АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
03 лютого 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого судді : Чуприни В.О.,
суддів : Якименко М. М.,Морозовського В.І.
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, , виконавчого комітету Вінницької міської ради з участю третіх осіб Вінницької міської ради та КП « Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визначення порядку користування земельною ділянкою та визнання права власності на самочинне будівництво за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 27 листопада 2009 року ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 в липні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третіх осіб без самостійних вимог Вінницької міської ради , КП «Вінницького міського бюро технічної інвентаризації» про визначення порядку користування земельною ділянкою між ним та іншими співвласниками буд. АДРЕСА_1 та визнання права власності на самочинно зведену ним прибудову, яка розташована на вказаній земельній ділянці.
Ухвалою суду до участі в справі було притягнуто в якості співвідповідача виконком Вінницької міської ради.
Позовні вимоги мотивовано тим, що громадянину ОСОБА_4 в 1955 році , згідно рішення виконкому Вінницької міської ради за № 4/117, було виділено земельну ділянку площею 600 кв.м. для будівництва будинку по АДРЕСА_2. Згодом будинок був збудований та введений в експлуатацію 19.01.1965 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер і власником даного будинковолодіння стала ОСОБА_5 , якій в 1998 році за рішенням Вінницького міськвиконкому №1670 за рахунок міськземфонду в межах будинковолодіння АДРЕСА_1 була надана земельна ділянка площею 158 кв.м.
В послідуючому співвласники будинку змінювались і на час розгляду справи ОСОБА_1 належить 12/25 ідеальної частки будинку , ОСОБА_2 31/100 ідеальної частки, ОСОБА_3 21/100 ідеальної частки.
Між співвласниками будинку протягом тривалого часу склався певний порядок користування земельною ділянкою і вони бажають виділити свої частки із складу земельної ділянки, яка закріплена в постійне користування за даним будинковолодінням, в розмірах, які встановлені кадастровим планом , виготовленим Подільським державним підприємством « Поділлягеодезкартографія» від 22.09.2009 року.
ОСОБА_1 було зведено прибудову до зазначеного будинку , яка відповідно до технічного звіту та заключення про технічний стан будівельних конструкцій прибудови до існуючого будинку, виготовленому Інститутом « Вінницягазпроект» в цілому відноситься до задовільного стану і придатна до подальшої експлуатації, крім того експлуатація прибудови підтверджена висновком санітарно-епідеміологічної експертизи Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України у Вінницькій області від 14.07.2009 року. За таких обставин він просить суд визнати за ним право власності на цю добудову.
Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці від 27 листопада 2009 року в задоволенні позову було відмовлено.
На таке рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду, як такого що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Представник виконкому Вінницької міської ради подав до суду свої заперечення, в яких просив апеляційну скаргу відхилити , а рішення районного суду залишити без змін. В судовому засіданні дані заперечення підтримав.
Представник ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що його довіритель погоджується з рішенням суду першої інстанції і заперечує проти задоволення позовних вимог , оскільки такий порядок користування земельною ділянкою, якій просить встановити позивач буде порушувати її права , як співвласника будинку , крім того вона не давала своєї згоди ОСОБА_1 на зведення самочинної добудови до даного будинку.
Представники Вінницької міської ради та КП « ВМБТІ» також заперечили щодо апеляційної скарги та просили її відхилити.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог,заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих від 07.02.1995 року за № 4/117 ОСОБА_4 було відведено для будівництва будинку земельну ділянку площею 600 кв.м. за адресою АДРЕСА_2. Будинок був побудований та зданий в експлуатацію, відповідно до акта міської приймальної комісії 19.01.1965 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер і власником даного булинковолодіння стала ОСОБА_5,якій в подальшому за рішенням виконкому Вінницької міської ради №1670 за рахунок міськземфонду , в межах володіння АДРЕСА_1 в постійне користування була надана земельна ділянка площею 158 кв.м. для обслуговування житлового будинку.
В послідуючому співвласники будинку змінювались і на час розгляду справи ОСОБА_1 належить 12/25 ідеальної частки будинку , ОСОБА_2 31/100 ідеальної частки, ОСОБА_3 21/100 ідеальної частки.
З матеріалів справи вбачається, що було встановлено судом першої інстанції, що існує два рішення Вінницької міської Ради про надання земельних ділянок в АДРЕСА_1.
Позивачем, в супереч ст.60 ЦПК України, не було надано суду доказів, що земельна ділянка за двома вказаними вище адресами є однією і тією ж самою земельною ділянкою, тобто змінювалась лише нумерація будинку.
Колегія суддів не приймає до уваги надану апелянтом довідку з КП «ВМБТІ» від 14.12.2009 року за №7111 щодо зміни нумерації буд. АДРЕСА_1, оскільки даний документ не був предметом розгляду судом першої інстанції і про витребування якої ОСОБА_1
перед судом першої інстанції не клопотав.
Ст.88 ЗК України передбачено ,що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою,що перебуває у спільній частковій власності , здійснюється за згодою всіх співвласників згідно договору , а в разі недосягнення згоди – у судовому порядку.
Ч.ч.1-3 ст.126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується, зокрема, державним актом, право власності на земельну ділянку , набуту у власність із земель із земель приватної власності без зміни меж її меж , цільового призначення цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Ст. 125 ЗК України передбачено,що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували право позивача на земельну ділянку, відносно якої він просить визначити порядок користування.
Тому суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правової підстави для задоволення позову в цій частині.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 в 2007 році самочинно, без належного дозволу на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 , здійснив будівництво прибудови зазначеної в технічному паспорті літерою « А2» , а саме кімнати 1-7 площею 9,0 кв.м., кімнати 1-8 площею 4,8 кв.м., кімнати 1-9 площею 8,7 кв.м., кімнати 1-10 площею 23,4 кв.м., а всього загальною площею 45,9 кв.м. Але до виконавчого комітету Вінницької міської ради про прийняття в експлуатацію прибудови під літерою « А2», як того вимагає діюче законодавство , він не звертався, відмови не отримував.
Ст.376 ч.5 ЗК України передбачено, що на вимогу власника(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Приймаючи до уваги те , що , як вже зазначалось вище, у ОСОБА_1 відсутні документи, які б посвідчували його право власності на земельну ділянку або право постійного користування, як того вимагає ЗК України, суд обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги безпідставні і висновків Староміського районного суду м. Вінниці не спростовують.
Судом першої інстанції ,відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія cуддів, –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 27 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України
Головуючий:
Судді: