ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2019 року Справа №160/414/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача №ДН 2098/275/АВ/ТД-ФС/823 від 13.12.2018 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі;

- у зв'язку із тяжким матеріальним станом позивача відстрочити сплату судового збору за розгляд даного позову до ухвалення рішення по справі.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою або фізичною особою - підприємцем майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб який станом на 01.01.2019 року становить 1 921,00 грн., що становить 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн.

Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про скасування постанови про накладення штрафу №ДН 2098/275/АВ/ТД-ФС/823 від 13.12.2018 року у розмірі 111 690,00 грн., тому позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 1 116,90 грн., виходячи з розрахунку 111 690,00 грн.х1%:100%=1 116,90 грн.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 1 116,90 грн. за подання даного адміністративного позову майнового характеру в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, у п. 3 позовних вимог зазначено про відстрочення сплати судового збору за розгляд даного позову до ухвалення рішення по справі, у зв'язку із тяжким матеріальним станом.

При цьому, позивачем не було подано відповідного клопотання та доказів, на підтвердження тяжкого матеріального становища.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також і відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, тощо.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що позивач може звернутись із клопотанням про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору разом із доказами на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан.

Враховуючи наведене та те, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду у відповідності до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду документу про сплату судового збору у розмірі 1 116,90 грн. за подання даного адміністративного позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду документу про сплату судового збору у розмірі 1 116,90 грн. за подання даного адміністративного позову.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №34316206084014 УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду із клопотанням про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору разом із доказами на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець