Справа № 22-Ц-3016/2008     Головуючий в І інстанції Скороход Т.Н.

Доповідач в II інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Сліпченка О.І.,

суддів Волохова Л.А., Корзаченко І.Ф.,

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищанського районного суду Київської області від 23 травня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до управління земельних ресурсів у Ставищенському районі Київської області про виділення земельної частки (паю) в натурі, видачу державного акту та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У березні 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з названим позовом, який обґрунтовував тим, що він звернувдя до Ставищенської райдержадміністрації із заявою про виділення йому земельної ділянки частки (паю), в натурі (на місцевості) розміром 3,9 га., яка своїм розпорядженням № 403 від 14 червня 2004 року задоволила вказану заяву.

Вважаючи, що відповідач - управління земельних ресурсів Ставищенського району до цього часу не вирішили питання про виділення йому земельної ділянки в натурі земельну частку (пай), а саме, яка межує з східної сторони - з землями резервного фонду Ставищенської селищної ради, з південної сторони - з землями СФГ „Діхтяр", з західної сторони - з землями Ставищенської РайШРБД (автодорога Ставище - Тараща), з північної сторони - землі запасу Ставищенської селищної ради, а саме тому своєю бездіяльністю наносить йому матеріальну шкоду в сумі 30 000 гривень, оскільки він до цього часу не отримав земельної ділянки в натурі та не користується нею.

Крім того, вважаючи, що йому завдано моральну шкоду, яку оцінює в 25 000 грн., оскільки на протязі трьох років не може отримати державний акт на земельну ділянку і відповідно, не може використовувати ділянку та отримувати прибуток від діяльності на ній.

Рішення Ставищанського районного суду Київської області від 23 травня 2008 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Ставищенського районного суду від 23 грудня 2002 року за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) із земель КДСП "Хлібороб". В колективну власність КДСГ "Хлібороб" земля передана рішенням 4 сесії 22 скликання Ставищенської селищної ради від 5 червня 1995 року в розмірі 1647,8 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" селищні ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а райони державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Земля, передана в колективну власність КДСП «Хлібороб», знаходиться за межами смт. Ставище, тому рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) - бувших членів даного підприємства приймала Ставищенська районна державна адміністрація, яка розглянувши заяву позивача та задоволила останню своїм розпорядження № 403 (а. с. 4.).

На даний час на землях колективної власності КДСП „Хлібороб", що підлягають розпаюванню залишаються вільними згідно схеми поділу земель КДСП „Хлібороб" три земельні ділянки, які відповідачем запропоновано позивачу на вибір, останній відмовився від пропозиції та просив виділити йому в натурі земельну частку (пай), що відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення і розташована на території Ставищенської селищної ради.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не встановив в діях відповідача неправомірних та протиправних дій, які б порушували права позивача .

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія, оскільки, -

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього кодексу.

Під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження ті обставини на які посилався позивач.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  - відхилити.

Рішення Ставищанського районного суду Київської області від 23 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набуває    законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.