Справа №2-а-199/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 лютого 2010 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІДПС взводу БДПС м.д.м. Чугуїв   пр-ка ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просить скасувати постанову серії АХ № 098954, від 22 травня 2009 р., винесену інспектором Бойковим С.В. по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до постанови від 22.05.2009 року, о 16 годині 25 хв., позивач ОСОБА_2, на 550 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем Опель, д.н. НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на перехресті доріг, чим допустив порушення п.14.6 ПДР України.

Позивач вважає, що постанова є необ’єктивною та необґрунтованою, такою, що порушує вимоги діючого законодавства України. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що він дійсно 22 травня 2009 року, у вказаний час рухався на своєму автомобілі по автошляху Київ-Харків-Довжанський. Але перехрестя на місці обгону взагалі не було, лише за 150-200 м. від місця обгону попереду до автодороги примикала ґрунтова колія. Крім цього, при складанні протоколу, працівник ДАІ не роз’яснив позивачу права, передбачені ст.268 КУпАП.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду пояснення, з яких вбачається, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена законно та обґрунтовано.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у  сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судовим розглядом справи встановлено, що постановою від 22.05.2009 року, винесеною інспектором ДПС БДПС м.д.м. Чугуїв ОСОБА_3, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, за порушення вимог п.14.6. ПДР, та підданий штрафу в розмірі 425 грн.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпаП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

п.24 Постанови Пленума Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. N 14 про практику розгляду судами України законодавства про адміністративні правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам передбаченим ст.ст.283,268 КУпАП. В постанові слід привести докази, на яких базується вивід про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати підстави інших можливих доказів на які опирається правопорушник.

Матеріали справи не містять доказів правопорушення з боку позивача, який, у свою чергу, будь-які порушення зі свого боку заперечує, а можливість зібрання таких доказів втрачена.

Тому, задовольняючи позов, суд скасовує оскаржувану постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99-103,159-163 КАС України, ст.ст.251,280, КУпАП, постановою Пленума Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. N 14 про практику розгляду судами України законодавства про адміністративні правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ІДПС взводу БДПС м.д.м. Чугуїв   пр-ка ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії АХ №098954 від 22.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять)  грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КпАП України – закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: