ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа №425/1823/17

адміністративне провадження №К/9901/30721/18, №К/9901/30717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за касаційними скаргами Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області та ОСОБА_2

на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.08.2017 (головуючий суддя Романовський Є.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М.)

у справі № 425/1823/17

за позовом ОСОБА_2

до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області,

третя особа Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області,

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про:

а) визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати з 01 лютого 2015 року пенсії за віком позивачу;

б) зобов'язання відповідача з 01 лютого 2015 року відновити нарахування та виплату пенсії за віком позивачу.

2. Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.08.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 10 серпня 2016 року пенсії за віком ОСОБА_2; зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити з 10 серпня 2016 року нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. У касаційній скарзі Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив змінити оскаржувані судові рішення в частині дати, з якої слід зобов'язати Пенсійний орган відновити виплату пенсії позивачу.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком, перебуває на обліку в Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 01 серпня 2014 року.

6. Позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України (с. Лотикове) до м. Рубіжне, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10 серпня 2016 року № 917013601.

7. Виплата пенсії припинена з 01 лютого 2015 року у зв'язку із ненаданням позивачем довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

8. Із відповідною заявою позивач звернувся до пенсійного органу 11 серпня 2016 року, додавши повний пакет необхідних документів, однак рішенням засідання Комісії з питань призначення (відновлення, відмовлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб від 11 січня 2017 року № 1 позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії.

9. Рішення щодо припинення виплати пенсії відповідачем не приймалось.

10. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому пенсії незаконним, позивач звернуся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Законодавством не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи.

12. Одночасно суди зазначили, що відповідач з 01.02.2015 року припинив виплату пенсії ОСОБА_2 на законних підставах через відсутність у Пенсійного органу довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та ряду постанов Кабінету Міністрів України.

14. На переконання Пенсійного органу, оскільки дія довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи скасована, відсутні підстави для виплати йому пенсії.

15. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що суди безпідставно відмовили йому в задоволенні позовних вимог за період з 01.02.2015 по 09.08.2016, оскільки на його думку відповідач взагалі не мав права припиняти виплату пенсії позивачу.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

18. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

19. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

20. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

21. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем не приймалось.

22. Таким чином, в даному випадку відповідач з 01.02.2015 безпідставно припинив виплату пенсії позивачу.

23. Враховуючи викладене, відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

24. Висновок судів попередніх інстанцій про той факт, що з 01.02.2015 відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_2 на законних підставах через відсутність у Пенсійного органу довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщену особу спростовується наведеними вище положеннями законодавства.

25. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за період з 01.02.2015 по 09.08.2016, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

27. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про повне задоволення позову.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

3. Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №425/1823/17 - скасувати.

4. Позов ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

5. Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01.02.2015 пенсії за віком ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1).

6. Зобов'язати Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити з 01.02.2015 нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб