Справа №2 - 40/2010 р.        

                    РІШЕННЯ

                     Іменем            України

 27 січня 2010 року

            Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

    головуючого судді Гажі О.П.

            при секретарі  Шведовій Я.О.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за   позовом приватного підприємця ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про   стягнення боргу за договором купівлі-продажу товару в розстрочку, -  

                    В С Т А Н О В И В :

25.06.2009 року позивач звернулася в Новоодеський  районний суд з вищевказаним  позовом до відповідача.

 В обґрунтування свого позову, позивач зазначила, що  16.07.2008 року між нею та відповідачем було укладено письмовий договір №351 про купівлю-продаж товару в розстрочку.  За цим договором відповідач придбала у неї телевізор «Самсунг» за 1190 гривень, ДВД плеєр «Самсунг» за 395 гривень, газову плиту «Грета» за 850 гривень, а всього товару на суму 2435 гривень, а з урахуванням 20 гривневої  скидки  вартість проданого товару склала 2415 гривень. Відповідач відразу ж при оформлені договору сплатила 500 гривень, а залишок боргу в сумі 1195 гривень, відповідно до п.2.1 договору, зобов’язалась сплатити на протязі 3 місяців, з урахуванням додаткової плати в розмірі 10% від суми боргу.

Посилаючись на те, що відповідач, порушила взяті на себе зобов’язання, не виплатила  у визначений строк залишок боргу і відмовляється сплатити борг добровільно, позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 2106,50 гривень, пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 7581,60 гривень та всі судові витрати по праві.

     В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на  невиконання відповідачем договірних зобов’язань, на факт наявної заборгованості  відповідача перед позивачем по цьому договору,  просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

 Відповідач в судовому засіданні 24.09.2009 року позов  не визнала. Не заперечуючи факту існування договірних зобов’язань між нею і позивачем про продаж товару в розстрочку, відповідач не визнала суми позивних вимог.

В подальші судові засідання відповідач не з’явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час, місце судового розгляду справи про що свідчать картки зворотних поштових повідомлень, особистий підпис відповідача про ознайомлення з датою проведення судового засідання 27.01.2010 року. Про причини своєї неявки відповідача суду не повідомила. Неявка відповідача до суду, відповідно до ст..169 ЦПК України визнана судом без поважних причин.

 Справа розглянута судом у відповідності до вимог ст..169 ЦПК України у відсутність відповідача, на підставі наявності в справі достатніх доказів про права та взаємовідносини сторін.

 Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов  підлягає  частковому задоволенню. Цей висновок суду ґрунтується на наступному:

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем і позивачем 16 липня 2009 року  було укладено письмовий договір №351 про  купівлю-продаж товару в розстрочку.

За цим договором відповідач придбала у неї телевізор «Самсунг» за 1190 гривень, ДВД плеєр «Самсунг» за 395 гривень, газову плиту «Грета» за 850 гривень, а всього товару на суму 2435 гривень, а з урахуванням 20 гривневої  скидки  вартість проданого товару склала 2415 гривень.

Відповідач відразу ж при оформлені договору сплатила 500 гривень, а залишок боргу в сумі 1195 гривень, відповідно до п.2.1 договору, зобов’язалась сплатити на протязі 3 місяців, з урахуванням додаткової плати в розмірі 10% від суми боргу, що в загальному розмірі складало 2106 гривень.

Відповідач порушила взяті на себе і передбачені цим договором  зобов’язання, не сплатила у визначений договором строк, 16.10.2008 року, залишок боргу в сумі 2106 гривень.

Відповідальність за порушення договірних зобов’язань сторонами, передбачена розділом 4 даного договору.

Зокрема, відповідно до п.4.3 цього договору, у випадку порушення зобов’язань покупцем, він сплачує продавцю пеню в розмірі 10 % від суми заборгованості за кожний тиждень прострочення  платежу.

Строк прострочення платежу відповідачем за вищевказаним договором складає 36 тижнів.

Тому сума пені, відповідно до п.4.3 договору буде складати 7581,60 гривень (2106 грн.х10% = 210,60 грн. х 36 тижнів).

Суд зазначає, що зобов’язання відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України повинні сторонами виконуватись належним чином і у визначений строк.

Відповідач отримавши товар і частково оплативши його вартість на суму 500 гривень, порушила свої зобов’язання по здійсненню повної оплати вартості товару у визначений строк.

 Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань по цьому договору, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті коштів по договору.

 Відповідач в порушення умов договору, ст.ст.526, 530, 698, 704 ЦК України не виконала належним чином своїх зобов’язань, а тому у відповідності до умов договору, повинна сплатити повну вартість товару, в зв’язку з чим недоплачена сума 2106 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що розмір пені, розрахований позивачем відповідно до позовних вимог, значно перевищує суму основного боргу відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст.551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин , які мають істотне  значення.

Враховуючи кризисну економічну ситуацію в країні, процес інфляції національної валюти, обставини справи, суд приходить до висновку, що розмір неустойки у вигляді пені, нарахованої позивачем відповідачу, згідно з умовами письмового договору слід зменшити з 7581,60 гривень до розміру суми фактичного боргу, тобто до 2106 гривень.

Відповідно до вимог ст. ст.84, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі в сумі 96,87 гривень мита та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи характер і обставини справи, характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що витрати позивача на правову допомогу підлягають частковому задоволенню в сумі 250 гривень.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 179, 212-215 ЦПК України, суд, -

            В И Р І Ш И В :

    Позов  приватного підприємця ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про   стягнення боргу за договором купівлі-продажу товару в розстрочку, - задовольнити частково.

             Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного підприємця ОСОБА_2   2106 гривень  заборгованості за договором №351 про продаж товарів в розстрочку від 16.07.2008 року, 2106 гривень пені за порушення умов цього договору та 596,87 гривень судових витрат, а всього стягнути 4808,87 гривень.  

                     В задоволені іншої частини позову відмовити.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана безпосередньо до суду в 10 (десяти) денний строк після проголошення рішення, або протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням її копії до апеляційного суду.

                Головуючий: