Справа № 174/848/18

                                                   п/с № 2/174/24/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         16 січня 2019 року                                                                             м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі :

                                                 головуючого судді – Данилюк Т.М.,

              за участю секретаря – Шарапової О.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

       відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду  в м. Вільногірськ, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,  -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_4,  звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

     В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем вона перебувала  у шлюбі, який розірвано 20.10.2015 року рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області. За період шлюбу у них народилась спільна дитина - донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання дитини, в розмірі ? частки його щомісячного доходу до досягнення донькою повноліття.

Після розірвання шлюбу, дитина проживає разом з нею, відповідач сплачує аліменти відповідно до рішення суду.

Спільна дитина страждає хронічним захворюванням у вигляді: неаккомодаційна монокулярна косоокість, змішана амбліопія середнього ступеню лівого ока, складний гіперметропічний астигматизм обох очей, та систематично проходить лікування в спеціалізованих медичних закладах. В 2018 році дитина проходила лікування в м. Одесі в ДУ № «ЮХ і ТТ ім. В.П.Філатова НАМН», де була здійснена хірургічна операція на обох очах. До того ж захворювання потребує постійної консультації лікарів, стаціонарного лікування з хірургічним втручанням, медикаментозного лікування, а тому потребує додаткових витрат на її лікування. Витрати на лікування доньки склали в загальному розмірі 5313,4 грн. Розмір ? частки сплачених позивачкою витрат становить 2656,72 грн.

Крім того, їхня донька відвідувала з 01.09.2017 року по 16.03.2018 року КЗ «Дитяча музична школа» та з вересня 2015 року по травень 2018 року – танцювально-бальний клуб «Вольта Денс», відвідування якого є платним, що теж потребує додаткових матеріальних витрат, які склали 6300 грн., половина яких становить 3150,00 грн.

В свою чергу відповідач відмовляється від сплати зазначених додаткових витрат на дитину, мотивуючи тим, що він сплачує аліменти на утримання дитини.

Враховуючи викладене, просить стягнути  з відповідача понесені нею додаткові витрати викликані особливими обставинами в розмірі 5806,72 грн. на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою від 29.10.2018 року, було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу в підготовчому судовому засіданні на 26.11.2018 р., яке ухвалою від 26.11.2018 року - закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, як і будь-яких доказів на обґрунтування своєї правової позиції.        

Сторони по справі  будь-яких заяв та клопотань  не заявляли.

Позивачка ОСОБА_4, в судове засідання не з’явилася, своєю заявою просила справу розглядати та закінчувати без її участі за участі її представника.

Представник позивача ОСОБА_1, в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, як і обставини викладені у ньому.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих причин, що він справно сплачує аліменти, заборгованості немає, але дитину він не бачить, так як позивачка всіляко перешкоджає йому в цьому, однак не заперечував, той факт, що дитина відвідує гурток по танцях та музичну школу, при цьому заняття є платними та за них сплачує колишня дружина. Також йому відомо про те, що дитина хворіє, однак не з слів позивачки, а зі слів його матері, яка працює в лікарні.

Представник відповідача ОСОБА_3, в судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя, просив в позові відмовити та додатково зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зазначених у позові, а надані докази не можуть підтверджувати факту понесення будь-яких додаткових витрат на дитину позивачкою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.    

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Пленум Верховного суду України у п. 18 Постанови № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернув увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї, в даному випадку у зв'язку із хворобою, оскільки дитина потребує лікування. Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст.ст.181,182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат або з вимогою про їхнє попереднє фінансування, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно, згідно ч. 2 ст. 185 СК України.

Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися, зокрема, про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України.

Декларація прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, яка знайшла своє відображення і в Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ) як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Вище вказаною Декларацією прав дитини, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, відповідно до положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши учасників процесу, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.,  серії 1-КИ № 340817, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.23).

Відповідно до рішення Вільногірського міського суду від 20.10.2015 р., шлюб між сторонами розірвано (а.с.20,21).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 року з ОСОБА_2, стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини від його заробітку (доходу) з ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення дитиною повноліття (а.с.22).

З довідки № 1945 від 12.11.2018 року виданої філією «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПАТ «ОГХК» вбачається, що з ОСОБА_2 щомісячно стягуються аліменти на користь ОСОБА_4, середній розмір яких складає - 2466 грн.(а.с.43).

Витрати понесені позивачкою на оплату навчання доньки в КЗ «Дитяча музична школа» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за період з 01.09.2017 року по 16.03.2018 року, підтверджуються довідкою наданою даним закладом та становлять 900 грн. (а.с.24).

В рахунок оплати навчання в танцювальному спортивно-бальному клубі «Volta dens» у період з 01.09.2015 року по 10.05.2018 року, позивачкою сплачено 5400 гривень (а.с.8).

Неповнолітня ОСОБА_5 страждає хронічним захворюванням у вигляді: неаккомодаційної монокулярної косоокості, змішана амбліопія середнього ступеню лівого ока, складний гіперметропічний астигматизм обох очей,  що підтверджується медичним висновком від 31.01.2018 року, виданого ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П.Філатова Академія медичних наук України», яким підтверджується, факт перебування на стаціонарному лікуванні дитини ОСОБА_5 з 29 по 31 січня 2018 року (а.с.5) та виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 498/528 та 1204/1133 виданої КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня» (а.с.6,7).

На підтвердження вартості понесених додаткових витрат пов’язаних з лікуванням дитини, позивачем надано відповідні платіжні документи на загальну 5313,44 грн. (а.с.9-18)

В свою чергу суд не приймає до уваги надані позивачкою квитанції - № 0.0.1012788790.1 на суму 198 грн. (а.с.10), квитанцію від 29.01.2018 року на суму 450 грн. (а.с.13), квитанцію № 76 від 29.01.2018 року на суму 450 грн.,(а.с.15 ), квитанцію № 4 від 30.01.2018 р. на суму 800 грн.(а.с.16), квитанцію № 0.0.1118700095.1 на суму 197 грн. (а.с.18) так як вони сплачені як благодійні внески, та не пов’язані жодним чином з понесеними витратами на дитину, а тому стягненню з відповідача вони не підлягають.

Зважаючи на те, що згідно із ч. 1 ст. 185 СК України відповідач зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, у даному разі хворобою дитини, а тому відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України, суд вважає за доцільне  стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на лікування дитини виходячи з половини розміру їх фактичного понесення, а саме у розмірі 1608,85 грн.(3217,70/2=1608,85)

Крім цього, дитина розвивається, їй цікаво відвідувати гуртки в які вона й записана. Відповідач ці витрати оплачувати не бажає, хоча дитина потребує і духовного розвитку, а завданням батьків є забезпечення розвитку талантів, здібностей дитини, її духовних та культурних потреб. На відвідування дитиною гуртків позивачко витрачено 6300 гривень. В свою чергу, відповідач, як батько, зобов'язаний приймати участь у додаткових витратах пов'язаних із розвитком здібностей дитини на рівні із матір'ю, тому з нього слід стягнути половину розміру вартості навчання в гуртках, що складає 3150 гривень.

Доводи представника відповідача про те що, надані докази, а саме довідки надані КЗ «Дитяча музична школа» та танцювально спортивним-бальним клубом «Volta dens» є неналежними доказами, оскільки не є платіжним документом, суд до уваги не приймає, так як відповідач не заперечував в судовому засіданні той факт, що дитина відвідує дані заклади, заняття є платними та його колишня дружина сплачує їх вартість.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704 гривні 80 копійок, слід стягнути з відповідача на користь держави Україна, щодо стягнення з відповідача витрат на правовому допомогу, то суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки дані витрати в сумі 1000 гривень, враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 141, 180, 185 СК України, ст. ст.12, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН – НОМЕР_1, який народився в місті Вільногірськ Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН – НОМЕР_2, яка народилась в м. Вільногірськ Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_8; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, понесені нею додаткові витрати на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 4758,85 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят вісім) гривень 85 копійок.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН – НОМЕР_1, який народився в місті Вільногірськ Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, в дохід держави Україна, судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН – НОМЕР_3, який народився в місті Вільногірськ Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, на користь позивачки – ОСОБА_4, понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі - 1000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції  за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

        Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В свою чергу, у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя                                                                                                      Т.М.Данилюк