Справа № 2-100/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді                            Бондаренко О.І.

при секретарі                             Волощук І.О.

з участю представників позивача                   ОСОБА_1, ОСОБА_2

позивача                               ОСОБА_3

представника позивача                       ОСОБА_4

відповідача                       ОСОБА_5

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та перерозподіл спадщини , -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_6, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання права власності в порядку спадкування за законом та перерозподіл спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 лютого 1996 року помер їхній батько ОСОБА_8 в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області. Таким чином, позивачі є спадкоємцями першої черги. Крім позивачів, спадкоємцем першої черги був їхній брат ОСОБА_9, який помер 30 травня 2009 року, спадкоємцями першої черги після його смерті є його діти: ОСОБА_7 і ОСОБА_5

Спадкове майно після смерті ОСОБА_8 складається з житлового будинку, №62 по вул. Кірова в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області з господарськими будівлями і спорудами, розташованого на земельній ділянці, яка не приватизована, земельної частки (паю), грошових вкладів. Позивачі прийняли спадщину шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном, оскільки проводили поточні ремонти будинку, білили стіни, фарбували вікна і двері, обробляли земельну ділянку, доглядали за плодовими насадженнями, що підтверджується довідкою Оленівської сільської ради. Спадщину в нотаріальній конторі позивачі не оформили, так як не було правовстановлюючих документів на будинковолодіння. Позивачі, як спадкоємці першої черги домовилися про те, що будинковолодінням будуть користуватися спільно, що і робили на протязі 12 років.

В липні 2009 року, після смерті їхнього брата ОСОБА_9, вони звернулися до його спадкоємців - відповідачів по справі, щоб оформити спадковий будинок, на що їм повідомили, що будинковолодіння №62 по вул. Кірова в с. Олександрівка ОСОБА_9 переоформив на своє ім'я ще 6 червня 2001 року і отримав відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом в Вінницькій районній державній нотаріальній конторі.

При зверненні до нотаріальної контори позивачам стало відомо, що ОСОБА_9 подав заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій вказав, що крім нього інших спадкоємців, передбачених законом немає. Таким чином, ОСОБА_9 обманним шляхом отримав спадкове майно.

Після смерті батька ОСОБА_8 позивачі не могли отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно через відсутність документів, які підтверджували родинні стосунки з спадкоємцем, крім того у спадкодавця були відсутні всі правовстановлюючі документи на будинок, господарські будівлі і споруди, а також на земельний пай.

Позивачі домовилися з ОСОБА_9 про те, що він займеться підготовкою всіх документів для оформлення спадщини, на що залишили йому кошти. При житті ОСОБА_9 запевняв їх, що він буде займатися оформленням правовстановлюючих документів на спадкове майно і коли він їх отримає, повідомить про це їм.

Після смерті ОСОБА_9 його дочка ОСОБА_7 повідомила позивачам, що вона тепер буде власницею всього майна, що залишилось після смерті їхнього батька в с. Олександрівка, пояснивши при цьому, що ОСОБА_9 ще в 2001 році оформив все спадкове майно на своє ім'я.

Таким чином тільки в липні 2009 року позивачам стало відомо, що спадкоємець ОСОБА_9 за кошти, які вони йому залишили на оформлення документів на спадковий будинок, обманув їх і не повідомив про прийняття спадщини на своє ім'я, а вони весь цей час щороку вкладали кошти в ремонт і благоустрій будівлі.

За наведених обставин позивачі просили суд встановити факт, що померлий 15 лютого 1996 року в с. Олександрівка Вінницького району ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_6; встановити факт, що померлий 15 лютого 1996 року в с. Олександрівка Вінницького району ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_3; встановити факт про те, що вони, як спадкоємці ОСОБА_8, вступили у спадщину згідно ст. 549 ЦК України у редакції 1963 року; визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім’я ОСОБА_9 Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 06.06.2001 року частково недійсним, визнавши за ними право власності на 2/3 частини будинку №62 по вул. Кірова в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області; розділити спадкове майно в натурі, виділивши ОСОБА_6, 1/3 частину і ОСОБА_3М -1/3 частину; стягнути з відповідачів на їхню користь витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивач ОСОБА_3, його представник, адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги уточнили та просили суд встановити факт, що має юридичне значення про те, що померлий 15.02.1996 року в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_6; встановити факт, що має юридичне значення про те, що померлий 15.02.1996 року в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_3; встановити факт про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8, померлого 15.02.1996 року в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області; визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Вінницькою райдержнотконторою 06.06.2001 року на ім’я ОСОБА_9 серії АВР № 549193 частково недійсним; визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 право власності  за кожним по 1/3 ідеальній частці будинку № 62 по вул. Кірова в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області, що складається з житлового будинку з прибудовою «А», сараю «Б», двох дощатих сараїв «б»і «В», погребу «І», дощатого туалету «Д», криниці № 1, огорожі № 2-4;  визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Вінницькою райдержнотконторою 23.03.2000 року на ім’я ОСОБА_9 на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир», що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області  в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року частково недійсним; визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 право власності за кожним по 1/3 частці права на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир» (ФГ «Перспектива»), що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_8, згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року.

