Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 498/770/21

Провадження №1-кп/523/503/24

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

22.01.2024р. Суворовський районний суду м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_12 ,

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160280000024 від 10.02.2020р. щодо: 

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка Березівського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, працюючого слюсарем на заводі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020р., у невстановлений час, водій ОСОБА_13 перед виїздом, не перевіривши технічний стан транспортного засобу, приступив до керування технічно несправним вантажним бортовим автомобілем марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 та почав здійснювати рух, порушивши вимоги п.п.31.1., 31.4. п/п«а,б» п.31.4.1. Правил дорожнього руху України (далі ПДР):

-п.31.1. «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації».

-п.31.4. «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п.31.4.1. «Гальмові системи:

п/п а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

п/п б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення: автопоїзди, тягачами яких є вантажні автомобілі - 19,5м.

Технічна несправність автомобілю полягала у тому, що рульове керування зазначеного автомобіля мало несправності у вигляді ускладненого повороту рульового колеса. Гальмова система мала несправності у вигляді неналежного регулювання штоків гальмівних камер та неналежної герметичності гальмової системи, у зв`язку із чим, експлуатація цього транспортного засобу при таких несправностях заборонена.

Не зважаючи на вказану технічну несправність автомобілю, водій ОСОБА_14 в зазначений день, керуючи вказаним технічно несправним вантажним автомобілем заїхав на територію сільгоспхімії, розташованої у смт. Ширяєво Одеської області, де завантажив 5 тон мінерального добрива та направився в бік поля, розташованого на 388 км автодороги М 05 «Київ - Одеса», з метою розкиду добрива на полі.

В той же день, приблизно о 04год. 30хв., ОСОБА_14 керуючи цим вантажним автомобілем, рухався в темну пору доби, по асфальтному, сухому дорожньому покриттю автодороги «Київ - Одеса», яка є автомобільною дорогою загального користування міжнародного значення М 05, має відповідне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони, де організований двосторонній рух, напрямки якого поділені розділювальною смугою шириною 2.5 м, з обох боків позначеною дорожньою розміткою 1.1.(вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено) з боку смт. Ширяєво Одеської області у напрямку м. Одеси, у Роздільнянському районі Одеської області. Проїжджаючи на 388 км + 315 м цієї автодороги, напрямок руху, в якому пересувався автомобіль під керуванням ОСОБА_13 , має дві смуги для руху в напрямку м. Одеси, позначені переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5 (позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку), та перехідно-швидкісну смугу гальмування, для здійснення розвороту ліворуч, позначену дорожньою розміткою 1.8 ПДР.

В той же день та вказаний час, автомобіль під керуванням ОСОБА_14 рухався у крайньої лівої смузі, призначеної для повороту ліворуч у вище зазначеному напрямку, поза населених пунктів, на прямій неосвітленій штучними джерелами освітлення ділянці, при цьому останній, не доїжджаючи до встановленого місця розвороту, перетинаючи дорожню розмітку 1.1, почав виконувати маневр лівого повороту на смугу зустрічного руху, та зупинився під кутом 100-110 градусів до лівого краю проїзної частини за ходом його руху, тим самим, керований їм автомобіль розташовувався та перекривав перехідно - швидкісну та праву смуги зустрічного напрямку.

Одночасно, до вказаного автомобіля, по лівій смузі проїзної частини автодороги М 05 «Київ - Одеса», з боку м. Одеси у напрямку м. Києву, здійснював рух автомобіль марки «HYUNDAI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_15 , який наближався до 388 км зазначеної автодороги у зустрічному напрямку.

В подальшому, водій ОСОБА_14 в порушення вимог п.п.1.5., п/п б) п. 2.3., 10.1. ПДР:

-п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

перед початком руху заднім ходом на вантажному автомобілі «КАМАЗ 53222», не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, а здійснюючи рух заднім ходом у вказаному напрямку руху грубо порушив пункт 10.9. ПДР, який зобов`язують водія:

-п.10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб»;

не звернувся за допомогою до інших осіб та самостійно не переконався в повній відсутності перешкод або небезпеки для інших учасників дорожнього руху, що могли перебувати позаду вантажного автомобіля в його безпосередній близькості, почав рух заднім ходом, в напрямку середини проїзної частини автодороги з метою випрямлення автомобіля.

Маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення ДТП, ОСОБА_14 заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, діючи самовпевнено був не уважним і не стежив за дорожньою обстановкою, що склалася позаду керованого ним вантажного автомобіля, в результаті чого, допустив виїзд задньої частини свого транспортного засобу на крайню ліву смугу, де допустив зіткнення із вищевказаним автомобілем «HYUNDAI». В результаті ДТП, пасажир автомобіля «HYUNDAI» ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого поперечного виростку третього поперекового хребця, закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку, забійної рани

голови, множинних колото-різаних проникаючих поранень обох очей, що призвело до зниження зору (гострота зору правого ока - 0,9, лівого ока - 0,6), садна обличчя, які спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дії водія ОСОБА_14 , що не відповідали вимогам пунктів 10.1. та 10.9. ПДР, знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій.

В судовому засіданні, ОСОБА_14 повністю визнав свою вину за пред`явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_14 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор, потерпіла та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_14 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом враховується особа ОСОБА_14 , який є особою раніше не судимою, вперше скоїв кримінальне правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, маючий неповну середню освіту, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, працюючий, маючий постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із родиною та де характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_14 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_14 , який є особою раніше не судимою, вперше скоїв кримінальне правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, маючий неповну середню освіту, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, працюючий, маючий постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із родиною та де характеризується позитивно, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, повне визнання своєї вини та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, окрім того, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наслідки настання тяжких тілесних ушкоджень для потерпілої, внаслідок грубого порушення обвинуваченим вимог ПДР, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд приходить до

висновку про те, що виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді штрафу та з позбавленням права керувати транспортними засобами.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність призначення покарання у виді штрафу за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_13 та ОСОБА_17 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд приходить до наступного.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити характер та розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діяннями та шкодою, що настала і дати у вироку належну оцінку таким обставинам, тобто встановити точний розрахунок присуджених сум для відшкодування шкоди.

Так, вищевказаний цивільний позов ОСОБА_10 в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди будь-яких додатків на підтвердження завданої потерпілій шкоди як матеріальної, так і моральної, до позовної заяви додано не було.

Слід зауважити, що тягар доведення обставин позовної заяви, яка подана як на стадії досудового розслідування, так і під час підготовчого судового розгляду, лежить на цивільному позивачеві, тому враховується правило, що матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову у кримінальному провадженні на підтвердження його обставин.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно з роз`ясненнями, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справам про стягнення моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Тим самим, не дослідивши докази, оскільки в підтвердження цивільного позову позивачем ОСОБА_18 не надано жодного доказу на підтвердження понесених витрат, а зміст позовної заяви та перелічення в ній понесених витрат не є належним підтвердженням завдання шкоди будь-якого виду, суд вважає позов необґрунтованим та недоведеним.

Для проведення експертизи залучались експерти, у зв`язку із чим процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 .

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_13 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000гривень) та з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_13 обрати у вигляді особистого зобов`язання.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_13 та ОСОБА_17 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 1471,05грн., 3105,36грн., 4903,50грн., 2941,92грн., 2059,32грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_14 в повному обсязі, на користь держави.

Речові докази: вантажний бортовий автомобіль марки «КАМАЗ» - повернути за належністю ДЛ «Клінічний санаторій ім. Горького», автомобіль марки «HYUNDAI» - повернути за належністю ОСОБА_17 , арешти, накладені ухвалою слідчого судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12.02.2020р. на вказані транспортні засоби - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.

Суддя                                                                                                   ОСОБА_1