ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 750/12084/18 Суддя першої інстанції: Карапута Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Степанюка А.Г.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рядового поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Кушніра Миколи Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Рядового поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Кушніра Миколи Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 698752 від 29.10.2018 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рядовий поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Кушнір Микола Володимирович при складені оскаржуваної постанови серії ЕАВ № 698752 від 29.10.2018 року діяв на підставі та в межах норм чинного законодавства, факт порушення позивачем вимог знаку 5.11 підтверджується відеозаписом з нагрудної камери відповідача.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 29.10.2018 року близько 05 години 20 хвилин рухаючись по бул. Шевченка водій автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 17.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 122 КУпАП. Дане правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор.

У відповідності до п.п.1 п.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», за допомогою спеціальних звукових та світлових пристроїв, автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 було зупинено.

Відповідачем було винесено постанову ЕАВ № 698752 за порушення вимог ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Аналогічні приписи містяться в Наказі Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, яким затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

Відповідно до п. 4 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції та, відповідно, необґрунтованими посилання позивача на порушення відповідачем порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, адже рядовий поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Кушнір Микола Володимирович, при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення адміністративного правопорушення діяв на підставі та в межах норм чинного законодавства.

Відповідно до п.17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Розділ 5 ПДР України містить визначення (опис) інформаційно - вказівних знаків, так відповідно до п. 5.11 ПДР України «смуга для руху маршрутних транспортних засобів" - смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,4 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з вимогами ч.ч. 2,3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, матеріали справи містять запис з відео реєстратора наданого відповідачем, з якого вбачається, що автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 рухався смугою руху, призначеної для руху маршрутних транспортних засобів. Посилання позивача на той факт, що запис з відеореєстратора не підтверджує вчинення ним адміністративного правопорушення, адже після проїзду перехрестя відсутній знак 5.11, що вбачається з 31 сек. відеозапису 2018_1029_050940_1 не спростовує вірних висновків відповідача, адже з вищевказаного відеозапису, а саме - з 17 сек. видно автомобіль позивача, що рухається в правій смузі, призначеній для руху маршрутних транспортних засобів, тобто ще до проїзду перехрестя.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 316, 321, 322 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

А.Г.Степанюк