Справа № 22ц-90/2010                              Головуючий у 1 інстанції –

Категорія – цивільна                                     Жук М.І.

                                                                        Доповідач – Позігун М.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:   ПОЗІГУНА М.І.

суддів:               ГУБАР В.С., ШЕМЕЦЬ Н.В.

при секретарі:

        Рачовій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 3 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на лікування спадкодавця,

                                           В С Т А Н О В И В:

    У липні 2009 року ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення  2 413 грн. 14 коп. витрат на лікування спадкодавця. В обгрунтування заявлених вимог  позивач посилався на те, що спадкодавець ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя хворів, в зв’язку з чим позивачем було понесено витрати на лікування спадкодавця.  Оскільки і відповідачка ОСОБА_6 є спадкоємницею, то в силу ст. 1232 зобов’язана  відшкодувати понесені позивачем витрати на лікування спадкодавця. У листопаді 2009 року ОСОБА_7  зменшив розмір суми  до  1 151 грн. 57 коп., які підлягають йому відшкодуванню  відповідачкою.

    Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 3 листопада  2009 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрати на лікування спадкодавця в розмірі 1 151 грн. 57 коп.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати  рішення суду та винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

    Заслухавши доповідача, учасників судового процесу,  перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги суд приходить до слідуючого висновку.

Згідно ст. 213 ЦПК  України рішення суду  має бути законним і обґрунтованим.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд  оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що  після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину після його смерті прийняли позивач та відповідачка. До дня смерті з 2 лютого 2007 року  спадкодавець знаходився на лікуванні в Чернігівській міській лікарні з діагнозом церебро-васкулярна хвороба при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі 3 ст. гостре порушення мозкового кровообігу за геморраічним типом з формуванням інсульт-гематоми в системі правої середньо-мозкової артерії, грубий лівобічний геміпарез ( руці - плегія, в нозі –грубий парез), а тому він перебував в тяжкому стані і потребував сторонньої допомоги.

Висновку,  що  саме позивач поніс витрати на лікування спадкодавця в період з 2 по ІНФОРМАЦІЯ_1 суд прийшов на підставі оцінки товарних та фіскальних чеків.

Проте, обставини, які суд вважав встановленими є не доведеними.

Виходячи зі змісту ст. 1232 ЦК України право на  відшкодування витрат на лікування спадкодавця має та особа, яка  витратила на таке лікування особисті кошти, а тому  предметом доказування повинно бути не лише розмір понесених витрат,  а   й їх належність саме позивачу.

Відповідно ж до положень статей 10 та 11  ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу на підставі доказів сторін.

Проте,  судом рішення про стягнення коштів ухвалено за відсутності будь-яких доказів понесення  позивачем витрат на лікування  саме особистих  коштів. Наявні в матеріалах справи товарні чеки з прикладеними до них фіскальними чеками видано на ім’я  спадкодавця ОСОБА_8, а не позивача. Відсутні будь-які докази  матеріального становища позивача в той період, які б  давали б підстави  для висновку щодо наявності в нього  можливості  понесення таких витрат. Крім того, позивач визнав  той факт, що  в той період він навчався на денному відділенні вищого  навчального закладу.

За таких обставин, рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з винесенням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.  303,   307, 309 ч.1 п.2,  314, 316, 317, 319 ЦПК України,    суд, -

В И Р І Ш  И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду  м. Чернігова від 3 листопада 2009 року скасувати.

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на лікування спадкодавця відмовити.

    Стягнути з  ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6  120 грн. витрат на інформаційно-технічно забезпечення та 25 грн. 50 коп.  судового збору сплачених нею  при подачі апеляційної скарги та 873 грн. 60 коп. витрат  з надання правової допомоги.

    Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

            Головуючий:                                          Судді: