Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #76478739

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 752/14027/18

провадження № 22-ц/824/1005/2019

10 січня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г. М.,

суддів: Рейнарт І. М., Волошиної В. М.

при секретарі Дуці В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Рудник Юлії Ігорівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року у складі судді Плахотнюк К. Г.,

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Рудник Ю. І., індексний № 38632379 від 11 грудня 2017 року, про реєстрацію об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки №4672 від 31.05.2017 року, виданого та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Також просив визнати недійсним договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений 01.06.2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41397209 від 01.06.2018 року, відносно реєстрації об'єкта нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу від 01.06.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10.03.2017 р. він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1.

31.05.2017 р. між ОСОБА_5 ( позикодавець) та ОСОБА_7 (позичальник) було укладено договір позики, згідно якого позичальник отримав від позикодавця грошові кошти в сумі 673 100 грн, що еквівалентно 25 400 доларів США.

31.05.2017 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором позики, між ним та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, за умовами якого він передав в іпотеку вищевказану квартиру.

11.12.2017 р. державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Рудник Ю.І. проведено реєстрацію зміни власника вищевказаної квартири з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки від 3105.2017 , реєстровий №4671.

01.06.2018 р. вказана квартира була відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2018 року на користь ОСОБА_6

Вважає рішення державних реєстраторів про перереєстрацію права власності та записи про реєстрацію незаконними, а дії, що проявилися в такій перереєстрації - неправомірними, що стало наслідком порушення його прав та інтересів.

У липні 2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Просив заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об'єкта нерухомості - двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Заборонити ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії з володіння, користування, розпорядження вищевказаною квартирою, в тому числі знімати з реєстрації мешканців такої квартири, вселяти інших осіб, проникати до квартири, укладати договори щодо оренди та відчуження квартири, щодо надання /припинення комунальних послуг та інших дій.

Посилався на існування підстав для подальшого незаконного відчуження потенційними відповідачами нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, третім особам з реєстрацією за ними права власності на це майно, що вказує на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення судового рішення, а захист цих прав, свобод та інтересів може стати неможливим або ускладненим без вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року вказану заяву задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії з відчуження двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8, посилаючись на неповне з'ясування фактичних обставин справи та наданих суду доказів, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову та ухвалити нову, якою заяву задовольнити.

Посилається на ті підстави, що оскаржуване судове рішення не перешкоджає відповідачу ОСОБА_6, яка є власником спірної квартири, здійснювати будь-які дії із спірним нерухомим майном, у тому числі передати його в іпотеку, здійснити реєстрацію місця проживання неповнолітніх осіб, проводити ремонтні роботи, укласти договір оренди тощо, а тому до ухвалення судового рішення позов необхідно забезпечити саме у спосіб, визначений позивачем, що буде відповідати принципам судочинства.

Правом подання відзиву учасники справи не скористались.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії з відчуження двокімнатної квартири АДРЕСА_1, та відмовляючи у задоволенні решти вимог заяви, суд першої інстанції виходив з того, що такий вид забезпечення створить умови для забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову з таких підстав.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на те, що між сторонами виник спір щодо законності реєстрації права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 31.05.2017 на ім'я ОСОБА_5 та дійсності договору купівлі-продажу вказаного майна, укладеного 01.06.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про достатність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії з відчуження двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Такий вид забезпечення, з урахуванням вимог заяви позивача про забезпечення позову, у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору та співмірний із заявленими позивачем вимогами.

З заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно позивач до суду не звертався.

За умови існування заборони власнику спірного майна на його відчуження, відсутні підстави для висновку про ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення в даній справі, з огляду на його предмет та підстави, у випадку відсутності заборони на здійснення державної реєстрації змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також заборони знімати з реєстрації мешканців квартири, вселяти інших осіб, проникати до квартири, укладати договори щодо оренди та відчуження квартири, щодо надання /припинення комунальних послуг тощо.

Крім цього, Міністерство юстиції України, його територіальні органи, нотаріуси та інші органам чи особи, які виконують функції державного реєстратора, не є учасниками даної справи, а тому правові підстави для зобов'язання останніх не вчиняти певні дії щодо спірного майна відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням вимог закону, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишає без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 11 січня 2019 року.

Суддя-доповідач  Г. М. Кирилюк

Судді І. М. Рейнарт

В. М. Волошина



  • Номер: 2/752/543/21
  • Опис: про скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 752/14027/18
  • Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
  • Суддя: Кирилюк Галина Миколаївна
  • Результати справи: залишено без змін рішення апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.07.2018
  • Дата етапу: 12.06.2023
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація