РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1064/21(927/1226/23)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1

E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", код ЄДРПОУ 00729847

вул. Незалежності, 3а, с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580

предмет спору: про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди

поданої в межах справи №927/1064/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України"

За участю: Можаровського В.В.

У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2021 року відкрито провадження у справі №927/1064/21 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729847; вул. Незалежності, 3а, с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14 грудня 2021 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України за №67871.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2023 року відсторонено арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича від виконання повноважень розпорядника майна боржника ДП "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729847); Розпорядником майна боржника Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729847) призначено арбітражного керуючого Лященко Павла Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №335 від 28 лютого 2013 року, провулок Коцюбинського, 4/9, м. Чернігів, 14000; реєстраційний номер НОМЕР_2 ); Зобов`язано арбітражного керуючого Поду Вячеслава Володимировича передати всю документацію, пов`язану з процедурою розпорядження майном ДП "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України", арбітражному керуючому Лященко Павлу Володимировичу за актом приймання-передачі; Зобов`язано розпорядника майна боржника вчинити дії визначені для розпорядника майна ухвалою господарського суду від 14 грудня 2021 року у даній справі.

06 липня 2023 року на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшов запит Північного апеляційного господарського суду про витребування з Господарського суду Чернігівської області матеріалів справи 927/1064/21 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2023 року.

Враховуючи викладене, 10 липня 2023 року матеріали справи №927/1064/21 скеровано до Північного апеляційного господарського суду.

04 вересня 2023 року ОСОБА_1 подано позов до Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, грошової компенсації, вихідної допомоги, матеріальної допомоги, середнього заробітку та моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху; позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду ухвалено усунути недоліки позовної заяви.

19 вересня 2023 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої додано докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі та копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, у доказ звільнення позивача від сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25 вересня 2023 року питання про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди (справа №927/1226/23) ухвалено вирішити після повернення матеріалів справи №927/1064/21 до Господарського суду Чернігівської області.

05 грудня 2023 року матеріали справи №927/1064/21 та матеріали 7 (семи) справ 927/1064/21 (927/235/23); 927/1064/21 (927/234/23); 927/1064/21(927/233/23); 927/1064/21 (927/232/23); 927/1064/21 (927/231/23); 927/1064/21 (927/230/23) та № 927/1064/21 (927/390/23) повернулись на адресу Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, грошової компенсації, вихідної допомоги, матеріальної допомоги, середнього заробітку та моральної шкоди (справа №927/1226/23) прийнято та ухвалено розглянути у межах справи №927/1064/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України"; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження (у межах справи про банкрутство); розгляд справи по суті призначено на 11 січня 2024 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено позивачу строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

11 січня 2024 року у судове засідання представник відповідача не з`явився. Розпорядник майна до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позивач у своєму виступі підтримав позовні вимоги. Суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 07 лютого 2024 року.

02 лютого 2024 року від в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" надійшло пояснення у справі, у якому відповідач зазначає, що позивач 19 червня 2023 року написав заяву про звільнення його за угодою сторін 20 червня 2023 року. На підставі вказаної заяви відповідач 20 червня 2023 року видав наказ про звільнення позивача за угодою сторін, у відповідності до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. У зв`язку з чим відповідач зазначає, що не порушував законодавство України при звільненні позивача. До пояснення відповідачем додано копію заяви ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін 20 червня 2023 року (заява датована 19 червня 2023 року). Також до пояснення відповідачем додано копію наказу №47/1-к/тр від 20 червня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи 20 червня 2023 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін (підставою зазначено заяву ОСОБА_1 від 19.06.2023).

06 лютого 2024 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення пояснення відповідача з доданими до нього документами.

07 лютого 2024 року у судовому засіданні позивач зазначив, що заява про звільнення за угодою сторін 20 червня 2023 року, датована 19 червня 2023 року дійсно його. Разом з тим, позивач не зміг пояснити факту появи такої заяви у відповідача.

Згідно п. 6, 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

Позивач у позовні заяві зазначає, що згідно наказу по Державному підприємству «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України від 20.04.2023 №13-к/тр та згідно з особистою заявою від 20.04.2023, позивача з 21 квітня 2023 року було прийнято на посаду заступника директора.

До позовної заяви позивачем додано копію трудової книжки (серія НОМЕР_3 ), згідно якої 21 квітня 2023 року позивача прийнято на посаду заступника директора ДП «ДГ «Івківці» МІП ім. В.М. Ремесла НААН України, згідно наказу №13-к/тр від 20.04.2023 (запис №18).

Відповідно до запису №19 трудової книжки (серія НОМЕР_3 ) 20.06.2023 позивача звільнено з роботи за угодою сторін, згідно ст.36 п.1 КЗпП на підставі наказу № 47/1-к/тр від 20.06.2023.

Матеріали справи містять засвідчену копію наказу №47/1-к/тр від 20.06.2023, підписаного в.о. директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України Антонюк Володимиром про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з 20 червня 2023 року, на підставі ст.36 п.1 КЗпП України. Разом з цим на вказаному наказі відсутній підпис про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 та відмітка про його отримання.

У позовній заяві позивач зазначає, що трудову книжку він отримав Укрпоштою 02.08.2023, у підтвердження чого надає суду копію накладної Укрпошти №1750004208377 від 02.08.2023 про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 з описом вкладення трудової книжки до поштового відправлення ДП ДГ «Івківці» МІП ім. В.М. Ремесла НААН України від 27.07.2023, які свідчать про отримання позивачем трудової книжки 02.08.2023.

Позивач у позовній заяві зазначає, що наказ в.о. директора Державного підприємства Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України Володимира Антонюка від 20 червня 2023 року №47/1-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з роботи 20 червня 2023 року, на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України за угодою сторін він отримав зазначеним вище поштовим відправленням Укрпошти 02.08.2023 №1750004208377 разом з трудовою книжкою, хоча наказ в описі вкладення до поштового відправлення від 27.07.2023 Укрпошти №1750004208377 не вказаний.

У наказі від 20 червня 2023 року №47/1-к/тр підставою для звільнення зазначено заяву ОСОБА_1 від 19.06.2023.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 19.06.2023 про звільнення його за угодою сторін 20 червня 2023 року.

Матеріали справи містять також копію угоди про звільнення за домовленістю сторін від 19.06.2023, за текстом якої працівник та роботодавець уклали угоду про припинення трудового договору за домовленістю сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, зокрема, на наступних умовах:

- працівник зобов`язується надати роботодавцю письмову заяву з проханням про звільнення

за угодою сторін 20 червня 2023 року, яка є невід`ємною частиною Угоди.

- роботодавець зобов`язується: звільнити працівника за угодою сторін20 червня 2023 року у разу виплати всіх сум, що належать йому у повному розмірі; у день звільнення виплатити працівнику всі належні йому відповідно до чинного законодавства суми в повному обсязі; в останній день роботи ознайомити працівника з наказом про звільнення, з письмовим розрахунком всіх належних сум; у день звільнення видати працівнику копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому всі суми в повному обсязі, трудову книжку.

- трудовий договір припиняється 20 червня 2023 року і ця дата вважається останнім днем роботи працівника у разі виконання працівником і роботодавцем всіх умов, які передбачені цією угодою.

- працівник і роботодавець можуть відкликати свою згоду надіславши другій стороні письмове повідомлення, що призведе до анулювання цієї угоди.

- Угода набирає чинності з моменту її підписання.

У копії угоди про звільнення за домовленістю сторін від 19.06.2023 зазначено підписантів: працівника ОСОБА_1 та роботодавця ОСОБА_2 . Зазначена копія угоди про звільнення за домовленістю сторін від 19.06.2023 містить підпис ОСОБА_1 , але підпис роботодавця ОСОБА_2 на угоді про звільнення за домовленістю сторін від 19.06.2023 відсутній. Наведене свідчить про відсутність факту укладення зазначеної угоди від 19.06.2023 між працівником та роботодавцем.

Разом з цим, позивач у позовній заяві зазначає, що заява про звільнення від 19.06.2023 та угода про звільнення за домовленістю сторін від 19.06.2023, не були подані позивачем для реєстрації і не підписані відповідачем, а були передані позивачем інженеру з охорони праці відповідача ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що позивач вибув з місця роботи до медичних закладів (про перебування позивача на лікарняних надано електронні листки непрацездатності №8216411-2015496210-1 з 22.06.2023 по 26.06.2023, №8216411-2015588979-1 з 27.06.2023 по 30.06.2023, №8282847-2015634812-1 з 03.07.2023 по 11.07.2023, №8282847-2015772024-1 з 12.07.2023 по 12.07.2023 видані Комунальним некомерційним підприємством «Овруцька міська лікарня» Овруцької міської ради Житомирської області, сформовані в Електронному реєстрі листків непрацездатності).

Позивач у позовній заяві зазначає, що він особисто з 22.06.2023 повідомляв телефонним способом і повідомленням на Вайбер відповідальних працівників відповідача про формування лікарем відносно нього медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Позивач зазначає, що відповідачем не було виплачено позивачу допомогу з тимчасової непрацездатності починаючи з 22.06.2023.

У позовній заяві позивач зазначає, що 07.07.2023 ним була направлена відповідачу Укрпоштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення письмова заява від 07.07.2023 на оплачувану додаткову відпустку строком 14 робочих (16 календарних) днів з 13.07.2023, як особі, віднесеної до категорії 1 та про надання матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу відповідно до п. 6.3. Колективного договору підприємства і п. 8.10. Галузевої угоди між Президією Національної академії аграрних наук України на 2023-2025 року, про що свідчить копія опису вкладення до поштового відправлення від 07.07.2023, накладної Укрпошти, повідомлення про вручення поштового відправлення та копія заяви від 07.07.2023 у матеріалах справи /а.с. 26-27/.

Також позивач зазначає, що 25.07.2023 ним також була направлена відповідачу Укрпоштою рекомендованим поштовим відправленням № 1110104079737 з описом вкладення заява від 25.07.2023 про надання частини невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 21.04.2023 по 31.07.2023 строком на один день 31 липня 2023 року з наступним звільненням за власним бажанням згідно із частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України в останній день відпустки та заява від 25.07.2023 на звільнення за власним бажанням згідно із частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України 31.07.2023 у зв`язку із невиконанням та порушенням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного і трудового договору, копія опису вкладення, накладної та копії заяв від 25.07.2023 у матеріалах справи /а.с. 23-25/.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань і домовленостей, позивач заяву від 19.06.2023 на звільнення і угоду відповідачу не надав, оскільки мав намір на припинення трудового договору лише у разі виконання відповідачем зобов`язань і домовленостей. Отже, відсутність належної згоди позивача на звільнення не надає правових підстав вважати наявність наміру позивача звільнитись за угодою сторін.

Зазначені твердження позивача спростовуються наявною у матеріалах справи заявою позивача - ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін 20 червня 2023 року (заява датована 19 червня 2023 року).

З огляду на зазначене вище, позивач у позовній заяві просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо безпідставного звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України;

-визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України №47/1-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з роботи 20 червня 2023 року на підставі ст.36 п.1 КЗпП України за угодою сторін;

-поновити позивача на посаді заступника директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України з дати звільнення 23.06.2023.

-зобов`язати відповідача видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України на підставі частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із порушенням роботодавцем законодавства про працю, колективного і трудового договору датою видачі наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора підприємства;

-зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до трудової книжки, керуючись пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110.

Крім того, позивач у позовній заяві також просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи з середньоденної заробітної плати із розрахунку 1077,64 грн за один робочий день, обчислену на відповідну кількість робочих днів починаючи з 21.06.2023 до дня поновлення позивача на роботі;

- стягнути з відповідача на користь позивача недонараховану і невиплачену заробітну плату внаслідок заниження розміру посадового окладу в загальній сумі 9253,11 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, за період роботи з 21 квітня 2023 року по 20 червня 2023 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за всі не використані позивачем дні щорічної відпустки відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» виходячи з розрахунку щорічної основної відпустки тривалістю 30 календарних днів особі з інвалідністю II групи, встановленої ч. 7 ст. 6 цього Закону з середньоденної заробітної плати 775,47 грн за один календарний день обчислену на відповідну кількість календарних днів за період роботи позивача, зарахувавши згідно із п. 2 ч.1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням.

- стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до частини 1 статті 44 Кодексу законів про працю України вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 69507,78 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.?

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну допомогу для оздоровлення (придбання ліків тощо) встановленої пунктом 6.3. Колективного договору підприємства і передбаченої пунктом 8.10 Галузевої угоди між Президією Національної академії аграрних наук України і Професійною спілкою працівників агропромислового комплексу України на 2023-2025 роки від 27.02.2023, у розмірі одного посадового окладу на суму 24039,60 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньоденної заробітної плати із розрахунку 1077,64 грн за один робочий день обчислену на відповідну кількість робочих днів починаючи з 21.06.2023 по день фактичного розрахунку.

- стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн завданої позивачу моральної шкоди.

- викликати у судове засідання та допитати у якості свідків працівників Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України: інженера з охорони праці ОСОБА_3 , головного економіста ОСОБА_4 , фінансиста ОСОБА_5 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши вимогу позивача про виклик у судове засідання та допит у якості свідків працівників Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України: інженера з охорони праці ОСОБА_3 , головного економіста ОСОБА_4 , фінансиста ОСОБА_5 , суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної вимоги з огляду на наступне:

Згідно ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Статтею 89 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

Враховуючи відсутність заяв свідків, а також приписи статей 88, 89 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про виклик у судове засідання та допит у якості свідків зазначених ним осіб.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як встановлено судом, згідно наказу по Державному підприємству «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України від 20.04.2023 №13-к/тр та згідно з особистою заявою від 20.04.2023, позивача з 21 квітня 2023 року було прийнято на посаду заступника директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.

Пунктом 1 статті 36 КЗпП України передбачено, що, зокрема, що підставою припинення трудового договору є: угода сторін.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв`язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Згідно з усталеною судовою практикою, при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Про необхідність наявності взаємної згоди власника або уповноваженого ним органу та працівника щодо анулювання домовленості про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України також зазначено у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1269цс16. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 759/11508/16-ц, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 404/6236/19. Підстави відступити від цих висновків судом не встановлено».

При цьому, Верховний Суд вказав, що, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін, суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

На думку суду, у даній справі домовленість між сторонами підтверджується самою заявою позивача про звільнення за угодою сторін, яка прийнята відповідачем для виконання.

У даній справі судом не встановлено та доказів цьому не надано, що позивач заявляв вимоги перед роботодавцем про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін до винесення наказу про звільнення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку підставам звільнення позивача з посади заступника директора, судом встановлено наявність доказів обґрунтованості такого звільнення, зокрема наявність письмової заяви позивача про звільнення його з посади заступника директора з 20 червня 2023 року за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

З наведеного вбачається, що наявні у матеріалах справи докази, зокрема: копія заяви ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін 20 червня 2023 року (датована 19 червня 2023 року), суперечать доводам позивача, викладеним у позовній заяві.

З урахуванням викладеного та виходячи зі встановлених судом обставин, суд доходить висновку про доведеність існування домовленості між працівником та роботодавцем про звільнення за угодою сторін, при тому, що анулювання такої домовленості може мати місце виключно при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Таким чином, оскільки позивача було звільнено згідно норм чинного законодавства за власною заявою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення позивача за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що звільнення позивача на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України було здійснено у відповідності до вимог трудового законодавства, що встановлено під час розгляду справи, а тому позов у частині визнання незаконним та скасування наказу в.о. директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України №47/1-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з роботи 20 червня 2023 року на підставі ст.36 п.1 КЗпП України за угодою сторін, а також у частині поновлення позивача на посаді заступника директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України з дати звільнення 20.06.2023 є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у частині визнання незаконним та скасування наказу в.о. директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України №47/1-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з роботи 20 червня 2023 року на підставі ст.36 п.1 КЗпП України за угодою сторін, а також у частині поновлення позивача на посаді заступника директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України з дати звільнення 20.06.2023, у задоволенні інших позовних вимог слід відмовити, оскільки останні є похідними від первісних вимог щодо поновлення на роботі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, не доведеними належними та допустимими доказами у справі, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Інші докази та пояснення судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 42, 73-81, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 21, 36 Кодексу законів про працю України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено та підписано 07 лютого 2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/