Судове рішення #76473281


СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р.                                                                          Справа № 913/284/18  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М. , суддя  Терещенко О.І. ,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат за дов.,

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. №997 Л/1 на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2018 (повний текст складено та підписано 29.10.2018р., суддя Косенко Т.В.) у справі № 913/284/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

про стягнення 28 414 811, 09 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення пені в сумі 13902020 грн 64 коп., 3 % річних в сумі 3252432 грн 96 коп., інфляційних втрат у сумі 11260357 грн 49 коп. за договором купівлі - продажу природного газу №17-228-Н від 14.04.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу №17-228-Н від 14.04.2017 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

17.10.2018 р.  Господарським судом Луганської області прийнято рішення по справі № 913/284/18, яким  позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення 28414811 грн 09 коп. задовольнити частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 1390202 грн 06 коп., 3% річних у сумі 3252432 грн 96 коп., інфляційні втрати в сумі 11260357 грн 49 коп., судовий збір у сумі 426222 грн 17 коп.  В іншій частині позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині задоволення позову. В частині  зменшення розміру пені, суд першої інстанції послався на приписи ст. 233 ГК України та ч. 3 ст.551 ЦК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулася до   Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2018 р. у справі № 913/284/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 12 511 818,58 грн  скасувати та, в цій частині,  прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 511 818 грн,58 коп.

Вважає, що рішення, в цій частині, прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх обставин справи. Наполягає, зокрема,  що під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача, судом не з’ясовано чи були заподіяні позивачу збитки з боку відповідача у зв’язку з  не належним виконанням умов договору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 р. відкрите апеляційне провадження по справі № 913/284/18.

29.11.2018 р. від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Звертають увагу суду, що згідно розміщеного на офіційному сайті ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» , Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 р. чистий фінансовий результат за 2017 р. складає прибуток у розмірі 39 330 152 тис, збиток відсутній, в той час, як згідно доданого до заяви про розстрочку виконання рішення,  Звіти про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 р. ПАТ «Луганськгаз» чистий фінансовий результат складає: прибуток відсутній, збиток 115 599 тис. грн. Звертають увагу суду, що проблеми з виконанням зобов’язання у ПАТ «Луганськгаз» виникли виключно у зв’язку з проведенням на території Луганської області Антитерористичної операції , на які відповідач не має жодного впливу і які мають місто поза волею останнього.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду  від 30.11.2018 р. розгляд справи призначено на 08.01.2019 об 10 год.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.01.2019 р.

В судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача проти її задоволення заперечував, посилаючись на її необґрунтованість.

Відповідно до приписів  ст. 269 ГПК України,  Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.  

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)

Заслухавши   доповідь головуючого по справі ( судді доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які з’явилися  в судове засідання,  перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено:

14.04.2017 між      Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі - продажу природного газу №17-228-Н, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язався передати покупцеві у 2017 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) природний газ обсягом до 53800,000 тис. куб. м., у т.ч. за місяцями (тис. куб. м.): квітень 19400,000, травень 9100,000, червень 5800.000,  липень 5000,000, серпень 5200,000, вересень 9300,000.

Відповідно до п.3.2 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі - продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем продажу газу, після подачі покупцем документів визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акту приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності) (п.3.4 договору).

Оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20   (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст.88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк. Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно), що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев’яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надає продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20   (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев’яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк. Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20   і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту. Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до   постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20   не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів який перевищують цей 5 денний строк (п.6.1 договору).

У разі невиконання покупцем п.6.1 договору умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п.7.2 договору).

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав з цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3 договору).

Згідно з п.11.1 договору,  Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.04.2017, і діє в частині продажу природного газу до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання вказаних умов договору позивач передав, а відповідач протягом квітня - вересня 2017 року прийняв природний газ на суму 292656634 грн 99 коп., який останній оплатив несвоєчасно, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, позовні вимоги рішенням суду першої інстанції задоволено частково. При цьому суд першої інстанції, приймаючи рішення зменшив заявлену позивачем неустойку  враховуючи фінансовий стан відповідача , а також , що заборгованість за договором № 17-228-Н від 14.04.2017 р. була повністю погашена відповідачем до звернення позивача до суду з позовом по цій справі, розмір нарахованої позивачем у позовній заяві пені є досить великим.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення неустойки з огляду на наступне

Згідно зі   ст.11 ЦК  України   підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що    договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до   ст.655 ЦК  України   за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч.1, 2   ст. 692 ЦК  України   покупець      зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або      прийняття      товаророзпорядчих      документів       на       нього,       якщо договором      або      актами      цивільного      законодавства      не встановлений інший строк оплати товару. Покупець      зобов'язаний      сплатити      продавцеві      повну       ціну переданого товару.

Згідно зі ст.ст.  525,   526 ЦК   України   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до   ст.610 ЦК  України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до  ч.1   ст.546 ЦК  України   виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.

Так, ст.216 ГК України, передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

 Згідно з ч.1   ст.230 ГК України   штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем п.6.1 договору умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у клопотанні №01-002-43/1439 від 13.08.2018 просить зменшити розмір пені, нарахований на підставі договору №17-228-Н від 14.04.2017 на 90 %.

Стаття 551 ЦК України встановлює, що  предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.  Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У частині третій ст.551 ЦК України передбачено, що  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 216 ГК України також встановлює, господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин.

Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, відповідно до частини 2 ст.216 ГК України,  застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Як встановлено частиною  3 ст. 216 ГК України,  господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.)

Відповідно до ст. 230 ГК України,  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.    Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Стаття 233 ГК  України передбачає, що  у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною другої ст. 233 ГК України прямо передбачено, що  якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається,  що згідно розміщеного на офіційному сайті ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» , Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 р. чистий фінансовий результат за 2017 р. складає прибуток у розмірі 39 330 152 тис, збиток відсутній, в той час, як згідно доданого до заяви про розстрочку виконання рішення,  Звіти про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 р. ПАТ «Луганськгаз» чистий фінансовий результат складає: прибуток відсутній, збиток 115 599 тис. грн.

Позивачем не доведено належними та допустимі доказами, що внаслідок не виконання відповідачем зобов’язань за спірним договором позивач  поніс збитки.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що проблеми з виконанням зобов’язання у ПАТ «Луганськгаз» виникли виключно у зв’язку з проведенням на території Луганської області Антитерористичної операції , на які відповідач не має жодного впливу і які мають місто поза волею останнього.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судова колегія також враховує правову позицію . яка викладена у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, а саме, що  «наявність у кредитора можливість стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов’язання та не може лягати надмірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Така ж правова позиція викладена і у Постанові Верховного суду по справі №913/64/18 від 07.11.2018 р. за позовом Публічного акціонерного товариства «національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню  та газифікації «Луганськгаз».

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість за договором № 17-228-Н від 14.04.2017 р. була повністю погашена до звернення позивача до суду з позовом у цій справі. Розмір нарахованої позивачем у  позовній заяві  пені є досить великим, а фінансовий стан відповідача, на відміну від фінансового стану позивача по цій справі, є не задовільним, та є наслідком, зокрема, проведенням на території Луганської області антитерористичної операції.

За таких обставин,  суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку щодо задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.  Зазначене рішення суду, на думку колегії суддів, прийнято  з дотриманням балансу майнових та інших інтересів сторін та засад справедливості і розумності.

З огляду на наведене, доводи заявника апеляційної скарги, що судом першої інстанції було безпідставно задоволено клопотання відповідача щодо зменшення пені, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.  

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст.276 ГПК України)

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення,  а судове рішення без змін.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду, –


ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі № 913/284/18 – залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі №913/284/18 – залишити без змін.


Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.             

             

Повний текст постанови складено та підписано 16.01.2019.             


Головуючий суддя                                                                    О.І. Склярук


Суддя                                                                                           Н.М. Дучал  


Суддя                                                                                           О.І. Терещенко  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація