ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"21" січня 2019 р. Справа№ 5011-43/12756-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова  С.В.

розглянувши заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, подану під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року

у справі № 5011-43/12756-2012 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Женева"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року у справі №5011-43/12756-2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, закрито провадження у справі № 5011-43/12756-2012 про банкрутство ТОВ „Женева", відновлено підприємницьку діяльність ТОВ „Женева".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року у справі № 5011-43/12756-2012, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 20.09.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання від боржника, ліквідатора боржника та ТОВ „Бета Семінал" надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

Крім того, від боржника та ТОВ „Бета Семінал" надійшли аналогічні за змістом заяви про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О.

Ухвалою суду від 20.09.2018 року визнано заяви ТОВ „Женева" та ТОВ „Бета Семінал" про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. у справі №5011-43/12756-2012 необґрунтованими та зупинено апеляційне провадження у справі №5011-43/12756-2012 до вирішення питання про відвід суддів Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 року відмовлено у задоволенні заяв ТОВ „Женева" та ТОВ „Бета Семінал" про відвід суддів Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. у вказаній справі.

25.06.2018 року на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 року „Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті „Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом приймання-передачі судових справ від 01.10.2018 року, на виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 року № 475, справу № 5011-43/12756-2012 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2018 року, справа № 5011-43/12756-2012 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 11.12.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Ухвалю суду від 11.12.2018 року задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. та Доманської М.Л. про самовідвід у справі № 5011-43/12756-2012 та заяву ТОВ "Женева" про відвід суддів Верховця А.А. та Доманської М.Л. від розгляду справи № 5011-43/12756-2012

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.12.2018 року справа № 5011-43/12756-2012 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №5011-43/12756-2012 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року та призначено справу до розгляду на 31.01.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

29.12.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якому останній просить суд накласти арешт та заборонити будь-яким особам, в тому числі власникам, державним та приватним виконавцям вчиняти дії, пов'язані з вселенням або іншим примусовим проникненням до наступних об'єктів нерухомого майна:

- магазин „Діадема", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 170,8 кв.м., реєстраційний номер 97780826101;

- приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа 124 кв.м.

В обґрунтування поданої заяви скаржник посилається на наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду апеляційної інстанції, а саме: направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, збереження майна боржника і проведення подальшого продажу майна банкрута та погашення вимог кредиторів.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суть забезпечення позову полягає саме у наявності об'єктивних побоювань позивача, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних права або інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №5011-43/12756-2012 про банкрутство ТОВ „Женева", провадження у якій порушено ухвалою суду від 19.09.2012 року за заявою ОСОБА_2

Ухвалою попереднього засідання від 15.01.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду міста Києва від 21.11.2013 року ТОВ „Женева" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором вчинялись дії щодо повернення нерухомого майна у власність ТОВ „Женева" та включення його до ліквідаційної маси, зокрема: наступних об'єктів:

- магазин „Діадема", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 170, 8 кв.м., реєстраційний номер 87780826101;

- приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа 124 кв. м.

Щодо приміщення подарункового магазину, то судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.10.2015 року у справі №607/12654/15-ц позов ТОВ „Женева" до ОСОБА_3, третя особа - ТОВ „Даарія Плюс" про витребування майна та визнання права власності на майно задоволено. Витребувано від ОСОБА_3 на користь ТОВ „Женева" нерухоме майно, а саме приміщення подарункового магазину, загальною площею 124,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Визнано за ТОВ „Женева" право власності на нерухоме майно, а саме приміщення подарункового магазину, загальною площею 124,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 15.01.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання за ТОВ „Женева" права власності на спірне приміщення подарункового магазину площею 124 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.11.2018 року у справі №607/12654/15-ц рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.10.2015 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 15.01.2016 року - скасовані та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ „Женева" про визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.

Так, відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, колегія суддів Верховного Суду виходила з того, що ОСОБА_3 набула право власності на приміщення подарункового магазину, загальною площею 124,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2015 року, укладеного між ПП „Комфорт" та ОСОБА_3, в свою чергу відчуження вказаного майна продавцем відбулось в порядку реалізації іпотечного майна згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу майна від свого імені, яке міститься у договорі іпотеки.

Тобто, судом касаційної інстанції встановлено правомірність вибуття майна боржника з власності ТОВ „Женева" ще у 2015 році, з огляду на що колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову щодо даного майна.

Щодо заяви кредитора в частині вжиття заходів забезпечення позову стосовно магазину „Діадема", то судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.08.2015 року у справі №344/10665/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.12.2015 року, позов ТОВ „Женева" до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно задоволено. Витребувано у ОСОБА_3 на користь ТОВ „Женева" нерухоме майно - магазин „Діадема", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ТОВ „Женева" право власності на нерухоме майно - магазин „Діадема", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.04.2016 у справі №344/10665/15-ц рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/10665/15-ц від 20.08.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області №344/10665/15-ц від 25.12.2015 року в частині вирішення позову ТОВ „Женева" про визнання права власності на нерухоме майно скасовано та відмовлено у задоволені позову в цій частині.

Таким чином, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/10665/15-ц від 20.08.2015 року було витребувано на користь ТОВ „Женева" нерухоме майно та в подальшому прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю площею 170,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 87780826101 за ТОВ „Женева".

Звертаючись до суду із заявою про накладення арешту на вказане майно, кредитор посилається на те, що згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - магазин „Діадема", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було відчужено на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2018 року.

Як зазначає заявник, після винесення оскаржуваної ухвали господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №5011-43/12756-2012 про банкрутство нерухоме майно, яке належало ТОВ „Женева", перейшло у власність інших осіб та вчиняються дії щодо вселення, примусового проникнення на дані об'єкти.

На підтвердження вказаних обставин, скаржником до заяви додано незавірену фотокопію відповідного Державного реєстру, а в заяві зазначено, що роздруківки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будуть надані заявником після відновлення роботи Кабінету електронних сервісів.

Але станом на 21.01.2019 року відповідних доказів не надано, як і відсутній в матеріалах справи належним чином завірений примірник договору купівлі-продажу від 10.08.2018 року.

З рештою, у разі фактичного укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, судова колегія зазначає, що його укладено вже після набрання законної сили ухвали господарського суду міста Києва від 09.07.2018 року про відновлення платоспроможності боржника та закриття провадження у справі №5011-43/12756-2012 про банкрутство ТОВ „Женева" та до відкриття апеляційного провадження з оскарження відповідної ухвали і в силу ст. 204 ЦК України вказаний договір є чинним, оскільки доказів зворотнього суду не надано.

При цьому, судова колегія також враховує, що предметом даного апеляційного оскарження є правомірність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, закриття провадження у справі №5011-43/12756-2012 про банкрутство ТОВ „Женева", а також відновлення підприємницької діяльності боржника, відтак у разі задоволення апеляційної скарги, скасування даної ухвали та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, ліквідатор банкрута за наявності обґрунтованих на те підстав не буде позбавлений права оскарження відчуження майна боржника за договором купівлі-продажу від 10.08.2018 року та повернення вказаного майна до ліквідаційної маси.

Таким чином, посилання заявника на те, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду апеляційної інстанції є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

За вказаних вище обставин, колегія суддів колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданої ОСОБА_2 заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючим статтями 136-140, 234 та 255 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В.  Сотніков