Справа № 909/1080/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.01.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" вх.№844/19 від 14.01.2019, у справі

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод", вул. Симоненка, буд. 2Б, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

адреса для листування: 65011, Одеса-11, а/с 40

представник позивача Ніколаєв В.О., АДРЕСА_1

до відповідачів: Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070

Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича, АДРЕСА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко Петро Петрович, АДРЕСА_3

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк": Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона",

вул. Максимовича, буд. 8,м. Івано-Франківськ, 76018

про визнання недійсними пунктів іпотечного договору від 28.02.2013 та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Приватного нотаріуса Фріса Ігоря Павловича про визнання недійсними пунктів іпотечного договору та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.01.2019. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу Яцка Петра Петровича (на стороні позивача) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" (на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк").

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2019 підготовче засідання відкладено на 01.02.2019.

14.01.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" про забезпечення позову (вх.№844/19), в якій позивач просить:

- заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових будівель (санаторій-профілакторій «Шешори») за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та нежитлових будівель (санаторій-профілакторій «Шешори») за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13А;

- заборонити Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання господарській діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" та роботі санаторію-профілакторію «Шешори» за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та 13А, виселення Позивача зі спірних приміщень, здачу в оренду, лізинг, укладання, зміну та розірвання договорів на постачання комунальних послуг до набрання законної сили рішення у цій справі по суті.

В обгрунтування поданої заяви позивач зазначає наступне.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Компанія Рона» зобов'язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012, відповідач ПАТ «ПУМБ» звернув стягнення на передане позивачем ТДВ "Коломийський деревообробний завод" в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій «Шешори») за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій «Шешори») за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13А, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі Іпотечного договору №1.12-02/І-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, визнання недійсними пунктів 6.7. із підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та 6.8. із підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. якого є предметом даного позову.

На час розгляду справи в суді відповідач - ПАТ «ПУМБ» є законним власником спірних нежитлових будівель санаторію-профілакторію «Шешори», а тому має право та реальну можливість вчиняти дії, направлені на володіння, користування та розпорядження спірними нежитловими приміщеннями.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначено заявником, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена тим, що якщо позовна заява буде задоволена судом, але за час розгляду справи відповідач ПАТ «ПУМБ» вчинить дії щодо відчуження права власності на предмет спору іншій особі або фізично займе зазначені приміщення, то такі дії істотно ускладнять ефективний захист права власності позивача на нерухоме майно, за захистом якого він і звернувся до суду.

Однак, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення дій з відчуження майна чи користування ним, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Так, суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтями 73, 74, 77, ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки, заявником не доведено та документально не підтверджено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зазначена ухвала з урахуванням ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 4 названого Закону, зокрема у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).

У своїй вимозі заявник просить заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, при цьому не конкретизує, не ідентифікує кожного з боржників, не зазначає, які саме дії слід заборонити.

Разом з тим, господарський суд звертає увагу позивача на те, що заява (клопотання) про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Згідно приписів ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" про забезпечення позову (вх.№844/19 від 14.01.2019) шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових будівель (санаторій-профілакторій «Шешори») за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та нежитлових будівель (санаторій-профілакторій «Шешори») за адресою Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13А та шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання господарській діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський деревообробний завод" та роботі санаторію-профілакторію «Шешори» за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та 13А, виселення Позивача зі спірних приміщень, здачу в оренду, лізинг, укладання, зміну та розірвання договорів на постачання комунальних послуг до набрання законної сили рішення у цій справі по суті - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 16.01.2019.

Суддя Л.М. Неверовська