1Справа № 335/4197/18  1-кс/335/608/2019 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року                            м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017081160000036 від 25.05.2017,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження за №42017081160000036 від 25.05.2017, згідно з якими ОСОБА_4 підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ», будучи посадовою особою, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарчими функціями, зловживаючи службовим становищем діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, із інженером по комплектації обладнання та матеріалів відділу комплектації будівельної діяльності управління виробничо-технологічної комплектації ВП «ЗАЕС», ОСОБА_5 , начальником дільниці механізованих та будівельних робіт управління будівництва ВП «ЗАЕС» ОСОБА_6 та невстановленими в ході слідства особами у період з 19.08.2016 року по 21.02.2017, під виглядом виконання умов договору №528 (5)16УК від 09.09.2016, шляхом внесення до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей привласнили грошові кошти ВП «ЗАЕС» у сумі 795 612 грн.

Також, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «УКР СПЕЦ ПРОМ», будучи посадовою особою, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарчими функціями, зловживаючи службовим становищем діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, із інженером по комплектації обладнання та матеріалів відділу комплектації будівельної діяльності управління виробничо-технологічної комплектації ВП «ЗАЕС», ОСОБА_5 , начальником дільниці механізованих та будівельних робіт управління будівництва ВП «ЗАЕС» ОСОБА_6 та невстановленими в ході слідства особами у період з початку червня 2017 по 22.08.2017, під виглядом виконання умов договору №299(5)17УК від 12.05.2017, шляхом внесення до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей було скоєно закінчений замах на заволодіння грошовими коштами ВП «ЗАЕС» в сумі 466 860 грн., при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

16 січня 2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч.5 ст.191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належить на праві власності: квартира загальною площею 53.8 кв.м, житловою площею 29.8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (частка власності 1/1), зареєстрована за реєстраційним номером 22686509 на підставі договору купівлі-продажу, №3215, 13.09.1994, Державний нотаріус Щолкінської держнотконтори ОСОБА_7 .

У своєму клопотання слідчий зазначає, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому, з метою забезпечення можливої конфіскації майна слідчий просить накласти арешт на квартиру, яка належить підозрюваному ОСОБА_4 .

Прокурор підтримав подане клопотання, надавши відповідну письмову заяву.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з викладеним, враховуючі, що майно не було тимчасово вилучене слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності ОСОБА_4 та/або його захисника з метою забезпечення арешту майна. 

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального провадження за №42017081160000036 від 25.05.2017, в ході якого 16 січня 2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч.5 ст.191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить на праві власності квартира загальною площею 53.8 кв.м, житловою площею 29.8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (частка власності 1/1), зареєстрована за реєстраційним номером 22686509 на підставі договору купівлі-продажу, №3215, 13.09.1994, Державний нотаріус Щолкінської держнотконтори ОСОБА_7 .

Враховуючі, що санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження  слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна  задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру загальною площею 53.8 кв.м, житловою площею 29.8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (частка власності 1/1), зареєстрована за реєстраційним номером 22686509 на підставі договору купівлі-продажу, №3215, 13.09.1994, Державний нотаріус Щолкінської держнотконтори ОСОБА_7 ..

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя:                             ОСОБА_1