Головуючий у 1 інстанції/Донецький окружний адміністративний суд/ –суддя Стиран в.В...
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія 2.5
донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
1 грудня 2009р Справа 2-а-7946/09
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого - Колеснік Г.А..., суддів Ястребової Л.В., Ляшенко Д.В.., при секретарі - Асєєвої Я.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька - про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , зобов.язання вчинити певні дії ,-
за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07. 2009року ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання постанови відділу державної виконавчої служби державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136грн. та зобов.язання винести постанову про відкриття провадження про стягнення штрафу у подвійному розмірі - 272 грн, мотивуючи тим , що ОСОБА_1, яка працює директором приватного підприємства “ Транс-Каданс” притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 136 гр. , але згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф , який не сплачений добровільно , стягується в подвійному розмірі .
Постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення позивача до адміністративній відповідальності містить дані про застування штрафу у розмірі 136 грн. а згідно Закону “ Про виконавче провадження” виконавчий документ виконується згідно резолютивної частини рішення повноважного органу , який ухвалив рішення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду , позивач подав апеляційну скаргу, в якої просить скасувати постанову і прийняти нову постанову про задоволення позову. Обґрунтував тим, що судом не з,ясовані повно його доводи та докази, які стали підставою для оскарження постанови державного виконавця.
Суд невірно тлумачить поняття правомірності і відповідності даного документу , який не відповідав фактично вимогам Закону , взагалі статті 308 КУпро АП , якою передбачено стягнення в подвійному розмірі штрафу , який правопорушником не сплачений добровільно.
У судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули , про час розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи постановою державного виконавця було прийнято постанову про відкриття провадження на підставі постанови начальника УПФУ про накладання штрафу у розмірі 136 грн .Копія постанови направлена позивачеві.
Вказана постанова державного виконавця повністю відповідає вимогам законодавства.
Як встановлено ч.2 статті 5 Закону України “ Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення , зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок , визначені виконавчим документом.
Державним виконавцем відповідно до вказаних вимог Закону і здійснені первісні дії по виконанню рішення. Виконавче провадження відкрите державним виконавцем у відповідності до Закону та Інструкції про проведенню виконавчих дій.
Згідно ст. 76 Закону України “ Про виконавче провадження” після відкриття провадження по виконавчому документу, який зобов,язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає строк добровільного виконання рішення.
У разу невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством.
Тобто процедура стягнення накладеного штрафу настає після відкриття виконавчого провадження і на цій стадії стягнення фактично не здійснюється.
Державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно визначати конкретні суми , які підлягають стягненню з боржника.
Тому суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи та встановив відповідність нормам матеріального права дій державного виконавця .
Посилання позивача на норми статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення про стягнення штрафу у подвійному розміру з боржника , який не сплатив штраф добровільно , не може бути підставою про визнання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови позивача відносно боржника , протиправним.
Якщо позивач, як орган, повноважний притягати до адміністративної відповідальності, вважав необхідним стягнення з боржника штрафу в подвійному розмірі, він повинен був про це ухвалити відповідне рішення та передати його на примусове виконання.
Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору були дотримані норми матеріального права, обставини справи встановлені повно і всебічно , і тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 198,ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України,- апеляційний суд-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року про відмову у позові УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Колегія суддів Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко