ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2006 Справа № 11/122
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.(доповідача)
судді: Ясир Л.О., Виноградник О.М.
секретар судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Федоров П. О.;
представник відповідача: Рукавішніков К.Р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ”Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2006р.
у справі № 11/122
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Юг ЛТД”,
м. Дніпропетровськ
до закритого акціонерного товариства ”Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг,
про стягнення 69963 грн. 87 коп.
В С Т А Н О В И В:
17.04.2006р. товариство з обмеженою відповідальністю “Спектр-Юг ЛТД”, м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства ”Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг, про стягнення 69963 грн. 87 коп. заборгованості за договором поставки № 187 від 08.09.2005р., а саме-основної заборгованості-67504грв.13коп., пені за договором-2459 грв.74 коп. та судових витрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2006р. позов задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 67 504 грн. 13 коп.- основного боргу, 2 459 грн. 74 коп.- пені, 699 грн.64 коп. –держмита, 118 грн.00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані та законні, як в частині основної заборгованості ,так і в частині пені.
Відповідач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати. Вважає, що рішення прийнято без урахування вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, неправильного застосування ст.ст. 33,34 ГПК України. Зазначає, що згідно з п.4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. №2343-ХII на протязі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), та не застосовуються інші санкції за несвоєчасне або не належне виконання грошових зобов’язань, тому вважає вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 459 грн. 74 такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 08.08.2006 р. представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги. По справі оголошувалась перерва до 10.08.2006 р.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.09.2005 р. сторони уклали договір № 187, на виконання якого позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 67 504 грн. 13 коп., що підтверджується накладними №121 від 25.11.2005 р., №124 від 29.11.2005 р.
Відповідно до умов договору, постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця товар. Номенклатура, якість, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п.1.1. договору).
Згідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 67504грн. 13 коп, що підтверджується накладними № 121 від 25.11.2005 р., №124 від 29.11.2005 року.
Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача на накладній на підставі виданих довіреностей (а.с. 10,14) Посилання відповідача на те, що товар отримано не представником Чабаненко А.Л. та не передано відповідачу, не заслуговує на увагу, так як факт отримання продукції Чабаненко А.Л. доведено фактом знаходження оригіналу довіреності на його ім’я у позивача (а.с. 13). Крім того, накладні №№121, 124 мають посилання на довіреність ЯЛЗ №038898 від 24.11.2005 р., на ім’я Чабаненко А.Л. (а.с.10, 14). Доказів того, що товар за вказаними накладними підприємством не оприбутковано, відповідач також не надав.
Згідно з п.2.2 договору покупець здійснює оплату за товар на протязі 15 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця на підставі рахунку, виставленого постачальником. Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторо6на повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто суму боргу 67 504 грн. 13 коп.
Посилання відповідача на те, що ним не отримано рахунки-фактури на товар, не може прийматись як доказ, так як відповідно до п.4.7 договору, постачальник одночасно з переданням товару передає покупцю оригінали рахунка-фактури; податкових накладних; сертифікату якості заводу - виготовника; товаротранспортні накладні.
Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. При цьому, статтею 666 ЦК України передбачено, що в разі, якщо продавець не передав вказані документи разом з товаром, покупець має право вимагати їх передання або відмовитись від договору купівлі-продажу взагалі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідач, отримавши товар, не заявляв про те, що йому не наданий будь-який з вказаних документів та не звертався з вимогою до позивача про передання вказаних документів, доказів того, що рахунки не отримані не надав. Таким чином, суд вважає, що вказані рахунки ним отримані разом з товаром.
Позивач також заявив вимогу про стягнення пені в сумі 2 459 грн. 74 коп. Відповідно до п.5.2 договору в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець оплачує постачальнику пеню від суми поставленого товару в розмірі 0,04% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Зважаючи на те, що факт прострочення розрахунку за товар доведено матеріалами справи, суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму пені-2 459 грн. 74 коп
Посилання відповідача на те, що стосовно нього 06.04.2006 р. порушена справа про банкрутство №Б 29/63/06 (а.с.73) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому не повинні застосовуватись санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, не може бути підставою для скасування рішення суду з наступних підстав.
Пеня, яка нарахована за період з 21.12.2005 р. по 01.03.2006 р., підлягає стягненню, так як справа про банкрутство відповідача №Б 29/63/06 порушена 06.04.2006р. Крім того, відповідач не надав доказів того ,що на день винесення рішення судом першої інстанції була здійснена публікація в офіційному друкованому виданні відповідно до ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому справа обґрунтовано розглянута в порядку позовного провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване та законне і не підлягає зміні чи скасуванню відповідно до ст.104 ГПК України, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ”Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2006р.
у справі № 11/122- залишити без змін.
Головуючий суддя: І.М. Герасименко
Суддя: О.М. Виноградник
Суддя: Л.О. Ясир
З оригіналом згідно.
Помічник судді Ю.А. Тараненко