Ухвала

Іменем України

10 січня 2019 року

м. Київ

справа № 751/2428/18

провадження № 61-49139 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гмизіної Вікторії Олександрівни,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Гмизіної В. О. від 26 травня 2017 року про прийняття виконавчого провадження.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня

2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2018 року залишено без змін.

У грудні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 19 грудня 2018 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4,просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада

2018 року було отримано поштовим зв'язком лише 20 листопада 2018 року, для підтвердження чого надає докази.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення

(у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а ухвалу районного суду без змін, апеляційний суд правильно виходив із того, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, дійшов правильного висновку, що постанов про закінчення виконавчого провадження державними виконавцями не виносились, виконавчі дії здійснюються та судове рішення перебуває на стадії примусового виконання, а постановою від 26 травня 2017 року про прийняття виконавчого провадження було змінено лише виконавчу службу за принципом територіальності, оскільки боржником змінено місце роботи. Таким чином, рішення третейського суду не виконане, боржником ОСОБА_4 заборгованість погашена не в повному розмірі.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої та апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Керуючись статтею 390 ЦПК України, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження судового рішення.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 13 листопада 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гмизіної ВікторіїОлександрівни відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю.В.Черняк