Дата документу 26.01.2024Справа № 554/10517/18

Провадження № 4-с/554/23/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       26 січня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Єсліковської О.А.

за участю боржника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтава матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трояна Артема Володимировича щодо відмови у скасуванні арешту та скасування постанови старшого державного виконавця від 18 жовтня 2023 року у виконавчому провадженні № 69023676, заінтересована особа ПОКПВТГ «Полтаватеплоенерго»,-

в с т а н о в и в :

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, стягувач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», в якій прохав:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  Трояна Артема Володимировича щодо відмови в задоволенні його заяви про зняття арешту з грошових коштів,

скасувати постанову старшого державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трояна Артема Володимировича від 18 жовтня 2023 року у ВП № 69023676 з примусового виконання виконавчого листа № 554/10517/18, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 27.02.2020, про стягнення з нього заборгованості на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 8 640 грн. 76 коп. у частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що знаходяться на рахунках у «Приватбанку», а саме : поточний рахунок: № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 для одержання пенсії та на який забороняється звертати стягнення та накладати арешт.

В обґрунтування скарги вказав, що на виконанні у старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трояна А.В. перебуває ВП № 69023676 з примусового виконання виконавчого листа № 554/10517/18, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 27.02.2020, про стягнення з нього заборгованості на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 8 640 грн. 76 коп. У межах вказаного ВП старшим державним виконавцем Трояном А.В. постановою від 18.10.2023 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на його відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, та належать йому у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору /основної винагороди приватного виконавця у розмірі 9 817, 83 грн. Він звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з його пенсійного рахунку IBAN:  НОМЕР_3 № рахунку НОМЕР_2 № картки НОМЕР_4 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», надав довідку з банку, що на вказаний рахунок надходять кошти, у тому числі із Пенсійного фонду, у вигляді пенсії. Однак державний виконавець усно його повідомив, що він не може зняти арешт, так як на рахунок можуть надходити інші платежі. Вважає дії старшого державного виконавця незаконними, тому звернувся до суду зі скаргою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав.

Представник стягувача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Троян А.В. не з`явилися.

Неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України.

Суд, заслухавши боржника, дослідивши матеріали скарги, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трояна А.В. від 18.10.2023 року у ВП № 69023676, щодо виконання виконавчого листа № 554/10517/18, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 27.02.2020, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у сумі 8 640 грн. 76 коп., накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с.210-211).

       Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 26.10.2023 року, ОСОБА_1 станом на 26.10.2023 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також на вказану карту (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с.214).

Згідно ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

       Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

 Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно п.10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Відповідно до ст. 68 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію також визначається Закону України «Про виконавче провадження» та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція) контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток № 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов`язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.

Таким чином, законодавство покладає зобов`язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов`язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, пенсії, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.

Відповідно частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами першою та другою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсію боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення, у розмірі не більше 20 відсотків пенсії за іншими видами стягнень.

Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Даних про те, що Банк повідомив державного виконавця про неможливість накладення арешту на вказані рахунки матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що ОСОБА_1 було відмовлено державним виконавцем у скасування арешту.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи, що у скарзі не доведено неправомірності дій старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  Трояна А.В. щодо відмови в задоволенні його заяви про зняття арешту з грошових коштів, але разом з тим, доведено вимоги про необхідність скасування Постанови про арешт коштів боржника від 18 жовтня 2023 року у ВП № 69023676 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять як пенсія ОСОБА_1 , на банківський рахунок №  НОМЕР_6 (IBAN:  НОМЕР_3 ) відкритий в АТ КБ «Приватбанк», суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги, а саме відмови у визнанні дій неправомірними та частковому задоволенні вимоги про скасування постанови про арешт коштів боржника.

       Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 447-453 ЦПК України,суд,-

                                        У Х В А Л И В :

       Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  Трояна Артема Володимировича про арешт коштів боржника від 18 жовтня 2023 року у ВП № 69023676 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять як пенсія ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,  на банківський рахунок №  НОМЕР_6 (IBAN:  НОМЕР_3 ) відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

У задоволенні іншої частини скарги – відмовити.

Стягнути із Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 500 грн.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01 лютого 2024 року.

       Суддя Л.І.Савченко