№ 536/1818/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранська Жанна Олександрівна, розглянувши у приміщенні суду в м.Кременчуці адміністративний матеріал, який надійшов від ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,                     

                                  ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2023 року о 01.14 годині на 225 км автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя поблизу с.Максимівка Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Delta», без державного номерного знаку з явними ознаками стану алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження запропонованого у встановленому порядку огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, направивши на адресу суду клопотання, де вказав, що визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, та просив справу розглянути без його участі.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для виявлення стану, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до дослідженого відеозапису нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції було зупинено мопед, водій якого представився ОСОБА_1 . Під час спілкування працівником поліції було повідомлено, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгер або у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Згідно акта огляду на стан алкогольного сп`яніння використанням спеціальних технічних засобів, а саме газоаналізатора «Драгер», ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.

Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виданого інспектором СРПП ВП № 2 Кузнєцовим І.О., було направлено на огляд до медичного закладу ОСОБА_1 , однак огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія від проходження огляду.

Згідно розписки ОСОБА_2 від 27 серпня 2023 року, останній прийняв на зберігання мопед Delta та зобов`язався зберігати його за своїм місцем проживання.

Як вбачається з довідки, складеної 28 серпня 2023 року інспектором СРПП ВП № 2 КРУП І.Нечитайлом, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія не отримував.

Отже, оцінюючи наявні докази адміністративної справи в їх сукупності та взаємозв`язку, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно частини 2 статті 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 536, 80 грн.

Керуючись статтями 40-1, 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяЖанна Олександрівна Баранська