Справа № 601/2652/23

провадження № 1-кп/598/45/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2024 р.                 Колегія суддів Збаразького районного суду Тернопільської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря: ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Збаражі, матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Руська Гута, Шумського району, Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не депутата, працюючого соціальним робітником КУ «Центр з надання соціальних послуг» Кременецької міської ради, раніше не судимого,

за ч.3, ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України,

встановила:

        В провадженні Збаразького районного суду перебуває обвинувальний акт, пред`явлений ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст.152, ч.3 ст.153 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що в подальшому був продовжений до 03 лютого 2024 року.

Під час підготовчого судового розгляду кримінального провадження прокурор звернулася до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, без визначення суми застави. Свої вимоги мотивує тим, що продовжують мати місце ризики, що стали підставою для обрання та в подальшому продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_8 , відносно якого було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, об`єктивно підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, а також наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_8 просили в задоволенні клопотання прокурора відмовити, та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_8 має ряд проблем із здоров`ям, його обвинувачення у вчиненні вказаних злочинів є необґрунтованим, що виникло на ґрунті неприязних відносин між його сім`єю та прийомною сім`єю, у якій проживали потерпілі, зазначені прокурором ризики нічим не підтверджені, та обвинувачений раніше жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, з`являвся до слідчого та суду не будучи під вартою і в подальшому немає наміру переховуватися від суду та продовжувати злочинну діяльність.

Від захисника ОСОБА_11 до суду надійшло клопотання про зміну обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з вище вказаних підстав.

Захисник ОСОБА_9 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки воно подано з порушенням вимог ч.1 ст.199 КПК України та підтримав клопотання про зміну обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора та заперечив щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Прокурор заперечила щодо клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з підстав зазначених у клопотанні про продовження терміну тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотань, колегія суддів приходить до переконання про доцільність зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню обвинуваченому ОСОБА_8 02 червня 2023 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, тобто він утримуються під вартою вісім місяців. При цьому, вирок по відношенню до нього, враховуючи ряд об`єктивних причин та складність кримінального провадження, не ухвалено.

Колегія суддів вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у нього постійного місця проживання та реєстрації, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.

На думку колегії суддів, прокурором не наведено переконливих мотивів, що обвинувачений може ухилятися від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на потерпілих, свідків та продовження злочинної діяльності може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.

При цьому, обираючи та продовжуючи в подальшому відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом було враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та тяжкість кримінальних правопорушень у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Харченко проти України», «Комаров проти України», «Калашніков проти Росії», в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання осіб під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції, заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а рішення суду про продовження строку тримання під вартою не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").

Колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 має постійне місце реєстрації та проживання, перебуває на «Д» обліку у лікаря терапевта, з приводу чого в умовах ДУ «Чортківська УВП (№26)» йому надавалася невідкладна медична допомога, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого виданого Чортківською міською медичною частиною №26 від 12.12.2023р., раніше не судимий, позитивно характеризується.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували продовження обмеження права обвинуваченого на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що продовження дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, є недоцільним з тих підстав, що на теперішній час заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8   запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк, що не перевищує двох місяців та покладенням на нього обов`язків передбачених ст.194 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 196, 202, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задовольнити.

Змінити обвинуваченому  ОСОБА_8 , обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт на строк до 02 квітня 2024 року, включно, із застосуванням електронного засобу контролю.

Заборонити ОСОБА_8 залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Покласти на ОСОБА_8 , наступні обов`язки:

-прибувати до Збаразького районного суду Тернопільської області за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

-не відлучатись із АДРЕСА_1 без дозволу суду;

-утримуватися від будь-якого спілкування із потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню;

-повідомляти Збаразький районний суд Тернопільської області про зміну місця свого проживання;

-носити електронний засіб контролю.

Обвинуваченого ОСОБА_8 негайно доставити до місяця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнити з-під варти негайно в залі суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники Національної поліції України, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт направити для виконання Кременецького РУП ГУПН в Тернопільській області, за місцем проживання обвинуваченого.

Кременецькому РУП ГУПН в Тернопільській області негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_8 , щодо якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та застосувати до нього електронний засіб контролю і повідомити про це суд.

В клопотанні прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом семи діб.

Головуюча: Галина ЩЕРБАТА

               Судді:                                                

ОСОБА_12 ЛЕВКІВ