Відповідач ОСОБА_5 пред’явлений до нього позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву в якій просить справу слухати у її відсутності, згідно попередньо наданих письмових заперечень  пред’явлений до неї позов не визнала, оскільки вважає його необґрунтованим та просить  в його задоволенні відмовити в повному обсязі через відсутність для того правових підстав, оскільки позивачі дійсно відвідували с. Олександрівка, регулярно приїжджали на могили своїх батьків. Можливо вони допомагали їхньому батькові здійснювати поточні господарські роботи, оскільки він тривалий час хворів на відкриту форму онкологічного захворювання, про що позивачам було відомо. Твердження позивачів про те, що ОСОБА_9 одержував кошти на підготовку документів та обманним шляхом заволодів спадковим майном є безпідставними. Жодних дій, які б свідчили про те, що позивачі мали намір приймати спадщину, одержувати свідоцтво про право на спадщину за законом протягом тринадцяти років здійснено не було.

    Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 15 лютого 1996 року помер ОСОБА_8 в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області, про що свідчить копія повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_10 І-АМ №145297, виданого 22.07.2009р. (а.с.14).

Позивачі по справі, як діти спадкодавця ОСОБА_8 являються спадкоємцями першої черги. Крім позивачів, спадкоємцем першої черги також був їхній брат ОСОБА_9, який помер 30 травня 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_10 І-АМ № 137540 від 01.06.2009р. (а.с.84).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_9 є його діти, а відповідачі по справі - ОСОБА_7 і ОСОБА_5

Спадкове майно після смерті ОСОБА_8 складається з житлового будинку, №62 по вул. Кірова в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області з господарськими будівлями і спорудами, розташованого на земельній ділянці, яка не приватизована, земельної частки (паю), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир» (ФГ «Перспектива»), що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах, що належала спадкодавцю згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року, грошових вкладів.

Позивачі прийняли спадщину шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном після смерті батька ОСОБА_8

Так, щороку позивачі проводили поточні ремонти будинку, білили стіни, фарбували вікна і двері, обробляли земельну ділянку, доглядали за плодовими насадженнями, що підтверджується копією довідки Оленівської сільради Вінницького району від 29.10.2009р. за №388 (а.с.17).

В липні 2009 року, після смерті брата ОСОБА_9, позивачі звернулися до його спадкоємців - відповідачів по справі, щоб оформити спадковий будинок, на що їм повідомили, що будинковолодіння №62 по вул. Кірова в с. Олександрівка ОСОБА_9 переоформив на своє ім'я ще 6 червня 2001 року і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом в Вінницькій районній державній нотаріальній конторі серії АВР №549193 та (а.с.85).

Крім того, ОСОБА_9 в Вінницькій районній державній нотаріальній конторі 23.03.2000 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир», що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах, що належала спадкодавцю ОСОБА_8 згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року (а.с.58)

З копії листа Вінницької районної державної нотаріальної контори №1641/01-14 від 29 жовтня 2009 року вбачається, що ОСОБА_9 подав заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, в якій вказав, що крім нього інших спадкоємців, передбачених законом немає, а дружина померлого померла до відкриття спадщини (а.с.28).

Позивач ОСОБА_3 не міг звернутися до нотаріальної контори, так як його свідоцтво про народження було втрачено.

Згідно книги реєстрації актів про народження за 1948 рік по селу Олександрівка в архівах актовий запис про народження ОСОБА_3 відсутній, про що свідчить копія листа Відділу РАЦС ГУЮ у Вінницькій області № 6659-11-39 від 03.08.2009р. (а.с.29)

09.11.2009р. ОСОБА_3 Відділом РАЦС Вінницького РУЮ Вінницької області видано свідоцтво про народження , але запис про батьків в ньому відсутній (а.с.30).

Згідно виписок з погосподарських книг Оленівської сільської ради за 1953-1972 роки вбачається, що ОСОБА_3 був членом колгоспного двору і записаний як син голови зазначеного двору - ОСОБА_8 (а.с.31-38)

Як вбачається з копії довідки Оленівської сільради Вінницького району №388 позивач ОСОБА_3 був дійсно сином померлого ОСОБА_8 (а.с.17).

Факт родинних стосунків позивача ОСОБА_3 з спадкодавцем ОСОБА_8 також підтверджується копією його паспорта, з якого вбачається, що він народився 3 січня 1948 року (а.с.11).

Позивач ОСОБА_6 також не могла звернутися до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом, тому що в її свідоцтві про народження, прізвище батька вказано - ОСОБА_8 «Михаил Анисимович», а в свідоцтві про смерть зазначено, що помер ОСОБА_8 (а.с.12).

Згідно копії довідки Українського бюро лінгвістичних експертиз запис по батькові в  свідоцтві про народження позивачки ОСОБА_6 і запис в свідоцтві про смерть її батька  «Оникович» можна вважати ідентичними (а.с.27).

Крім того, факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_6 і спадкодавцем ОСОБА_8 підтверджується виписками з погосподарських книг Оленівської сільської ради за 1953-1972 роки, з яких вбачається, що ОСОБА_6 також була членом колгоспного двору і записана як дочка голови даного двору - ОСОБА_8 (а.с.31-34).

Цей факт також підтверджується паспортом позивачки ОСОБА_6, де вказано, що вона народилася 14 січня 1935 року в с. Олександрівка Вороновицького (на даний час Вінницького) району, довідкою Оленівської сільської ради Вінницького району №299 від 20.08.2009р.(а.с.10,16).

Після смерті батька ОСОБА_8 позивачі також не могли отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно по тій причині, що у спадкодавця були відсутні всі правовстановлюючі документи на спадкове майно.

З огляду на викладене, позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_3 згідно ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, норми якої були чинними на момент смерті ОСОБА_8 прийняли спадщину.

При подачі заяви про прийняття спадщини до Вінницької районної державної нотаріальної контори брат позивачів ОСОБА_9 не повідомив нотаріуса про те, що позивачі також є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 06.06.2001 року на ім’я ОСОБА_9 серії АВР № 549193, а також свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 23.03.2000 року на ім’я ОСОБА_9 на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир», що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області  в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року, є частково недійсними, оскільки видані без врахування ще двох спадкоємців першої черги ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які прийняли спадщину, чим порушено їх право на одержання спадкового майна.

Згідно ст. 1280 ЦК України, у випадку, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями, спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними.

У відповідності до вимог ст. 256 ЦПК України та п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” з наступними змінами, суди розглядають справи про встановлення фактів, якщо встановлять дії спадкоємця, які свідчать про прийняття спадщини.

    Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Відповідно до  ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

За даних обставин суд приходить до висновку, що право сторін по справі на спадщину є доведеним, розподіл спадкового майна не порушує прав сторін та відповідає вимогам Закону, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 1216 - 1223, 1225, 1228, 1268, 1270, 1278, 1280 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 12, 15, 27, 31, 209, 212- 215, 256  ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_6 та ОСОБА_3 задоволити.

    Встановити факт, що має юридичне значення про те, що померлий 15.02.1996 року в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_6.

    Встановити факт, що має юридичне значення про те, що померлий 15.02.1996 року в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_3.

    Встановити факт про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8, померлого 15.02.1996 року в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області.

    Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Вінницькою райдержнотконторою 06.06.2001 року на ім’я ОСОБА_9 серії АВР № 549193 частково недійсним.

    Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 право власності  за кожним по 1/3 ідеальній частці будинку № 62 по вул. Кірова в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області, що складається з житлового будинку з прибудовою «А», сараю «Б», двох дощатих сараїв «б»і «В», погребу «І», дощатого туалету «Д», криниці № 1, огорожі № 2-4.  

    Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Вінницькою райдержнотконторою 23.03.2000 року на ім’я ОСОБА_9 на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир», що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області  в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року частково недійсним.

    Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 право власності за кожним по 1/3 частці права на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності ТОВ СОП «Богатир» (ФГ «Перспектива»), що знаходиться в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області в розмірі 2,25 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_8, згідно сертифіката серії ВН № 0312808 від 08.04.1997 року.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: