником податків, але не сплачуються і списуються у момент остаточного погашення розстроченого податкового боргу, крім випадків, якщо юридична особа, яка має податковий борг, визнається фіктивною відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, 18.07.2001р. між позивачем та Північною МДПІ у  м.Кривому Розі   укладений договір про розстрочення №15, згідно п.1.1 якого ДПІ надає позивачу розстрочку сплати податкового боргу під проценти, розраховані за період, що починається від дати укладення договору та закінчується останньою датою погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму 377899,72грн. з 18.07.2001р. до 09.11.2004р. Також між позивачем і відповідачем укладений договір про розстрочення №21 від 28.05.2002р., згідно п.1.1 відповідач надає платнику розстрочення (відстрочення) сплати податкових зобов’язань на загальну суму 202763грн. під проценти терміном з 28.05.2002р. до 30.12.2002р.

Штрафні санкції в сумі 162653,83грн. були нараховані позивачу за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов”язання. Як вбачається з розрахунку до акту перевірки, з них сума штрафних санкцій, нарахованих на суму розстроченого податкового боргу за договором №15 від 18.07.2001р. у розмірі 59030,8грн., складає 29515,41грн.; за договором №21 від 28.05.2002р. у розмірі 139212,84грн., складає 69606,42грн.  на загальну суму 99121,83грн.

Відповідно до п.5.5 ст.5 Положення №81 керівник податкового органу (або його заступник) зобов’язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору, скасувати рішення про розстрочення та пред’явити до сплати невнесену суму податкового боргу, а також процентів, нарахованих відповідно до пункту 5.3 цього Положення, якщо платник податків:

- накопичує новий податковий борг (не сплачує поточні платежі) або не сплачує чергову частку розстроченого податкового боргу протягом двох податкових періодів, наступних за податковим періодом виникнення такого нового податкового боргу або податковим періодом, за який сплачується чергова частка розстроченого податкового боргу;

- ліквідується;

- виїжджає за кордон на постійне місце проживання (якщо платник податків є фізичною особою);

- визнається неплатоспроможним за зобов’язаннями, іншими ніж податкові.

З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов’язаний сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, суму нарахованих на нього процентів, яка була нарахована на фактично сплачену розстрочену суму. З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишилися несплаченими, нараховується пеня у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов цілком правильного висновку про визнання спірних податкових повідомлень-рішень недійсними тільки в частині застосування штрафних санкцій на суму 99121,83грн.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, відносно порушення податковою інспекцією вимог Указу Президента України №817/98 від 23.07.98р. “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є помилковими тому, що зазначені нормативні акти встановлюють види перевірок податковими органами фінансово-господарської діяльності названих осіб, до яких відносяться планові та позапланові документальні перевірки, регулюють порядок їх проведення та оформлення результатів.

У даному випадку, несвоєчасність сплати товариством узгоджених сум податкових зобов’язань встановлена при проведені податковою інспекцією камеральної перевірки, тобто такої, яка згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

У цьому зв’язку є помилковими і доводи скаржника (позивача) щодо можливості здійснення податковою інспекцією контролю за сплатою податків виключно шляхом проведення фінансово-господарської діяльності платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, факти порушення товариством строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань встановлені податковою інспекцією при співстановленні строків сплати цього податку, визначених законодавством, з фактичними датами перерахування ним грошових коштів на сплату податку.

При цьому відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і заборгованості (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА від 12.05.94 №37 (в редакції наказу від 03.09.01 №342) органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів, що надходять до бюджету, одержують відповідні документи від органів Державного казначейства, фінансових органів, контролюючих та інших органів та платників податків у відповідності до чинних порядків передачі інформації та внутрішнього документообігу.

Отже, податкові органи володіють достатньою інформацією відносно фактичних дат сплати платниками податків відповідних сум податкових зобов’язань.

Тому здійснення податковими органами контролю за своєчасністю сплати податків є цілком можливим без перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків та шляхом проведення камеральної перевірки.

Судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.     

    Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства   України, суд, -  

                                             УХВАЛИВ:

           Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у  м.Кривому Розі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу  Дочірнього підприємства “Криворізьке спеціалізоване управління №453” Закритого акціонерного товариства “Дніпроелектромонтаж”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  22.11.2005р. у справі № 38/214 залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

         Головуючий суддя                                                      І.А.Сизько

         Суддя                                                                            В.В.Швець

         Суддя                                                                             І.В.Тищик