ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/60/19 Справа № 210/4978/18 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В.Є. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м.Кривий Ріг

15 січня 2019 року

Дніпровський апеляційний суд області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони справи :

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної у місті ради, ОСОБА_2, Житлово-Будівельного кооперативу "Восток-24",

розглянувши у спрощеному позовному провадженні відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 вересня 2018 року про відмову у відкритті провадження, постановлену суддею Сільченком В.Є. у м. Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної у місті ради, ОСОБА_2, Житлово-Будівельного кооперативу "Восток-24" про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та визнання права на отримання соціальної субсидії, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 вересня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилається що її позов про захист соціальних прав на отримання нею субсидії має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження, суд першої інстанції керувався ст.186 ЦПК України, ст.ст.19,21 КАС, Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій та дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як видно з тексту поданою ОСОБА_1 позовної заяви, вона зазначає, що нею аналогічний позов подано й в порядку адміністративного судочинства ( а.с.2). В мотивування заявлених вимог вона посилається, що вона належить до категорії громадян, які мають право на отримання субсидії на сплату комунальних послуг, проте у повідомленні від 06 серпня 2018 року їй відмовлено у призначенні субсидії. Вважає дії відповідача протиправними та просить визнати її право на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

Частина 1 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття рішення) завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України в згаданій редакції).

З огляду на вказані норми можна зробити висновок, що законодавець встановив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав і свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.

Тобто однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, яка вважає порушеними свої права, свободи чи інтереси, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові або службові особи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ч.5 ст.21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями , діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Тому, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про заявлені нею вимоги стосовно завданої матеріальної шкоди, спричиненої, на думку позивача неправомірним рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної у місті ради мають вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки заявлені в одній позовній заяві, як наслідки неправомірності дій відповідача, після їх доведення в установленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовного того, що спір виник з приводу рішення відповідача УПСЗН про відмову в наданні позивачу субсидії, що перебуває є межах публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тому має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду постановлена на повно з'ясованих обставинах справи з дотриманням норм процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду. Суд не допустив порушень процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 січня 2019 року.

Головуючий:

Судді: