Справа № 183/3069/18

№ 2/183/2320/18

                                               У Х В А Л А                                

09 січня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про поділ майна подружжя, визнання договорів купівлі-продажу частково недійсними,

за участю представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5, -

в с т а н о в и в:

29.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просив суд визнати за ним право власності у спільній власності подружжя на:

-1/2 частину автомобіля SUZUKISWIFT, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, вартістю 99 700 грн.;

-1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що складається в цілому з: житлового будинку А загальною площею 80, 3 кв.м у тому числі житлова 46,7 кв.м, сараю Б, гаражу Г, сараю Д, альтанки Е, вбиральні Є, колодязя к, зливної ями з/я, огорожі №№4-8, замощення І, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Спаське, вул.Садова, буд.12, та придбаний 03.10.2014 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1217, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 468569212000, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:7219122, вартістю 198024 грн.;

-1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 1223286500:03:006:0176, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Спаське, вул.Садова, 12, придбана 03.10.2014 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1222, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 468612312000, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:7221558, вартістю 49993 грн.;

-1/2 частину земельної ділянки площею 0,0339 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1223286500:03:006:0177, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Спаське, вул.Садова, 12, придбана 03.10.2014 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1222, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 468655812000, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:7222135, вартістю 7971 грн.;

-1/2 частину земельної ділянки площею 0,128 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1223286500:03:006:0178, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Спаське, вул.Садова, 12, придбана 03.10.2014 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1222, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 468706012000, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:7222399, вартістю 36085 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року відкрите провадження по справі.

05.09.2018 року позивачем, в порядку передбаченому п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, подано заяву про збільшення позовних вимог (том 2 а.с.23-27), у відповідності до якої ОСОБА_1 пред’явив позов до ОСОБА_2, визначивши третю особу – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, у якому просить визнати частково недійсними договори купівлі-продажу:

- будинку від 03.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1217, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 468569212000, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 7219122, в частині п.3.3 цього договору,

- земельних ділянок від 03.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 1222, номери записів про право власності в державному реєстрі речових права на нерухоме майно: 7221558, 7222135, 7222399, в частині п.3,8.

В підготовчому судовому засіданні судом було вирішене питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог до спільного розгляду з основним позовом, після чого представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про роз’єднання позовних вимог, яке мотивував тим, що з часу відкриття провадження по справі до дати судового засідання минуло 214 днів, подання заяви про збільшення позовних вимог суперечить завданню цивільного судочинства, визначеному ст.. 2 ЦПК України в частині своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ. На переконання представника відповідача збільшення розміру позовних вимог у спосіб, запропонований позивачем розширює предмет доказування, первісні позовні вимоги не взаємопов’язані із основним, оскільки регулюються різними правовідносинами, а тому їх спільний розгляд є недоцільним.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача, наполягала на тому, що спільний розгляд позовних вимог є доцільним, первісні позовні вимоги пов’язані з вимогами, викладеними у заяві про збільшення позовних вимог, регулюються одними і тими ж правовідносинами.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Норми п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України надають право позивачеві до закінчення підготовчого засідання збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, а у відповідності до частини 3 цієї ж статті, позивач до закінчення підготовчого засідання має права змінити предмет або підставу позову.

Коментовану норму процесуального закону слід розуміти як таку, що дає право позивачеві змінювати або підставу, або предмет позову.

Підстава позову - обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена. Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.

Крім того, статтею 188 ЦПК України визначено, у яких випадках в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою.

Так, в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні і похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої вимоги (основної вимоги).

Частиною 5 ст. 188 ЦПК України заборонено об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

У відповідності до ч.1 ст. 172 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або подання доказами, основні і похідні позовні вимоги.

Судом вирішене питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог до спільного розгляду з основним позовом, при прийнятті заяви про збільшення позовних вимог у суду та при вирішенні питання про роз’єднання позовних вимог у суду не виникло сумнівів щодо доцільності розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ майна подружжя спільно з заявою про збільшення позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу частково недійсними, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. 49, 172, 188, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити представникові відповідача ОСОБА_2 -  адвокату ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про роз’єднання позовних вимог.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                        О.В. Сорока.