ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 (Костів Т.С., Скрипчук О.С., Желік М.Б.) та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 (Калашник В.О.)

за заявою Тлумацької районної ради

про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 909/526/18 Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Тлумацької районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" про визнання права власності на нежитлове приміщення

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. Тлумацька районна рада (далі - Позивач) звернулася в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" (далі - Відповідач) про визнання права власності на нежитлове приміщення Відповідача загальною площею 533,0 м2 розташоване за адресою: вул.Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область, оскільки Позивач не визнає та оспорює право власності на зазначене приміщення.

2. Разом з позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення Відповідача загальною площею 533,0 м2 розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м.Тлумач, Івано-Франківська область, та заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на зазначене майно.

3. Заява обґрунтована тим, що у грудні 2016 року ТОВ "РВК "Злагода" звернулося із позовною заявою до Тлумацької районної ради Івано-Франківської області про визнання за товариством права власності на вищезгадане нежитлове приміщення та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Тлумацькою районною радою Івано-Франківської області права власності на це приміщення. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 у справі №909/1131/16 відмовлено у задоволенні вказаного позову. В квітні 2017 року ТОВ "РВК "Злагода" звернулося до адміністративного суду з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради ОТГ Серемчука П. М., відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради ОТГ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Тлумацька районна рада Івано-Франківської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 29.04.2016, індексний номер 29471123. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Проте, рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 скасовано, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області Серемчука П. М. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 29.04.2016, індексний номер 29471123.

3.1. Позивач вважає, що з огляду на скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, наявність у ТОВ "РВК "Злагода" не скасованого помилково виданого документа на право власності на спірне майно, а саме: реєстраційне посвідчення від 17.03.1998, яке дає змогу ТОВ "РВК "Злагода" звернутися до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ним, приховуючи при цьому рішення Івано-Франківського господарського суду від 09.02.2017 у справі №909/1131/16, реєстрація Відповідачем за ним права власності на спірне майно суттєво ускладнить повернення спірного майна у комунальну власність, а тому існує реальна загроза невиконання в подальшому рішення суду у даній справі і порушення законних прав та інтересів Позивача.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 заяву про забезпечення позову задоволено.

5. Ухвала суду мотивована тим, що поданими до заяви доказами підтверджується вчинення Відповідачем дій, які спрямовані на реєстрацію права власності на спірне майно. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що обраний Позивачем спосіб забезпечення позову, передбачений статтею 137 ГПК України, не зупиняє діяльності Відповідача та є співрозмірним із заявленими вимогами. Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи предмет даного позову, наведені Позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви в повному обсязі.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

6. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Судові рішення судів попередніх інстанцій базуються на припущеннях та не в повній мірі відповідають матеріалам справи, оскільки до матеріалів заяви Позивача не додано доказів, які б підтверджували його доводи.

9. Матеріалами справи не доведено намагання Відповідача зареєструвати право власності на спірне нежитлове приміщення, а тому відсутні підстави для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову.

10. Існує недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, зокрема, щодо доводів про наявність обставин, які вказують про ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.

11. Суди не здійснили оцінку, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення у цій справі.

12. Оскаржувані судові рішення не містять мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову.

13. Посилання судів на лист ОБТІ є безпідставним, оскільки він не підтверджує обставин вчинення Відповідачем дій, направлених на підготовку до проведення реєстраційних дій по реєстрації права власності на нежитлове приміщення, а тому висновок судів про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасним.

14. Судами попередніх інстанцій порушено частину 2 статті 136, частину 1 статті 234 та частину 5 статті 236 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

15. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

16. За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

17. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

18. Суди попередніх інстанцій посилалися на те, що невжиття заходів до забезпечення позову може фактично унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті заходів забезпечення позову в частині накладення арешту та заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на спірне майно.

При цьому, суди не зазначили яким чином накладення арешту на майно Відповідача буде гарантією задоволення законних вимог Позивача, зважаючи на предмет судового розгляду справи, визначений заявником як у заяві про забезпечення позову, так і у самому позові.

19. Водночас, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість заяви Позивача в частині заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на зазначене майно.

19.1. В обґрунтування зазначеної вимоги Позивач послався на здійснення Відповідачем дій по збору документів для реєстрації права власності на спірне майно, про що свідчить лист ОБТІ №411/01-21 від 18.06.2018.

19.2. Статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

19.3. Враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що, як встановили суди попередніх інстанцій, з наданого Позивачем документу в обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову в частині заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на спірне майно (лист ОБТІ №411/01-21 від 18.06.2018) вбачаться вчинення Відповідачем дій щодо збору документів для реєстрації права власності на спірне майно, що, в свою чергу, може свідчити про те, що в разі зібрання необхідних документів, у Відповідача з'явиться реальна можливість реєстрації прав на майно та, в подальшому, й можливість здійснення дій щодо відчуження цього майна, тому колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість заяви щодо забезпечення позову в цій частині, а тому задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на зазначене майно, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся.

19.4. З огляду на вказане, доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 8, 9, 13 постанови колегією суддів відхиляються.

20. Щодо посилання касаційної скарги, зазначені в пунктах 10, 11, 12, 14 колегія суддів зазначає, що вони є обґрунтованими лише в частині, що стосується розгляду судами заяви Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, але в частині, яка стосується заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на спірне майно, такі доводи судом відхиляються з підстав, наведених у даній постанові суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові акти підлягають скасуванню в частині задоволення заяви Позивача про накладення арешту на спірне нежитлове приміщення, як такі, що не відповідають вимогам процесуального права, не ґрунтуються на матеріалах справи. В частині задоволення заяви Позивача про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на зазначене майно, оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій підлягають залишенню в силі.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №909/526/18 в частині задоволення заяви Тлумацької районної ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" загальною площею 533,0 м2 розташоване за адресою: вул.Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область скасувати і в цій частині в задоволенні заяви відмовити.

3. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.06.2018 у справі №909/526/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.