Справа № 2-а-331/10

   П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

  “27” січня 2010 року                                                                                             смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд , Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді                                                                                                      Цоток В.В.

при секретарі                                                                                                               Стоян Т.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Леонідовтча до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та стягнення суми   недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії особі, яка має статус дитина війни  , -

                        В С Т А Н О В И В :

      Позивач   звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень  та  стягнення суми недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії особі, яка має статус  дитина війни, мотивуючи тим, що він, відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” , від 18.11.2004 року, № 2195-ІV із змінами та доповненнями. є  дитиною війни, а тому відповідно до  вимог статті 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення зазначених норм відповідач на протязі 2006-2009 років виплачував вказану допомогу позивачеві не в повному обсязі, що й спонукало його звернутися до суду з відповідним позовом .

       Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги  підтримує у повному обсязі, просить справу розглядати без його  участі .

       Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засіданні не забезпечило, надало суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі . Крім того надало суду заперечення до позову відповідно до якого  повністю  не  визнає заявлених вимог, мотивуючи тим, що ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року  № 27-у/2009 по справі  2-25/2009 встановлено, що у ч.3 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування » № 1058-ІV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 частини 1 цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом . В ст.. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни  » № 2195-ІV  зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058-ІV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбачених у ст..6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина на думку представника відповідача полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися пенсії дітям війни. Заповнення цієї прогалини має здійснюватися законодавцем .

      З врахуванням тих обставин, що  сторони в судове засідання не з'явилися та надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до п.10 ч.1 ст. 3 та ч.3 ст. 122 КАС України вважає доцільним провести розгляд даної справи в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів .

      Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:  Відповідно до статті 1 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” , від 18.11.2004 року, № 2195-ІV із змінами та доповненнями ( далі по тексту Закон ) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (пенсійне посвідчення № 123360 видане Добровеличківським районним відділом соціального захисту населення Кіровоградської області, а.с.4) є особою яка має статус «Діти війни» оскільки станом на 02 вересня 1945 року йому було менше ніж 18 років .  Викладені обставини підтверджуються відповідним штампом у пенсійному посвідченні  виданому на ім'я позивача .

 Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Із довідки від 26.01.2010 № 116 виданої начальником управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області встановлено, що протягом 2006-2007 років нарахування та виплата позивачеві вказаного вище підвищення до пенсії не проводилася. Протягом 2008 року позивач отримав підвищення до пенсії на загальну суму 579 гривень 30 копійок (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щомісячно). Протягом 2009 року отримав підвищення до пенсії на загальну суму 597 гривень 60 копійок .   Пільгами, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 року із змінами та доповненнями не користується.  

      Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Таким чином здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».  

      Оскільки  Кабінет  Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії “ дітям війни ”, а Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року тому на переконання суду у відповідача не було правових підстав нараховувати та виплачувати позивачам на протязі 2006 року доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

       Надаючи перевагу Законам України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

З огляду на те, що останніми в часі є саме  Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 року, тому суд при вирішенні спору керується саме ними, а отже в задоволенні вимог позивача, в  частині, що  стосується  доплати до пенсії за 2006 рік слід відмовити.

      Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період липня-грудня 2007 року та травня-грудня 2008 року судом приймаються до уваги наступні обставини:    

     Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із вказаних вище приписів та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Добровеличківському   районі Кіровоградської області повинне було щомісячно нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  ( крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із викладеного та керуючись приписами  ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року УПФУ в Добровеличківському   районі Кіровоградської області повинне було щомісячно нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2009 рік суд вважає обгрунтованими повністю, оскільки  на протязі вказаного проміжку часу будь-яких змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не вносилося. Вказана норма не визнавалася неконституційною та її дія не призупинялася .

При визначенні сум виплат, які необхідно провести позивачеві суд виходить із розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

Так за спірний період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 62  Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, від 19.12.2006 року № 489-V, із змінами та доповненнями   прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень .

За спірний період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив :   з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень .

    За спірний період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року , відповідно до ст. 62  Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, від 26.12.2008 року № 835-VІ, із змінами та доповненнями прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня  - 498 гривень, з 1 листопада  –  573 гривні .

Отже сума підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мала становити 735 гривень 30 копійок . Сума підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року мала становити  1170 гривень 60  копійок. Сума підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року мала становити 1837 гривень 80 копійок

     Таким чином різниця між виплаченими та невиплаченими позивачу сумами загалом становить  2755 гривень  90  копійок .

     Окрім того, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернув до суду, суд вважає необхідним, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Добровеличківському   районі Кіровоградської області, по не виконанню з 09.07.2007 року та з 22.05 2008 року  приписів статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»,  яка призвела до порушення права позивача в частині своєчасного  отримання  доплати до пенсії.

Позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити  доплату до пенсії  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року та  з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України  рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року  за № 6-рп \2007 та  від 22.05.2008 року  за № 10-рп \2008 не мають зворотної дії в часі, а тому відповідач у вказані вище періоди  проводив нарахування та виплату позивачеві надбавки до пенсії відповідно до вимог діючого на той час  законодавства   .    

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3,4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

До доводів відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин мінімальної пенсії за віком, яка визначена  ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суд відноситься критично, оскільки чинним законодавством  не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою даної статті мінімального розміру пенсії за віком .

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення  виплат позивачеві доплати до пенсії суд не приймає до уваги, оскільки згідно рішення  Європейського Суду   з   прав    людини    від     30.11.2004  року по справі “ОСОБА_2 проти України”, яке відповідно до Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” від 23.02.2006 року №  3477-ІV є джерелом права на території України, для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів .

  Судові витрати по справі підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, Закону України “ Про державний бюджет на 2007 рік ”, від 19.12.2006 року № 489-V, із змінами та доповненнями , Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями, керуючись  ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

            Позовні вимоги  –  задовольнити  частково.

 Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському   районі Кіровоградської області в частині не нарахування та не проведення виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, згідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року, розрахованого з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період липня-грудня місяців  2007 року, травня-грудня місяців  2008 року та січня-грудня місяців  2009 року.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському   районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1,  згідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року , з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за періоди  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року , травня-грудня 2008 року та січня – грудня 2009 року .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1  грн. 70  коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області                                                                      В.Цоток