Справа № 2-9/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

             18 січня 2010 року                    Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді       Чернявської Л.М.,

при секретарі                Бурлаченко Д.О.,  

за участю:  представника заявника ОСОБА_1 та

                    приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південінвестсервіс», заінтересована особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на відмову у вчиненні нотаріальних дій,

В С Т А Н О В И В:

 ТОВ «Південінвестсервіс» звернулось до суду зі скаргою на відмову у вчиненні нотаріальних дій. В обґрунтування заявлених вимог, вказуючи на те, що між товариством та банком досягнута домовленість про отримання кредиту. В якості забезпечення виконання своїх зобов’язань за кредитним договором ТОВ «Південінвестсервіс» передає належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у іпотеку банку. На звернення товариства до приватного нотаріуса з питання нотаріального посвідчення договору іпотеки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва між ними, постановою нотаріусу від 11.12.2009р. № 71  було відмовлено у нотаріальному посвідченні вказаного договору, посилаючись на норми ст.ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку», п. 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України. Незважаючи на те що, ч. 4 ст. 133 ЗК України встановлено, що заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки, договір іпотеки між ТОВ «Південінвестсервіс» та АТ «ІМЕКСБАНК» в якому предметом іпотеки мала би бути вищевказана земельна ділянка, не може бути посвідчений до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель товарного сільськогосподарського виробництва.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви та просить суд визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у нотаріальному посвідченні договору іпотеки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов’язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 нотаріально посвідчити договір іпотеки земельної ділянки.

Заінтересована особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 заявлені вимоги вважає незаконними та необґрунтованими з підстав, викладених у своїй постанові від 11.12.2009р. № 71.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, перевіривши обставини справи наявними у справі доказами, які повно, всебічно, об’єктивно і безпосередньо досліджені судом, надавши оцінку доказам, письмовим запереченням відповідача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

В ході судового розгляду встановлено, що між скаржником - ТОВ «Південінвестсервіс» та АТ «ІМЕКСБАНК» була досягнута домовленість про надання кредиту. У якості забезпечення виконання своїх зобов’язань за кредитним договором скаржник мав намір передати в іпотеку АТ «ІМЕКСБАНК» належну йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.11.2008р., виданого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3 (а.с.7) та державного акта серії ЯЖ № 724900, зареєстрованого за № 02.09.516.00002, виданого Держкомземом у Біляївському районі Одеської області (а.с. 6) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Августівської сільської ради, мас. № 20, діл. № 144 (далі – земельна ділянка).

11 грудня 2009р. товариство разом із АТ «ІМЕКСБАНК» звернулися до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з метою нотаріального посвідчення договору іпотеки земельної ділянки між ними. (а.с. 8)

Утім, нотаріус своєю постановою від 11 грудня 2009р. № 71 відмовив товариству у нотаріальному посвідченні договору іпотеки землі, посилаючись на те, що згідно вимог п. 15 Перехідних положень ЗК України, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається, зокрема, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. (а.с. 9)

    Отже, на думку нотаріуса, нотаріальне посвідчення договору іпотеки земельної ділянки може розглядатися як інший спосіб відчуження цієї ділянки у розумінні вимог п. 15 Перехідних положень ЗК України.

    Суд вважає, що відмова приватного нотаріуса ОСОБА_2 у нотаріальному посвідченні договору іпотеки земельної ділянки є незаконною та необґрунтованою на підставі наступного.

    Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЗК України, у заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом.

Частиною другою означеної статті передбачено, що заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки. Аналогічні положення містяться також у п. 95 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5.

Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) згідно ч. 4 цієї статті ЗК, визначається законом.

Стаття 575 ЦК України визначає іпотеку як окремий вид застав. Відповідно до ч. 1 наведеної статті, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Частиною третьою цієї  статті встановлено, що правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про іпотеку», іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

Поряд з цим, згідно п. 5 Перехідних положень означеного Закону, іпотека земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до статті 15 цього Закону допускається з 1 січня 2005 року.

Таким чином, суд вважає, що посилання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у своїй постанові від 11 грудня 2009р. № 71 на п. 15 Перехідних положень ЗК України, як на підставу відмови у вчиненні нотаріальних дій є незаконним та необґрунтованим, оскільки за договором іпотеки не відбувається відчуження земельної ділянки, а її власником залишається іпотекодавець. Крім цього, можливість укладення договорів іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення прямо передбачена п. 5 Перехідних положень ЗК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 575 ЦК України, ст.ст. 133 ЗК України, ст. 15, п. 5 Перехідних положень Закону України «Про іпотеку», ст. 50 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1, 15, 213, 214, 215,  ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південінвестсервіс» задовольнити.

Визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2  у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у нотаріальному посвідчені договору іпотеки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Августівської сільської ради,  мас. № 20, діл. № 144 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південінвестсервіс» та АТ «ІМЕКСБАНК».

Зобов’язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 нотаріально посвідчити договір іпотеки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Августівської сільської ради,  мас. № 20, діл. № 144 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Південінвестсервіс» та АТ «ІМЕКСБАНК».

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

               Суддя

Приморського  районного

     суду міста Одеси                             ОСОБА_4