УХВАЛА

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/1970/23

адміністративне провадження № К/990/2779/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства фінансів України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року

у справі №520/1970/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 21 квітня 2022 року № 12-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 було вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати Погодження Міністерства Фінансів України від 13.12.2022 року № 17030-17-62/29710 «Про погодження звільнення ОСОБА_1 » з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області в зв`язку з недотриманням вимог законодавства про державну службу;

- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 14 грудня 2022 року № 1849-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 19 грудня 2022 року № 677-О/ВС «Про оголення наказу ДПС України від 14 грудня 2022 року № 1849-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області з 03 січня 2023 року;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код згідно з ЄДРПОУ ВП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ ДПС України від 21 квітня 2022 року № 12-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 було вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Визнано протиправним та скасовано Погодження Міністерства Фінансів України від 13.12.2022 року № 17030-17-62/29710 «Про погодження звільнення ОСОБА_1 » з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області в зв`язку з недотриманням вимог законодавства про державну службу.

Визнано протиправним та скасовано Наказ ДПС України від 14 грудня 2022 року № 1849-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 19 грудня 2022 року № 677-О/ВС «Про оголення наказу ДПС України від 14 грудня 2022 року № 1849-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області з 03 січня 2023 року.

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код згідно з ЄДРПОУ ВП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.01.2023 року по 03.08.2023 року в сумі 144632 (сто сорок чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн. 43 коп.

Допущено судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області та виплати заробітної плати за один місяці до негайного виконання.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство фінансів України подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частину 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права щодо застосування пункту 7 частини другої статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» у подібних правовідносинах погодження як такого, що безпосередньо породжує звільнення заступника керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади.

Проаналізувавши пункт 7 частини 2 статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що це загальна норма, яка передбачає, що Міністр погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується ним.

Суд зазначає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Натомість зазначена скаржником норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, у спірних правовідносинах є загальною нормою, а касаційна скарга не містить обґрунтованих мотивів її неправильного застосування.

Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства фінансів України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №520/1970/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, третя особа: Кабінет Міністрів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська