УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 354/658/15-ц

провадження № 61-1759ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2024 року у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області

в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України звернувся до суду з вищевказаним позовом до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (далі - ТОВ «Скорзонера»), акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), треті особи: ОСОБА_2 , державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство» (далі - ДП «Ворохтянське лісове господарство»), в якому просив суд:

- визнати недійсним державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091812 від 12 вересня 2003 року, виданий ОСОБА_1 ;

- витребувати у кінцевого власника ПАТ КБ «ПриватБанк» спірну земельну ділянку

у власність держави.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2023 року у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , ТОВ «Скорзонера», АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2 , ДП «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Яремчанського міського суду від 25 липня 2023 року в частині відмови

у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091812 від 12 вересня 2003 року скасовано та постановлено в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову першого заступника прокурора Івано-Франківської області

в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІФ № 091812 від 12 вересня 2003 року відмовлено.

Рішення Яремчанського міського суду від 25 липня 2023 року в частині відмови

у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до АТ КБ «ПриватБанк» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння скасовано.

Провадження у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до АТ КБ «ПриватБанк» про витребування земельної ділянки

з чужого незаконного володіння закрито, роз`яснено прокурору, що розгляд зазначених вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснено позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

30 січня 2024 року заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Стефанець В. М. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2024 року (надійшла до суду 02 лютого 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовної вимоги; постанову суду апеляційної інстанції у частині закриття провадження у справі - скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Заступник прокурора Івано-Франківської області оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до суду

з позовом у жовтні 2015 року.

Станом на 01 вересня 2015 року мінімальна заробітна плата становила 1 218,00 грн.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка земельної ділянки або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5 % від ціни земельної ділянки, помноженого на 200 %) та судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру (1 218,00*200% = 2 436,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць