Справа № 405/6466/18

2/405/1172/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2019 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Фришко А.Ю.

позивача : ОСОБА_1 та його представника: адвоката ОСОБА_2

прокурора : Володіної А.Г.

представника відповідача ГУНП в Кіровоградській області : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, в якому просить стягнути Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 4 253 279,52 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 28.03.2013 року за № 120131200500000147 слідчим СУ УМВС України в Кіровоградській області Павліченко К.Ю. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості, на підставі рапорту начальника УДЗБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області, про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. 26.11.2013 року його було затримано за підозрою у вчинені злочину, в порядку ст. 208 КПК України. Одночасно з затриманням, 26.11.2013 року, були проведені обшуки за місцем його проживання, роботи та службовому автомобілі.

27.11.2013 року, в кримінальному провадженні № 120131200500000147, йому було вручено повідомлення про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року йому було обрано запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 діб. Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 91 760 грн., які були внесені на депозитний рахунок ТУДСА.

29.11.2013 року його було знов затримано за підозрою у вчинені злочину, в порядку ст. 208 КПК України.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2013 року йому було обрано запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 діб. Згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 91 760 грн., які були внесені на депозитний рахунок ТУДСА.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року його було відсторонено від займаної посади начальника управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградської області.

Згідно ухвал слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року та 06.12.2013 року було накладено арешт на належне йому майно.

29.01.2013 року йому було вручено обвинувальний акт в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, який було затверджено прокуратурою Кіровоградської області.

Відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року, його у пред’явленому обвинувачені за ч.4 ст. 368 КК України було визнано невинуватим, за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 08.07.2015 року, апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року, стосовно нього – без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.03.2016 року, касаційна скарга прокурора який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задоволена частково. Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 08.07.2015 року, щодо нього була скасована та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 24.05.2017 року, апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року, стосовно нього – без змін.

Згідно Постанови Верховного Суду від 07.06.2018 року, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24.05.2017 року, щодо нього залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в апеляційній інстанції - без задоволення.

Зазначає, що безпідставне внесення запису до ЄРДР щодо кримінального провадження відносно нього, проведення слідчих дій: тимчасовий допуск до речей і документів, проведення обшуків, тривалий арешт майна, неодноразове затримання, обрання міри запобіжного заходу - тримання під вартою, допит рідних та колег по роботі, призвело до порушення його нормальних життєвих зв’язків та погіршення відносин з оточуючими, а також негативним чином відобразилося на здоров’ї. Вказує, що його було відсторонено від займаної посади і він залишився без засобів існування, не міг придбати необхідні для життя ліки такі як інсулін, який на протязі багато років вживає шляхом проведення ін’єкцій. Всі втрати немайнового характеру мали місце і щодо незаконних дій відповідачів: незаконним притягненням до кримінальної відповідальності за статтею КК України, що кваліфікується як особливо тяжка та передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Досудове розслідування почалось 28.03.2013 року, шляхом внесення слідчим СУ УМВС України в Кіровоградській області Павліченко К.Ю. до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. Вироком суду встановлено, що негласні (розшукові) дії проводились до порушення кримінального провадження, які на протязі декількох місяців порушували його конституційні права. Остаточне рішення по даній кримінальній справі було винесено тільки 07.06.2018 року, тобто через 62 місяці та 9 днів.

З врахуванням практики Європейського суду, яка визначає, що обвинувачення охоплює увесь комплекс процедур, передбачених національним законодавством з початку досудового провадження відносно особи до винесення остаточного рішення, вважає, що його обвинувачення тривало з 28.03.2013 року до 07.06.2018 року, на підставі п.1 ст.1 та п.2 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», має право вимагати відшкодування моральної шкоди із розрахунку мінімальної заробітної плати у 2018 році, в розмірі 3 723 грн., помноженої на 62 місяці, яка дорівнює 230 826,00 грн.; 9 днів х 179,28 грн. (22,41 грн./1 год. х 8 год) = 1 613,52 грн., а всього розмір моральної шкоди становить 232 439,52 грн.

Внаслідок незаконного кримінального переслідування, обмеження громадянських прав і свобод, він був позбавлений кращих своїх років життя. Зазначені події були для нього вкрай стресовою (психотравмуючою) ситуацією, які внесли кардинальні зміни у звичайний спосіб життя, призвели до руйнування значущих взаємовідносин з оточенням, моральних цінностей та довіри до людей. Такі дії супроводжувалися явно незаконними, зухвалими та свавільними діями співробітників правоохоронних органів, психологічним та фізичним примусом, цілковитої беззахисності та неможливості опору незаконним діям працівників міліції, а в подальшому поліції.

Таке становище викликало значні негативні переживання: обурення, приниження, сорому, тривалої емоційної напруги, тривоги, невизначеності, необхідності виправдовуватись та доводити свою невинність в інкримінованих діяннях, втрати можливостей самореалізації.

Порушення даної кримінальної справи, подвійного затримання після звільнення з СІЗО, перебування в ув’язненні принижувало його честь та гідність, так як ставило під сумнів його людські якості – порядність, добре ім’я, сприяли суттєвому зниженню авторитету серед оточуючих, поваги та доброзичливого ставлення. Дана ситуація перешкоджала у реабілітації особливо значущої кожної людини потреби у самоповазі та повазі з боку оточуючих, відобразилась на взаємовідносинах з різними людьми.

Внаслідок перебування під вартою після одночасних двох затримань було порушено одне з основних прав людини – на свободу та особисту недоторканість. Тривалий час він був позбавлений можливості вільно жити, вільно реалізовувати себе як особистість та у професійному житті, пересуватись за власним вибором та планувати власний час, безпідставність чого особливо принижувала мою людську гідність.

Зазначена ситуація кардинально позначилась на всіх сферах життя, підірвала здоров’я, внесла повну невизначеність щодо майбутнього. В результаті чого йому була встановлена третя група інвалідності, а в квітні 2017 року у нього був інфаркт. В липні 2017 року з метою зберегти життя він вимушений був зробити операцію на серці в «Національному інституті хірургії та трансплантології імені ОСОБА_4 АМН України».

Переживання даної ситуації супроводжувалась усвідомленням надзвичайної серйозності виниклих життєвих ускладнень. Весь цей час значні зусилля та емоційні ресурси він вимушений був підпорядковувати відстоюванню справедливості, доведенню своєї невинності, захищаючи честь і гідність, намаганню реабілітувати своє добре ім’я.

Його було притягнуто до кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин та перспективою бути незаконно (помилково) засудженим на строк до 12 років з конфіскацією всього майна. Це надзвичайно посилювало інтенсивність пережитих ним негативних емоцій, перш за все постійної емоційної напруги, власної беззахисності. За таких обставин доведення своєї невинності ставало більш складною проблемою.

Ці ж події змінили мікроклімат і в його родині, оскільки передусім батьки також страждали через його скривджену долю, переживали почуття сорому, приниження тривоги. Під час розслідування та розгляду кримінальної справи в суді він поховав своїх батьків, які так і не дожили до його повного виправдання.

Відповідне кримінальне переслідування та застосовані запобіжні заходи фактично на певний час залишили його без засобів до існування, призвели до виникнення боргів в родині. Дані обставини, ускладнились це накладенням арешту на майно, грошові кошти, які були наявні у нього на час відкриття кримінальної справи.

Зазначає, що фактичний розмір заявленої до стягнення моральної шкоди може бути визначений за загально відомою методикою проф. ОСОБА_5 яка Рішенням про державну реєстрацію від 03.03.2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань». Зазначена методика ґрунтується на: а) презумпції моральної шкоди страждань, які повинна відчути «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина; б) визначення базисного рівня розміру компенсації за страждання, спричинені заподіянням тяжкої шкоди здоров’ю, що приймається в розмірі 720 мінімальних розмірів зарплати; в) розробленій шкалі співвідношень розмірів компенсації моральної шкоди на основі співвідношень максимальних санкцій Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на аналогічні права людини; г) розробленій формулі, за допомогою якої можна визначити розмір компенсації та яка враховує критерії, що повинен прийняти до уваги суд при вирішенні відповідного питання.

Згідно зазначеною методикою фактичний розмір заявленої до стягнення моральної шкоди визначається за формулою:

D = d * fv * i * c * (1 - fs)*р, де:

D (від англ. damage — «збиток», «шкода») - розмір компенсації дійсної моральної шкоди, що обчислюється в мінімальних заробітних платах (МЗП);

d – розмір компенсації презюміруємої моральної шкоди - страждання, які не може не відчувати нормально реагуюча на зроблені у відношенні її протиправні дії людина; автор методики пропонує базисний рівень розміру компенсації. Відповідно до нього, страждання, що випробовувані потерпілим під час заподіяння тяжкої шкоди його здоров’ю, становлять 720 МЗП. 720 МЗП – це заробіток фізичної особи за 10 років при розмірі місячного заробітку у 6 МЗП. ОСОБА_5 розробив таблицю, у якій зазначені розміри відшкодування презюмованої моральної шкоди. (Притягнення невинного до кримінальної відповідальності, поєднане зі звинуваченням в скоєні особливо тяжкого злочину 720 МЗП, тощо).

fv (від англ. fault — «провина», violator — «те, що заподіяло шкоду»)– ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, 0 ?fv ? 1; ОСОБА_6 рекомендує для простої необережності приймати значення fv = 0,25, для грубої необережності fv = 0,5, для непрямого наміруfv = 0,75, і для прямого наміру відповідно fv = 1,0.

і (від англ. individual — «індивідуальний»)– коефіцієнт індивідуальних особливостей потерпілого (суб’єктивного стану), 0 &l ; i &l0; 2; Коефіцієнт, який дорівнює одиниці, відповідає звичайної, так сказати, середньостатистичній людині. Якщо ж людина занадто болісно реагує на певні обставини, коефіцієнт повинен бути більше одиниці, якщо ж навпаки — правопорушення істотно не вплинуло на внутрішній стан потерпілого, коефіцієнт становить значення менше одиниці. Автор методики вказує: «можлива ситуація, коли сама поведінка особи дає підставу зробити висновок про її позитивне відношення до негативних в загальноприйнятому розумінні вчинків … це означає, що коефіцієнт індивідуальних особливостей дорівнює нулю (i = 0), і у відшкодуванні моральної шкоди повинно бути відмовлено».

c (від англ. circumstances — «обставини») – коефіцієнт урахування обставин, що заслуговують на увагу (об’єктивні фактори), 0 &?и; с &?і; 2; Автор пояснює: «…цей коефіцієнт дорівнює одиниці при «звичайних» для такого роду обставинах, і дорівнює двом у випадку, якщо ці обставини різко відрізняються від звичайних. У випадку добровільної компенсації правопорушником моральної шкоди або здійснення ним інших дій, спрямованих на згладжування заподіяних страждань, коефіцієнт обліку обставин «с» може бути прийнятий істотно меншим одиниці»

fs (від англ. fault — «провина», survivor — «потерпілий»)– ступінь вини постраждалого, 0 &l1;fs&?а; 2; Автором методики не встановлено чіткої градації чисельних показників даного коефіцієнта залежно від ступеня провини. Фахівцями Донецького НДІ судових експертиз була розроблена власна класифікація винності потерпілого, з огляду на психологічний й юридичний аспекти даної категорії. Згідно її, ступінь провини потерпілого приймає наступні значення:

1. Абсолютна невинність (видима відсутність зв’язку поведінки людини з настанням протиправного/негативного результату; повна відсутність сприяння злочину), fs = 0;

2. Незначна винність (це легковажне відношення до ситуації, необережність), fs = 0,25;

3. Помірна винність (це ризиковане поводження, небезпечна бездіяльність), fs = 0,5;

4. Значна винність (це провокуюча поведінка; причетність), fs = 0,75;

5. Абсолютна винність (це осмислена, добровільна, цілеспрямована поведінка, спрямована на якісну зміну себе як жертви в потерпілого), fs = 1,0

р – коефіцієнт врахування майнового стану особи, яка спричинила моральну шкоду, 0,5 &lp; р &la; 1.

Перша складова цієї формули презюмована моральна шкода визначається розрахунковим шляхом виходячи з діючого в Україні мінімального розміру заробітної плати, якій згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначений з 01 січня 2018р. в розмірі 3 723 гривень, тобто: 3723 грн. * 720 = 2 680 560 гривень.

Друга складова цієї формули ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди в разі утиску прав і свобод громадянина неправомірними діями та рішеннями органів влади і управління згідно методики дорівнює 0,5.

Порушення звичного ритму життя, нервових переживань суб’єктивний стан потерпілого оцінюю коефіцієнтом 2.

Коефіцієнт урахування обставин, що заслуговують на увагу враховуючі системність та тривалість порушення моїх прав як людини дорівнює 1,5.

Вважає, що вини позивача в порушені його прав та спричинення позивачу шкоди не має, тому ступінь вини постраждалого дорівнює 0.

Коефіцієнт врахування майнового стану особи, яка спричинила моральну шкоду дорівнює 1.

Тобто, виходячи із зазначеного розрахунку та із глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, керуючись принципом розумності на справедливості розмір спричиненої моральної шкоди він оцінює в сумі 4 020 840,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, викладені в позовній заяві, норми діючого законодавства, практику Європейського суду з прав людини, просив задовольнити позов.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові та просили позов задовольнити.

Представник прокуратури Кіровоградської області в судовому засіданні позов визнала частково, надала суду письмові заперечення, просить рішення про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 прийняти у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням розміру моральних страждань позивач, у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати.

Представник ГУНП в Кіровоградській області та Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області в судовому засіданні позов не визнала, надала суду відзив на позов та просила відмовити в його задоволенні.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлена, надала суду відзив на позов, в якому зазначила про не вірну оцінку спірних відносин та просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що28.03.2013 року за № 120131200500000147 слідчим СУ УМВС України в Кіровоградській області Павліченко К.Ю. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості, на підставі рапорту начальника УДЗБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області, про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. 26.11.2013 року ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчинені злочину, в порядку ст. 208 КПК України. Одночасно з затриманням, 26.11.2013 року, були проведені обшуки за місцем його проживання, роботи та службовому автомобілі.

27.11.2013 року, в кримінальному провадженні № 120131200500000147, ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 діб. Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 91 760 грн., які були внесені на депозитний рахунок ТУДСА.

29.11.2013 року ОСОБА_1 було знов затримано за підозрою у вчинені злочину, в порядку ст. 208 КПК України.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2013 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 діб. Згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 91 760 грн., які були внесені на депозитний рахунок ТУДСА.

Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року ОСОБА_1 було відсторонено від займаної посади начальника управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградської області.

Згідно ухвал слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2013 року та 06.12.2013 року було накладено арешт на належне ОСОБА_1 майно.

29.01.2013 року ОСОБА_1 було вручено обвинувальний акт в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, який було затверджено прокуратурою Кіровоградської області.

Відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року, ОСОБА_1 у пред’явленому обвинувачені за ч.4 ст. 368 КК України було визнано невинуватим, за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 08.07.2015 року, апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року, стосовно ОСОБА_1 – без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.03.2016 року, касаційна скарга прокурора який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, задоволена частково. Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 08.07.2015 року, щодо ОСОБА_1 була скасована та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Згідно ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 24.05.2017 року, апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року, стосовно ОСОБА_1 – без змін.

Згідно Постанови Верховного Суду від 07.06.2018 року, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.12.2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24.05.2017 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді провадження в апеляційній інстанції залишена без задоволення.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зазначені позивачем обставини не заперечується відповідачами по справі.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України від 01.12.1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури  та суду» (зі змінами) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1. незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2. незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3. незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1. постановлення виправдувального вироку;

1-1. встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2. закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутність у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4. закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених п. 1-1 частини 1 цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Згідно ст. 3 цього Закону, у наведених в ст. 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються:

1. заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2. майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3. штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4. суми, сплачені громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги;

5. моральна шкода.

Статтею 4 цього Закону визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, розмір сум, які передбачені п.1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Частиною 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Стаття 12 вищезазначеного Закону передбачає, що розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, незалежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду -  до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державною у повному обсязі незалежно від вини посадових  і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Частинами 2,3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури  та суду» визначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом провадиться відповідно до розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Вказане кореспондується і п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Судом встановлено, що досудове розслідування відносно ОСОБА_1 почалось 28.03.2013 року, шляхом внесення слідчим СУ УМВС України в Кіровоградській області Павліченко К.Ю. до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України. Вироком суду встановлено, що негласні (розшукові) дії проводились до порушення кримінального провадження, які на протязі декількох місяців порушували конструкційні права ОСОБА_1 Остаточне рішення по даній кримінальній справі було винесено тільки 07.06.2018 року, тобто через 62 місяці та 9 днів.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, визначаючи межі перебігу таких строків, слід виходити з того, що в кримінальному провадженні враховується як період досудового розслідування, так і період судового розгляду і апеляційного провадження. При цьому перебіг строків у кримінальному провадженні починається з часу, коли особі повідомлено про підозру або з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а закінчується у момент, коли вирок набрав законної сили або кримінальне провадження закрито в цілому чи щодо конкретної особи.

Критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження: спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (справи «Вітрук проти України» від 16.09.2010 року, «Юртаєв проти України» від 31.01.2006 року, «Меріт проти України» від 30.03.2004 року та інші).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 року, який складає 3 723 грн.

Позивачем надані обґрунтування та доведені відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» наявність завданої йому моральної шкоди, необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв’язків, здоров’я і відновлення стосунків з оточуючими.

Судом враховується, щонезаконне кримінальне переслідування, обмеження громадянських прав і свобод, для позивача були вкрай стресовою (психотравмуючою) ситуацією, призвели до руйнування значущих взаємовідносин з оточенням, моральних цінностей та викликало значні негативні переживання: обурення, приниження, сорому, тривалої емоційної напруги, тривоги, невизначеності, необхідності виправдовуватись та доводити свою невинність в інкримінованих діяннях, втрати можливостей самореалізації, приниження його честі та гідності, сприяли суттєвому зниженню авторитету серед оточуючих, поваги та доброзичливого ставлення. Тривалий час він був позбавлений можливості вільно жити, вільно реалізовувати себе як особистість та у професійному житті, пересуватись за власним вибором та планувати власний час, безпідставність чого особливо принижувала мою людську гідність. Позивач має третю групу інвалідності, має захворювання діабет, а в квітні 2017 року у нього був інфаркт. В липні 2017 року йому була проведена операція на серці в «Національному інституті хірургії та трансплантології імені ОСОБА_4 АМН України». Позивач за час кримінального переслідування втратив батьків.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості, а тому в цій частин розмір моральної шкоди, завданої позивачеві судом визначається в сумі 2 500 000 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача.

Відповідачі по справі - Прокуратура Кіровоградської області, ГУНП в Кіровоградській області та УМВС України в Кіровоградській області є бюджетними установами, відповідно до  ст. 25 Бюджетного кодексу України та п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Держказначейства України № 39 від 04.02.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.02.2008 року № 110/14801, виконання рішень про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду здійснюється Державною казначейською службою.

Порядок та підстави відшкодування матеріальної шкоди регламентуються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду – задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 500 000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Судові витрати щодо сплати судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), прож. 25000 м. Кропивницький, вул. Тургенєва, 5 А.

Відповідачі:

Державна казначейська служба України, 01601 м. Київ, вул. Бастіонна, 6 (код ЄДРПОУ 37567646).

Прокуратура Кіровоградської області, 25006 м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025.

Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, 25006 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.

Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, 25006 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда                                                ОСОБА_7