Ухвала

17 січня 2019 року

м. Київ

справа № 200/19503/16-ц

провадження № 61-45101ск18

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору іпотеки недійсним та скасування державної реєстрації прав власності,

Встановив:

1. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову.

2. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року скасована ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2018 року. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову апеляційний суд відмовив.

3. 04 жовтня 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 06 вересня 2018 року.

4. В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Пророка В. В.

6. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

7. Пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено перелік ухвал судів першої та апеляційної інстанцій які є предметом оскарження у касаційному порядку.

8. Відповідно до глави 10 розділу 1 (статті 149-159) ЦПК України, врегульовуючи порядок вирішення питання забезпечення позову, законодавець вжив прийменник «про» для позначення судових рішень запитань заперечення позову, натомість в статтях 353 та 389 ЦПК України законодавець вжив прийменник «щодо».

9. Відповідно до довідкової інформації Великого тлумачного словника сучасної української мови[1] сполучення з прийменником ПРО виражають, зокрема: «Об'єктні відношення: 1. Указує на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін.» (стор. 1142). Аналогічне визначення дає Словник української мови[2], відповідно до якого сполучення з прийменником ПРО виражають, зокрема: «Об'єктні відношення: 1. Уживається при вказуванні на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін. Слава не поляже, а про себе розкаже (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 204); Отак на улиці під тином Ще молодий кобзар стояв І про невольника співав (Тарас Шевченко, II, 1963, 341); Ми розмовляли про ніжні пахощі степів (Юрій Яновський, III, 1958, 51); До саду прилягає виноградник. Ніхто про нього не дбає, урожай кинуто напризволяще (Олесь Гончар, III, 1959, 128)» (том 8, 1977. - стор. 110).

10. В свою чергу прийменник ЩОДО Великим тлумачним словником сучасної української мови (стор. 1640) тлумачиться, зокрема, як: «Стосовно до кого-, чого-небудь, відносно когось, чогось. // З приводу чого-небудь. // Про, за когось, щось.» Аналогічне тлумачення пропонує Словник української мови (том 11, 1980. - стор. 603): «Стосовно до кого-, чого-небудь, відносно когось, чогось. Олексій Максимович намагався помогти мені щодо російської мови (МихайлоКоцюбинський, III, 1956, 430); - Що ж я говорив такого, ну, зайвого, чи що? Навпаки, я ще жалкую, що не сказав Катрі про твої справжні наміри щодо неї (Андрій Головко, II, 1957, 196); Думка про принципову «неперекладність» художніх творів з однієї мови на іншу по деяких країнах існує й досі, особливо щодо віршових перекладів (Максим Рильський, IX, 1962, 59); - За харчі не турбуйся. У мене поки що своїх вистачить.. - А от щодо курива - погано (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 269); // З приводу чого-небудь. Щодо мого наміру вступити в монастир, то справа стояла так (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 292); Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими.. Щодо цього погляди Антоновича цілком збіглися з поглядами комбата (Олесь Гончар, III, 1959, 282); // Про, за когось, щось. Говорив з ним [начальством] щодо чергових місяців. Згодилися, що знов поїду на весняні місяці і знов в Алупку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 143); - Тепер щодо місцевого коменданта. Треба поговорити з ним рішучіше, щоб таки видав продукти (Андрій Головко, II, 1957, 461);»

11. Таким чином вживання для позначення судових рішень з питань заперечення позову прийменника «про» у главі 10 розділу 1 (статті 149-159) ЦПК України та вживання прийменника «щодо» - в статтях 353 та 389 ЦПК України, є тотожним і позначає предмет відповідних судових рішень.

12. Відповідно до статей 149-159, пунктів 3 - 5 частини першої статті 353, пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України законодавець виділяє такі види ухвал з питань забезпечення позову:

- ухвала щодо (про) забезпечення позову,

- ухвала щодо заміни (про заміну) заходу забезпечення позову,

- ухвала щодо (про) скасування забезпечення позову,

- ухвала щодо відмови (про відмову) в скасуванні заходів забезпечення позову,

- ухвала щодо відмови (про відмову) в заміні заходів забезпечення позову,

- ухвала щодо відмови (про відмову) у забезпеченні позову,

- ухвала щодо зустрічного (про зустрічне) забезпечення,

- ухвала щодо зміни (про заміну) зустрічного забезпечення,

- ухвала щодо (про) скасування зустрічного забезпечення.

13. Водночас відповідно до пунктів 2 - 3 частини першої статті 389 ЦПК України з питань забезпечення позову у касаційному порядку може бути оскаржено:

1) ухвали суду першої інстанції:

- щодо (про) забезпечення позову,

- щодо заміни (про заміну) заходу забезпечення позову,

2) ухвали суду апеляційної інстанції:

- щодо (про) забезпечення позову,

- щодо заміни (про заміну) заходу забезпечення позову,

- щодо зустрічного (про зустрічне) забезпечення,

14. Отже, не підлягають касаційному оскарженню, ухвали суду першої інстанції:

- щодо (про) скасування забезпечення позову,

- щодо відмови (про відмову) в скасуванні заходів забезпечення позову,

- щодо відмови (про відмову) в заміні заходів забезпечення позову,

- щодо відмови (про відмову) у забезпеченні позову,

- щодо зустрічного (про зустрічне) забезпечення,

- щодо зміни (про заміну) зустрічного забезпечення,

- щодо (про) скасування зустрічного забезпечення,

та ухвали суду апеляційної інстанції:

- щодо (про) скасування забезпечення позову,

- щодо відмови (про відмову) в скасуванні заходів забезпечення позову,

- щодо відмови (про відмову) в заміні заходів забезпечення позову,

- щодо відмови (про відмову) у забезпеченні позову,

- щодо зміни (про заміну) зустрічного забезпечення,

- щодо (про) скасування зустрічного забезпечення.

15. При вирішенні зазначених питань забезпечення позову законодавцем визначено суд апеляційної інстанції як останню інстанцію.

16. Відповідно до статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

17. Частина перша статті 389 ЦПК України передбачає (пункт 1), що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

18. Таким чином касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за результатами апеляційного перегляду рішень судів першої інстанції (прирівняних до них судових рішень), а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.

19. ЦПК України не передбачено оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала суду першої інстанції щодо (про) забезпечення позову.

20. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

21. Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження в справі необхідно відмовити.

22. З наведених обставин не потребують окремого розгляду інші заявлені клопотання ОСОБА_2

На підставі наведеного, керуючись пунктом 9 частини 3 статті 2, частиною 3 статті 3, частиною 1 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк

[1] Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007.

[2]Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970-1980.