КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юрдига О.С.,

за участю особи, яку притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника Браславської Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Браславської Л.З. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави.

В апеляційній скарзі захисник Браславська Л.З. в інтересах ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі - закрити.

В обґрунтування зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Судом проявлено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки порушення процедури складення протоколу, не витребувано докази, про які просив апелянт, справа розглянута за відсутності відділу поліції у річковому порту «Київ» ГУНП у м. Києві, внаслідок чого винесено незаконне рішення.

Вказує на те, що ОСОБА_2 не запропоновано та не виконано реальні заходи щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я; матеріали справи не містять жодних доказів того, що працівники поліції пропонували йому проїхати до медичного закладу для проведення огляду па стан алкогольною сп'яніння; незазначення у протоколі щодо відсторонення від керування судном; викладена у протоколі відмова ОСОБА_2 від медичного огляду (не зрозуміло якого саме), здійснена з порушенням вимог законодавства, що, у свою чергу, свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись доказом його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника Браславську Л.З., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.

Згідно матеріалів справи убачається що, ОСОБА_2 24 серпня 2018 року приблизно о 18 год. 50 хв. у місті Києві по річці Дніпро навпроти «Гаванського мосту», керував малим судном «Прогнес 4» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст.130 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.5 ст.130 КУпАП керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №299046, поясненнями свідків, які у суді першої інстанції пояснили, що у їх присутності ОСОБА_2 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер».

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, прийнята із порушеннями процесуальних норм та права на судовий захист, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що суд у повному обсязі їх дослідив.

Доводи захисника Браславської Л.З. в інтересах ОСОБА_2 про те, що протокол складено без присутності свідків, не заслуговують на увагу, оскільки у протоколі зазначено два свідки, які підтвердили свою присутність при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 у суді першої інстанції.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 складено уповноваженою посадовою особою - інспектором поліції в межах наданих йому повноважень із дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП.

Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника, призначив мінімальне стягнення передбачене ч.5 ст.130 КУпАП.

За таких обставин, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року є законною, і підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Браславської Л.З. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.С.Юрдига

Справа № 33/824/296/2019 Категорія: ч.5 ст.130 КУпАП

Головуючий у першій інстанції - Курило А.В.