АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       Справа № 33-50/2010                              Суддя  у першій інстанції

       Категорія ст.130 ч.1 КУпАП                          Глянь С.І.

                                Доповідач: Імберова Г.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого  2010 р.                                 м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника  ОСОБА_3,  розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий керівником ТОВ «Фаворит», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  ст.130 ч.1 КУпАП та  на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення спеціального права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки,

встановила:

Як зазначено в постанові, 02.12.2009 р. о 17 год. 35 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ-2121 д/з НОМЕР_1 по а/ш смт. Чернігівка – ст. В. Токмак-1 Чернігівського району Запорізької області з явними ознаками алкогольного спяніння та був причетний до ДТП.  

В апеляції ОСОБА_2  просить  постанову змінити, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 250 грн., оскільки судом не було враховано, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро розкаявся, а позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його роботи. Крім того зазначає, що судом було відмовлено в задоволенні його клопотань про відкладення справи  і призначення судової експертизи,   що є порушенням його права на захист.  

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 уточнив свою апеляційну скаргу і просив змінити постанову і  накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 грн.

Заслухавши ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, дослідивши додаткові документи, долучені до скарги, вважаю, що апеляція  підлягає  задоволенню,  а постанова судді підлягає зміні в частині накладення адміністративного стягнення  з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, відповідають фактичним обставинам, підтверджуються матеріалами справи, і не оспорюються в апеляційній скарзі.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя повинен був керуватися положеннями ст.33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення враховуються характер скоєного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Однак ці положення закону не були прийняті до уваги.

Так згідно з наданими документами, ОСОБА_2 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи, щиро розкаявся в скоєному, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючи в ТОВ «Фаворит» використовує автомобіль, і цей вид заробітку є його єдиним джерелом заробітку та існування його сімї.

За таких обставин застосування стягнення у вигляді позбавлення спеціального права керування всіма видами транспортних засобів являється необґрунтованим. Тому постанова судді місцевого суду в частині накладення стягнення підлягає зміні з накладенням на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, встановленому санкцією статті 130 ч.1 КпАП України.

Керуючись ст.294  КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.  

Постанову судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 грудня  2009 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: