УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 683/3104/17

Провадження № 22-ц/4820/53/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Чебан О.М.

з участю представника відповідача,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькгаззбут» про зобов'язання повернути невикористану пільгу на газ, скасування необґрунтованого боргу, стягнення зайво сплачених коштів, матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року ОСОБА_4, звертаючись з цим позовом до ТОВ «Хмельницькгаззбут», вказував, що відповідач безпідставно примусово присвоює всім споживачам природнього газу особливі штрихкоди ЕАН13 із зашифрованими в них персональними даними замість імен та прізвищ людей, допускає дискримінацію незгодних з цією підміною, відмовляє у традиційному документообороті із застосуванням прізвищ на імен, чим порушує право позивача.

Крім того, відповідач допускає тотальне обрахування споживачів при продажу газу. Так, позивач є інвалідом війни І групи, за період 2014-2015 років його щомісячна пільга на газ (100% безкоштовно) складала 27 куб.м, що становить 378 куб.м газу, за період 2016-2017 років його пільга зменшена до 14 куб.м газу, і складала 294 куб.м газу. З наданого безкоштовно 672 куб.м газу він використав лише 307 куб.м газу станом на 23.09.2017 р., а тому 365 куб.м газу він вправі використовувати як свою економію, що коштує близько 2550 грн. Проте відповідач безпідставно привласнив зекономлені ним 365 куб.м. газу.

Також відповідач необґрунтовано нарахував йому 246,20 грн. заборгованості на 13.06.2017 року, яка станом на 09.08.2017 року уже становила 434,06 грн. Станом на 1.10.2017 року відповідач обрахував його дружину ОСОБА_5 за споживання газу в будинку по АДРЕСА_1 на 4038 грн. із врахуванням субсидій, показів газового лічильника і фактично сплачених позивачем коштів.

За систематичні обрахування відповідача слід покарати шляхом стягнення 50000 грн. матеріальних збитків та 22000 грн. моральної шкоди.

Тому просив зобов'язати ТОВ «Хмельницькгаззбут» повернути 365 кубічних метрів газу на суму 2550 грн., скасувати необґрунтований фіктивний борг станом на 09.09.2017 року в сумі 434,06 грн., стягнути надлишково сплачені 4038 грн. станом на 01.10.2017 року, покарати відповідача за шахрайські дії шляхом стягнення 50000 грн. матеріальних збитків та 22000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 05.10.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вважає рішення суду незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги доводи щодо переплати відповідачу на вересень 2018 року ОСОБА_5 в сумі 6410 грн. Не погоджується з нарахованим йому боргом, оскільки відповідачем не враховано його пільгу на споживання газу як інваліда війни І групи на суму 4907 грн. за період з 2014 по 2018 роки. На його думку, суд не врахував, що внаслідок незаконних дій відповідача щодо нарахування коштів за спожитий газ йому заподіяно 50000 грн. матеріальних збитків та 22 тис. грн. моральної шкоди, що відповідають розміру багаторічних обрахувань подружжя ОСОБА_4 відповідачем.

В засідання апеляційного суду апелянт не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи.

Представник відповідача просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 є інвалідом війни І групи, його зареєстрованим місцем проживання є квартира АДРЕСА_2.

Нарахування за спожитий природний газ в квартирі АДРЕСА_2 проводиться відповідно до показників лічильника з урахуванням встановленої пільги 100 % споживачу ОСОБА_4 як інваліду війни І групи відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пільгова норма на газову плиту і газову колонку на цей час складає 10,5 куб.м газу на місяць.

Споживачем природного газу у будинку по АДРЕСА_1 рахується ОСОБА_5, дружина позивача.

Показники лічильника споживачами ОСОБА_4 вчасно не передаються, тому нарахування за спожитий газ проводилося відповідачем згідно планового місячного об'єму на відповідний період.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з безпідставності та недоведеності заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги про незаконне нарахування апелянту боргу та неврахування його пільги на споживання газу як інваліда війни І групи на суму 4907 грн. за період з 2014 по 2018 роки не ґрунтуються на нормах закону і є безпідставними.

Так, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 06.08.2014 року «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком. Зокрема, для користування послугами з газопостачання за наявності газової плити та газового водонагрівача розмір пільги складає 10,5 куб. метрів на одну особу на місяць.

Отже, за змістом наведеної норми визначена пільга надається на місяць, при цьому чинним законодавством не передбачено, що невикористана частина наданої пільги у певному місяці зберігається за споживачем і може бути використана ним у наступному періоді.

Наведене підтверджує безпідставність заявлених вимог щодо зобов'язання ТОВ «Хмельницькгаззбут» повернути позивачу невикористаних пільгових 365 кубічних метрів газу на суму 2550 грн.

Це також спростовує твердження апелянта про відсутність боргу по платі за газ по квартирі АДРЕСА_2, оскільки його розрахунки ґрунтувалися на наявності невикористаної пільги за користування послугами з газопостачання.

Підпунктом 4 п. 4 Розділу IX «Кодексу газорозподільних систем» передбачено, якщо у разі неотримання Оператором (ПАТ «Хмельницькгаз») до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором (ПАТ «Хмельницькгаз») на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об'єму споживання природного газу за останні три роки. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань, тобто проводиться коригування.

Встановлено, що показники лічильника позивачем вчасно не передаються, нарахування за спожитий природний газ проводилось згідно планового місячного об'єму на відповідний період, тому за даними довідки про фінансовий стан по рахунку НОМЕР_1 (абонент ОСОБА_4, квартира АДРЕСА_2) станом на 09.09.2017 року на показник 294 куб.м заборгованість становить 434,06 грн., на 01.09.18 р. на показник 452 м. куб. заборгованість складає 643,58 грн.

Дані вказаної довідки TOB «Хмельницькгаззбут» від 14.09.2018 року щодо споживача ОСОБА_4 не спростовані жодними доказами.

Наведене свідчить і про відсутність підстав для задоволення вимоги про скасування боргу станом на 09.09.2017 року в сумі 434,06 грн. як необґрунтованого.

Доводи апеляційної скарги про наявність переплати за спожитий газ по особовому рахунку споживача по будинку по АДРЕСА_1 в сумі 4038 грн. також не ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Так, TOB «Хмельницькгаззбут» здійснює нарахування за кожним споживачем відповідно до персоніфікованих даних про фактичний обсяг спожитого природного газу, наданих газорозподільним підприємством ПАТ «Хмельницькгаз».

Згідно з довідкою TOB «Хмельницькгаззбут» від 14.09.2018 року (а.с.151) станом на 01.07.15 р. на показник лічильника 62870 куб.м переплата по особовому рахунку НОМЕР_2 (споживач ОСОБА_5) становить - 1794,34 грн.

За період з 01.07.2015 року по 01.09.2018 року використано 8426 м. куб. газу на суму 997,86 грн., (показники лічильника 71296 м. куб. - 62870 м. куб. = 8426 м. куб.). Оплачено по квитанціях 9699,83 грн., УСЗН перераховано субсидійні кошти на суму 36131,04 грн.

Таким чином, станом на 01.09.2018 року на показник лічильника 71296 м. куб. заборгованість по цьому особовому рахунку становить 372,63 грн.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про надлишково сплачені кошти.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До компетенції Регулятора на ринку природного газу належить, зокрема, затвердження правил постачання природного газу та кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 1 розділу III Правил постачання природного газу визначено, що підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є, зокрема, наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкта ринку природного газу.

Пунктом 2 розділу 2 глави VI Кодексу ГРМ встановлено, що визначення

персоніфікованого ЕІС-коду для кожного суб'єкта ринку природного газу, у тому числі для споживачів, підключених до газорозподільних систем, здійснюється у порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.

Згідно положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГTC, ЕІС-код - код

енергетичної ідентифікації суб'єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу.

Згідно з частиною 2 розділу ІY Кодексу ГТС кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.

Отже, за змістом наведених норм права присвоєння персонального ЕІС-коду споживачу та/або точці комерційного обліку здійснюється Оператором ГРМ в особі ПАТ «Хмельницькгаз», а не відповідачем у справі.

Наведене цілком спростовує доводи апеляційної скарги про порушення права позивача відповідачем внаслідок присвоєння цього коду.

Оскільки позивач заперечує проти присвоєння йому персоніфікованого ЕІС-коду, то ЕІС-код може бути присвоєно Оператором ГРМ окремій точці комерційного обліку споживача (лічильнику) за його заявою.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї.

За ч.1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції правильно констатував, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт незаконних дій відповідача щодо нарахування плати за спожитий газ, внаслідок яких позивачу йому заподіяно 50000 грн. матеріальних збитків та 22 тис. грн. моральної шкоди, що відповідають розміру багаторічних обрахувань подружжя ОСОБА_4 відповідачем.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 18 січня 2019 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко