П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2081/18

Категорія:11.5 Головуючий в І інстанції: Бездрабка О.І.

Місце ухвалення: м.Херсон.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Миколаїв» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Миколаїв» до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Миколаїв» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить визнати протиправними дії службової особи відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця Сіренко Сергія Володимировича, в межах виконавчого провадження №55583162 у відношенні до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Миколаїв», які виявляються у направленні запиту державного виконавця (№55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018 року).

Обґрунтовуючи адміністративний позов, позивач зазначає, що 24.09.2018р. на адресу позивача надійшов запит державного виконавця ВП ВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С.В. про надання інформації щодо наявності майна та коштів, які належать ПАТ «Компанія «Райз» та перебувають у ТОВ «Агротекс-Миколаїв», стану заборгованості перед ПрАТ «Компанія Райз», надання письмових пояснень щодо її виникнення та надання завірених копій документів щодо здійснення договірних відносин між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «Агротекс-Миколаїв». 27.09.2018р. позивач надав відповідь на вказаний запит, однак вважає такі дії відповідача протиправними. Зазначає, що державний виконавець вийшов за межі наданих йому прав, оскільки: здійснює виконавчі дії відносно позивача, який не є учасником виконавчого провадження; запити щодо надання інформації та документів про дебіторську заборгованість боржника, її розмір та причини виникнення не передбачені Законом України «Про виконавче провадження»; виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа від 28.12.2017 р., а інформацію та документи щодо володіння майном та коштами, які належать або мають бути передані ПАТ «Компанія «Райз» запитуються за весь час діяльності підприємства; запит не містить обґрунтування повноважень державного виконавця вчиняти виконавчі дії на території, що відмінна від м.Києва, що є порушенням ч.5 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»; дії щодо надсилання вказаного запиту містять ознаки незаконного втручання у господарські відносини.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Миколаїв» - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, в якій останнім ставиться питання про скасування судового рішення суду першої інстанції в зв'язку з тим, що воно постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема зазначає про те, що:

- дана справа повинна була розглядатися за правилами загального позовного провадження, без особливостей визначених ст. 287 КАС;

- судом невірно встановлена відповідність запиту від 03.09.2018р. №55583162/20.1-4/23 вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/2.

Крім того, апелянт в своїй апеляційній скарзі вказує, що дійшовши висновку, що виконавець звернувся з запитом до позивача не як сторони виконавчого провадження, а як до особи, у якої може знаходитись майно чи кошти, які належать боржнику ( ПАТ «Компанія РАЙЗ») суд першої інстанції не обґрунтував у своєму рішенні, якими саме доказами підтверджується та обставина, що ТОВ «Агротекс-Миколаїв» є особою, у якої може знаходитись майно чи кошти, які належать боржнику.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.12.2017 р. Святошинським районним судом м.Києва видано виконавчий лист у справі № 759/16206/14-ц.

На підставі заяви «NIBULON S.A.» старшим державним виконавцем ВП ВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренком С.В. 22.01.2018 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55583162.

Листом від 17.07.2018 р. ДФС України повідомило відповідача про те, що згідно з даними обліково-звітної інформації системи органів ДФС ПАТ «Компанія «Райз» подало останню фінансову звітність за результатами фінансово-господарської діяльності першого кварталу 2018 року, а саме форму № 1 «Баланс», де відображено на кінець звітного періоду дебіторську заборгованість.

03.09.2018 р. «NIBULON S.A.» звернулось до ВП ВР Департаменту ДВС Міністрства юстиції України з клопотанням щодо витребування відомостей про належне ПАТ «Компанія «Райз» майно, що перебуває у інших осіб, та майно чи кошти, які інші особи повинні передати боржнику, а також письмові пояснення щодо підстав і строків виникнення дебіторської заборгованості боржника та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів, зокрема від ТОВ «Агротекс-Миколаїв».

Відповідачем задоволено клопотання «NIBULON S.A.» та 03.09.2018 р. за вих. №55583162/20.1-4/23 направлено запити до підприємств за списком, серед яких було ТОВ «Агротекс-Миколаїв» .

Не погоджуючись з діями державного виконавця щодо надсилання запиту на адресу ТОВ «Агротекс-Миколаїв», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що направляючи запит на адресу позивача, відповідач жодним чином не порушив його право чи інтереси.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Частиною першою статті 14 Закону №1404-VIII передбачено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За правилами частини другої вказаної статті для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 3, 14, 15 та 20 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно частини п'ятої статті 18 Закону №1404-VIII під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Аналізуючи вище наведені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що у відповідності до пункту 9 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Таким чином, вимога державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення, а тому відповідач складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказану вимогу діяв з метою розшуку майна боржника на виконання вимог статті 18 Закону №1404-VIII.

Статтею 53 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Отже, державний виконавець може звернутись до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати у таких осіб відповідні відомості про майно боржника.

Натомість, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не встановлено жодних обмежень періодів, за які може бути витребувана відповідна інформація.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва № 759/16206/14-ц, про визнання та надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 р. № 4323А(і) про стягнення заборгованості в розмірі 17 536 000 доларів США з ПАТ «Компанія «Райз» (боржник) на користь «NIBULON S.A.» (стягувач).

За повідомленням, наданим компанією «NIBULON S.A.» державному виконавцю стало відомо, що після відкриття виконавчого провадження ПАТ «Компанія «Райз» отримувало і продовжує отримувати доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна ТОВ «Агротекс-Миколаїв».

При цьому, колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII звернутись до нього з вимогою щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Отже, оскільки предметом вимоги відповідача було витребування інформації щодо договорів оренди, укладених між ПАТ «Компанія «Райз», яка є боржником у виконавчому провадженні за №55583162, та ТОВ «Агротекс-Миколаїв», тому державний виконавець мав право надіслати позивачу вимогу від 03.09.2018р. та витребувати у останнього відповідні відомості згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не здійснював виконавчих дій.

Посилання на те, що відповідач не мав права витребовувати від нього інформацію щодо дебіторської заборгованості перед ПАТ «Компанія «Райз» від ТОВ «Агротекс-Миколаїв», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як вже зазначалось, п.3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII надає державному виконавцю повноваження на вчинення таких дій без жодних умов чи обмежень та відповідач вимагав надати інформацію виключно про укладені з ПАТ «Компанія «Райз» договори, що виключає втручання у таку господарську діяльність позивача.

Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) Органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

У відповідності до пункту 3 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Пунктом 4 розділу I вказаної Інструкції передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.

Таким чином, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наділений повноваженнями щодо надіслання вимог, пов'язаних з виконанням рішень, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Одже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротекс-Миколаїв» залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 15 січня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук