ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.05.07 р.                                                                               Справа № 25/24                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М  Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області

до відповідача    комунального підприємства „Молодіжний” м. Горлівка Донецької області

про стягнення   687грн.55коп.

За участю

представників  сторін:

від позивача: Белякова О.О. – юрисконсульт  (довіреність № 06/19895 від 28.11.2006р.);

від відповідача: Шокурова Л.В. – представник (довіреність № 8/1-111 від 18.04.2007)

                                                        В судовому засіданні 10.05.2007

                                                        було оголошено перерву до

                                                     29.05.2007 до 11год.20хв.

Позивач -  закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до  комунального підприємства «Молодіжний» м. Горлівка Донецької області про стягнення вартості витраченого теплоносія в сумі 687грн.55коп.

         В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок вартості теплоносія, витраченого при повторному заповненні внутрішньої системи опалення житлових будинків,  договір № 576 від 12.11.2001р., перелік об’єктів, лист № 08/11127 від 11.09.2002р., лист № 10/6502 від 14.04.2004р.,  рахунки № 125 від 14.04.2004р., № 129 від 15.03.2004р., № 95 від 02.04.2004р., № 127 від 14.04.2004р.,  розрахунки вартості теплоносія, акти на повторне заповнення внутрішньої системи опалення від 10.12.2003,  від 10.12.2003, від 26.12.2003, від 16.02.2004, від 18.11.2003,  від 18.11.2003, лист № 10/5014 від 15.03.2004р., акт від 12.01.2004р., лист № 10/6107 від 02.04.2004р.,  лист № 10/6499 від 14.04.2004р.

Ухвалою від 20.03.2007 суд за письмовим клопотанням сторін  продовжив строк розгляду справи на  два місяці відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено  вини відповідача; акти про включення (відключення) житлових будинків від теплопостачання та акти про повторне заповнення теплоносієм складалися за відсутності представників власника житла – Горлівської міської ради в особі управління ЖКГ без зазначення винної сторони та визначення ступеню її вини, в актах відсутня інформація щодо кількісних та якісних показників теплоносія; позивачем не надані докази установки на вводі усерединібудинкових систем опалення приладів обліку кількості та якості теплоносія. Також, відповідач у відзиві просить: визнати договір № 576 від 12.11.2006р.  неукладеним, так як сторони при його укладені не досягли згоди стосовно предмету (не визначені конкретні види робіт та вимоги щодо їх якості) та ціни договору у встановленому порядку, та застосувати до вимог ЗАТ „Горлівськтепломережа” про стягнення 687,55грн. позовну давність.

В засіданні суду  10.05.2007 представник позивача надав пояснення на відзив відповідача (вих. № 06/65 від 28.04.2007), в яких зазначив, що згідно п. п. 3.6., 3.7. договору № 576 від 12.11.2001 відповідач зобов’язаний здійснювати регулювання розподілу тепла  у внутрішньобудинкових  системах опалення, забезпечувати негайне усунення недоліків і ліквідацію поривів на внутрішньобудинкових системах теплопостачання. Отже,  сторонами було досягнуто згоди по всім пунктам договору. Згідно п. 4.1. договору від 18.10.2001 за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків сторони несуть відповідальність, передбачену законодавчими актами України.  Договором від 18.10.2001 не передбачена необхідність присутності представників УЖКГ при підписанні актів на включення (відключення) опалення. Згідно договору № 576 від 12.11.2001 комісії міськвиконкому та райвиконкому можуть бути залученими для вирішення спірних питань. Прилади обліку кількості та якості теплоносія з урахуванням розпорядження Голови обласної держадміністрації № 76 від 18.02.2003 та п. 3.1.2. договору від 18.10.2001 встановлює відповідач.  В силу ст. 165 ЦК УРСР  відповідач повинен був оплатити виставлені рахунки протягом 7 днів. Рахунки (платіжні вимоги) були виставлені по закінченню опалювального періоду 2003-2004р.р.

В судовому засіданні 10.05.2007 було оголошено перерву до  29.05.2007 до 11год.20.хв. для дослідження додатково наданих документів.

29.05.2007 судове засідання було продовжено.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву  просив суд застосувати  до вимог ЗАТ „Горлівськтепломережа”  про стягнення 687,55грн. позовну давність.

          Пункт 6 Заключних та Перехідних положень Цивільного кодексу України встановлює, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлених законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання цим Кодексом законної сили.

Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року  встановлює,    загальний строк для захисту права за  позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

В свою чергу, ст. 76 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року зазначає, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого  права.  Винятки  з цього правила, а також  підстави  зупинення  і  перериву  перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу  РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Право на позов у ЗАТ „Горлівськтепломережа” в залежності від дати прийняття актів на повторне заповнення внутрішньої системи опалення від 10.12.2003,  від 10.12.2003, від 26.12.2003, від 16.02.2004, від 18.11.2003,  від 18.11.2003, від 12.01.2004, на які посилається позивач, виникло  в  листопаді 2003р., грудні 2003р., січні-лютому 2004р.

Тобто, строк позовної давності, встановлений  Цивільним кодексом УРСР 1963 року, не сплинув до набрання Цивільним кодексом України від 16.01.2003 законної сили (дата набрання законної сили – 01.01.2004).

Враховуючи наведене,  до зазначених правовідносин  стосовно позовної давності застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Пунктом 2.2.5. договору № 576 від 12.11.2001, укладеному  між ЗАТ „Горлівськтепломережа” (Теплопостачальне підприємство) та КП „Молодіжний” (Виконавець) передбачено, на прохання Виконавця Постачальник зобов’язаний  проводити відключення тепла на межі розділу тепла на внутрішній системі опалення з складенням 2-х стороннього акту з зазначенням скиненого теплоносія для оплати Виконавцем.

Умовами зазначеного договору не встановлений строк для виконання зобов’язання оплатити вартість теплоносія, витраченого при повторному заповненні    теплоносієм внутрішньої  системи опалення, а лише вказано про необхідність складення 2-х стороннього акту з зазначенням скиненого теплоносія, який є підставою для оплати Виконавцем вартості скиненого теплоносія.

У відповідності до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, по зобов’язанням, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред’явлення вимоги, перебіг позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Отже, з урахуванням п. 2.2.5. вказаного договору № 576  від 12.11.2001 та приписів ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається з моменту складення 2-х стороннього акту  на повторне заповнення внутрішньої системи опалення теплоносієм.

Як вбачається з позовної заяви, позивач свої позовні вимоги ґрунтує на актах на повторне заповнення внутрішньої системи опалення від 10.12.2003,  від 10.12.2003, від 26.12.2003, від 16.02.2004, від 18.11.2003,  від 18.11.2003, від 12.01.2004.

Перелічені акти були складені  в листопаді 2003р., грудні 2003р., січні 2004р. та лютому 2004р.

ЗАТ „Горлівськтепломережа” при розрахунку вартості теплоносія, витраченого при повторному заповненні внутрішньої системи опалення житлових будинків,  виходило з вище перелічених актів.

Як вже зазначалося, право на позов у позивача щодо стягнення вартості витраченого теплоносія виникає з моменту складення цих актів.

Позовна заява була  направлена до суду  23.01.2007, про що свідчить відбиток печатки поштового відділення на конверті,  який міститься в матеріалах справи.

Акти датовані 10.12.2003,  10.12.2003, 26.12.2003, 16.02.2004, 18.11.2003,  18.11.2003, 12.01.2004р.

          З огляду на викладене,  строк позовної давності не сплинув тільки по акту, складеному 16.02.2004.

Частини 2, 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлюють,  заява про захист цивільного права або інтересу може бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач просив суд застосувати  до вимог ЗАТ „Горлівськтепломережа”  про стягнення  687,55грн. позовну давність.

Враховуючи, що відповідач до винесення рішення по даній справі заявив про сплив строку позовної давності по заявленій сумі; строк позовної давності не сплинув тільки по акту від 16.02.2004, суд дійшов висновку  про часткове задоволення позовних вимог в сумі 133грн.48коп. відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, які закріплюють положення щодо виконання зобов’язань належним чином.

Позивач наголошує на тому, що рахунки  на оплату  вартості витраченого теплоносія були виставлені по закінченню опалювального періоду 2003-2004р.;  виставлені рахунки в порядку ст. 165 ЦК УРСР (ст. 530 Цивільного кодексу України) відповідач повинен був  оплатити протягом семи днів з моменту пред’явлення вимоги про виконання.

Дане твердження судом до уваги не приймається, оскільки, позивачем не прийнятий до уваги п. 2.2.5. договору № 576 від 12.11.2001 та ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, керуючись ст. ст.  257, 261, 267, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.  22, 33, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області до  комунального підприємства «Молодіжний» м. Горлівка Донецької області про стягнення вартості витраченого теплоносія в сумі 687грн.55коп. задовольнити частково в сумі 133грн.48коп.

В частині стягнення вартості витраченого теплоносія в сумі 554грн.07коп. відмовити за закінченням строку позовної давності.

          Стягнути з комунального підприємства „Молодіжний” (84638, м. Горлівка Донецької області, пр-т Перемоги, 162, ЗКПО 31685394) на користь закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ак. Павлова, б.13, код ЄДРПОУ 03337007, р/р 26005414020000 в АБ „Ікар-банк”, МФО 334594) вартість витраченого теплоносія в сумі 133грн.48коп., витрати по сплаті  держмита в сумі  19грн.80коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 22грн.90коп.          

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття – з 29.05.2007р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя