ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 січня 2019 року

м. Харків

справа № 642/5660/18

провадження № 22ц/818/756/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

учасники справи :

позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

відповідач - Державний реєстратор філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуєві Харківської області Мочаліна Маргарита Сергіївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Яковенка Сергія Володимировича - представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року в складі судді Грінчук О.П.,

у с т а н о в и в:

В жовтні 2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролюДепартаменту територіального контролю Харківської міської ради ( далі - Інспекція ) звернулась у суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуєві Харківської області Мочаліної Маргарити Сергіївни про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Позовна заява мотивована тим, що Інспекцією розглянуто звернення ОСОБА_5 від 08 серпня 2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по АДРЕСА_1. Встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, відсутня інформація щодо об'єкту за вищевказаною адресою. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) щодо об'єкта нерухомого майна нежитлова будівля літ. «А-3» по АДРЕСА_1, загальною площею 1466,7 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1041 га належать ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування. Виїздом на місце встановлено, що на вищезазначеній ділянці проводяться роботи з демонтажу будівлі та з розчистки прилеглої території.

В Державному реєстрі наявна інформація стосовно внесення змін у вказаний об'єкт нерухомого майна, а саме: рішенням Державного реєстратора філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуїв Харківської області Мочаліною М.С. від 25 липня 2018 року об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, літ. «А-1» загальною площею, 645,8 кв.м. змінено на нежитлову будівлю, літ. «А-3» загальною площею 1466,7 кв.м. Підставою для державної реєстрації вказаних змін стали технічний паспорт б/н. від 24 липня 2018 року та довідка № 79 від 22 листопада 2016 року TOB «АМРА ГРУП». Після внесення змін в об'єкт нерухомого майна зі збільшенням його площі ОСОБА_2 29 листопада 2016 року здійснив відчуження вказаного об'єкту ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 1100 від 28 серпня 2018 року. Оскільки, збільшення площі спірного об'єкту здійснено внаслідок будівельних робіт з реконструкції зі зміною техніко - економічних показників та геометричних розмірів, то позивач вважає, що набуття права власності і подальше його відчуження за договором дарування суперечить діючому законодавству.

Посилаючись на вказані обставини, Інспекція просить рішення Державного реєстратора філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Чугуїв Харківської області Мочаліної М.С. скасувати та визнати недійсним договір дарування об'єкту нежитлового майна по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шефель Д.С. 28 серпня 2018 року за реєстровим №1100.

В заяві про забезпечення позову позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання заборони відчуження стосовно об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана до суду заява про забезпечення позову не містить обов'язкових відомостей, які передбачені частиною 1 статті 151 ЦПК України, а саме: не зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, тобто посилання на конкретні обставини чи факти, які свідчать про реальну загрозу відчуження майна; не вказано ціну позову; відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

13 листопада 2018 року Яковенко Сергій Володимирович - представник Інспекції подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, заяву про забезпечення позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, щосуд першої інстанції не встановив обставини у справі від яких залежале правильне вирішене питання про забезпечення позову, та не застосував норму процесуально права, яка підлягала застосуванню.

Відповідачі ухвалу суду першої інстанції не оскаржив, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява не відповідає вимогам 151 ЦПК України, а саме - не зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, тобто посилання на конкретні обставини чи факти, які свідчать про реальну загрозу відчуження майна; не вказано ціну позову; відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону.

Матеріали справи свідчать, що заява Інспекції про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

З заяви про забезпечення позову вбачається, що забезпечення позову стосується об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_1.

В заяві Гріньов Руслан Олегович - представник Інспекції обгрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку з тим, що самочинно збудований вказаний об'єкт був відчужений ОСОБА_2 ОСОБА_1 на підставі Договору дарування № 1100, посвідченого 28 серпня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шефель Д.С. з порушенням діючого законодавства.

Незазначення у заяві пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є підставою для повернення заяви, оскільки суд не позбавлений можливості вимагати зустрічного забезпечення в порядку частини 1 статті 154 ЦПК України.

Незазначення ціни позову також не є підставою для повернення заяви про забезпечення позову та не впливає на вжиття заходів забезпечення позову, які зазначено в заяві Гріньова Р.О. - представника Інспекції.

Статтею 151 ЦПК України встановлені вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов до висновку про повернення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Яковенка Сергія Володимировича - представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 17 січня 2019 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Р.М.Піддубний

О.Ю.Тичкова