ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.03.07 р.                                                                               Справа № 39/19                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.,

при секретарі судового засідання Пальчак О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Євроресурс Корп.» м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Український Бекон» Костянтинівський район Донецької області

про: стягнення 163 722, 96 грн.   

За участю представників сторін:

від позивача: Сухоярська Л.М. – представник за довіреністю б/н від 17.10.2006 р.;

від відповідача: не з’явився;

                                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Євроресурс Корп.» м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Український Бекон» Костянтинівський район Донецької області, про стягнення заборгованості в сумі  163 722, 96 грн., яка складається з основного боргу в сумі 148 560, 92 грн., пені в сумі 6 008, 55 грн., інфляційної складової в сумі 8 079, 90 грн., 3 % річних в сумі 1 073, 59 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на контракт № 35/1 від 03.10.2005 р. та додатки до нього, акти прийомки виконаних робіт, банківські виписки.

Представник відповідача до судового засідання з’явився, відзив на позов не надав, одночасно повідомив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, але у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем не має змоги погасити борг.  

Додатково при подання позову позивачем висунуто вимогу щодо накладання арешту на грошові кошти та майно, що належать ПП “Український бекон”.

Зазначена вимога розглянута судом та відхилена, з огляду на те, що позивачем не представлено доказів утруднення або неможливості виконання рішення суду в майбутньому, в разі  невжиття таких заходів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Євроресурс Корп.» м. Київ  підлягають задоволенню виходячи з наступного.

03.10.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 35/1 на виконання будівельних робіт, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду і підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За умовами вказаного Контракту позивач зобов’язався на свій ризик виконати комплекс будівельних робіт, передбачених п. 2.1 Контракту, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити зазначені роботи.

Вартість робіт визначена ст. 3 Контракту,  договірною ціною та складає 754 153, 00 грн.

Відповідно до додаткових угод № 1 від 11.11.2005 р., № 2 від 03.07.2006 р., № 3 від 25.07.2006 р., № 4 від 25.07.2006 р. (підписаними та скріпленими печатками обох підприємств без зауважень), сторонами змінено ціну та об’єм передбачених Контрактом робіт.

Строки виконання робіт, згідно ст. 3 Контракту, визначені Календарним планом (додатком № 2), та відповідно до ст. 15 Контракту передбачають щомісячне підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.

За умовами договору оплата робіт здійснюється в наступному порядку: не пізніше п’яти днів після підписання Контракту шляхом перерахування попередньої оплати виконаних робіт в розмірі 30 % від їх вартості,  в подальшому, протягом п’яти днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3

Згідно представлених суду дев’яти актів приймання виконаних робіт, позивачем виконані підрядні роботи: у жовтні 2005 р. на суму 151 394,40 грн., у грудні 2005 р. на суму 217 622, 40 грн., у березні 2006р. на суму 100 141, 20 грн., у серпні 2006 р. на суму 20 702, 40грн., у вересні 2006 р. на суму 518 281, 20 грн., у жовтні 2006 р. на суму 43495,20 грн.

Означені акти підписані представниками позивача та відповідача без заперечень і скріплений печатками обох підприємств, у зв’язку з чим суд вважає обов’язок позивача виконаним відповідно до ст. 15 Контракту та ст. 882 ЦК України.

Проте взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконував, зокрема, частково неоплаченими залишилися акти № 1 за вересень 2006 р. на суму 105 065, 92 грн., та акт № 5 за жовтень 2006 р. на суму 43 495, 20 грн., що підтверджується представленими суду банківськими виписками.  

Таким чином, залишок несплаченої суми складає 148 560, 92 грн.

Доказів оплати виконаних позивачем підрядних робіт відповідач не представив, у зв’язку з чим суд робить висновок, що зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 148 560, 92 грн. до теперішнього часу не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 148 560, 92 грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п. 17.9 ст. 17 Контракту та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 550 ЦК України, ст. 232 ГК України позивачем нарахована пеня в сумі 6 008, 55 грн.

Розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості по договору, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, прострочення відповідачем грошового зобов’язання  також тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних складають 1 073, 59 грн., а сума інфляції – 8 079, 90 грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625, 837-864 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити у повному обсязі позов Закритого акціонерного товариства «Євроресурс Корп.» м. Київ до Приватного підприємства «Український Бекон» Костянтинівський район Донецької області, про стягнення основного боргу в сумі 148 560, 92 грн., пені в сумі 6 008, 55 грн., інфляційної складової в сумі 8 079, 90 грн., 3 % річних в сумі 1 073, 59 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Український Бекон» Костянтинівський район Донецької області на користь Закритого акціонерного товариства «Євроресурс Корп.» м. Київ основний борг в сумі 148 560, 92 грн., пеню в сумі 6 008, 55 грн., інфляційну складову в сумі 8 079, 90 грн., 3 % річних в сумі 1 073, 59 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 638,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          

Суддя